Президент України Володимир Зеленський та Глава МОЗ Максим Степанов 29 липня 2020 року відкрили другу чергу нового корпусу дитячої лікарні «Охматдит». Останні три роки будівництво проходило під пильним оком самих медиків ОХМАТДИТ.
Чому це було потрібно, яких удосконалень зазнав проєкт в результаті співпраці медиків і будівельників, розповідає лікарка-епідеміолог NEGIC, завідуюча відділом оцінки ризиків та інфекційного контролю Національної дитячої спеціалізованої лікарні МОЗ України «ОХМАТДИТ» Катерина Сояк.
ВЗ Ви брали активну участь в процесі проєктування нового корпусу…
Катерина СОЯК, лікарка-епідеміолог NEGIC, завідуюча відділом оцінки ризиків та інфекційного контролю Національної дитячої спеціалізованої лікарні МОЗ України «ОХМАТДИТ»– Не тільки я, у нас була доволі велика медична команда. Варто сказати, що всі ми були раді скористатися такою унікальною нагодою, адже не так часто медиків залучають у такі проєкти, хоча саме вони знають як найкраще організувати лікарняний простір, де зручно працювати медикам і безпечно перебувати пацієнтам. Отже, ми вносили чимало коректив, адже є речі, які краще спланувати завчасно (розташування «брудних зон», потоків по корпусу або навіть оснащення УФ-випромінювачами та інше). Медичне завдання також дещо коригувалося. Ми змінювали те, що було можливо на даних стадіях будівництва.
Хоч і не від самого початку, але лікарня будувалася так, аби максимально пристосувати споруду до потреб пацієнтів і медиків, а не навпаки, як це іноді буває. Розтягнулося це будівництво, як відомо, на довгих 10 років з різних причин: змінювалася будівельна компанія, політичні пріоритети та інші обставини. Можливо, не все вдалося ідеально, але ми отримали унікальний досвід, яким радо ділимося з колегами.
ВЗ Всі ідеї вдалося втілити?
– На тій стадії будівництва, далеко не все можна було вже змінити. Окрім того, світ не стоїть на місці – за 10 років з’явилося чимало нових технологій, змінилися підходи до інфекційного контролю, ведення пацієнтів тощо. Тому, наприклад, приймальне хірургічне відділення довелося переробити у відділення emergency, де приймають ургентних пацієнтів зі швидкої: сортують, надають першу хірургічну допомогу, якщо треба швидко оперують і далі переводять у відповідне відділення. Сортування – мабуть, найважливіша функція на цьому етапі: комусь надається допомога відразу, когось направляють до операційної на тому ж поверсі, іншим виконують необхідні додаткові обстеження, а когось ізолюють в бокс. І все це сконцентровано на одній площі, що значно економить час і підвищує ефективність медичної допомоги.
Працювати у такому відділенні – шалений досвід для лікаря або медичної сестри. Не дарма за кордоном медики проходять стажування саме в emergency department, аби отримати унікальні по своїй різноманітності знання і навички, розширити свою медичну ерудицію. Тож, таке відділення має бути облаштоване відповідним чином.
А спочатку це було звичне для нас всіх приймальне відділення з декількома приміщеннями – санітарною кімнатою та кабінетом, де приймають хворих, які поступають. Зрозуміло, що таке облаштування дещо не відповідає сучасним вимогам. Тому саме цей структурний підрозділ довелося змінити істотно.
ВЗ Нарешті в Україні запрацювала служба трансплантації, тож ОХМАТДИТ готовий тепер стати головним центром дитячої трансплантації країни?
– Так, на щастя, ми технічно підготували все належним чином. З інженерної точки зору все абсолютно відповідає нормам і сучасним стандартам. Ми ще не переїхали туди остаточно з пацієнтами, але я як епідеміолог, можу бути спокійною, що у відділенні витримано всі стандарти інфекційного контролю. Адже для пацієнтів гематологічного профілю, дуже важливо створити умови безпечного перебування у стаціонарі як під час лікування, так і, під час відвідування відділення після виписки. Адже це іммунокомпрометовані дітки з підвищеним ризиком розвитку та важкого перебігу інфекційних хвороб. На жаль, навіть у повітрі для них може бути чимало небезпеки, тож у цих відділеннях все передбачено – очищується до потрібного ступеня повітря, відповідним є й покриття стін, де не може затримуватися ніяка патогенна флора. Все це відповідає класу чистих приміщень.
ВЗ А хто підтримуватиме цей рівень інфекційного контролю під час експлуатації?
– Ця система дійсно потребує професійного догляду, починаючи від експлуатації інженерних систем і до прибирання приміщень. Не можу зараз сказати, що ми розв’язали всі питання щодо клінінгу, приміром. Нині ми маємо вирішити як обслуговуватимемо приміщення. Ідеально було б створити власну службу клінінгу, яка згодом може перерости у сервісну службу, яка надаватиме відділенням допомогу не тільки у прибиранні, а й у транспортуванні пацієнтів, доставці аналізів до лабораторії, виконанні ремонтних робіт тощо. Адже можна побудувати і оснастити лікарню за найвищими стандартами, та непрофесійний догляд здатен все це звести нанівець. Отже, коли ми втілимо цей план, матимемо сервісну службу, яка дуже потрібна у такій великій лікарняній установі, як наша.
Наразі ми розпочали з клінінгу. Як це організувати, нам ще належить продумати, адже наразі немає національних керівництв з цього приводу, як у Німеччині, приміром, та багатьох інших країнах світу. Натомість можемо взяти їхні керівництва за основу, головне – навчити людей та мати всі необхідні засоби. Ми поки очікуємо поставку професійного обладнання і засобів для клінінгу.
ВЗ А де ж навчають медичному клінінгу?
– У Фінляндії, приміром, є спеціальні коледжі, де навчають цій науці. У нас такого поки немає. Але знаю, що скоро в Києві має відкритися навчальна студія за даним напрямком. Все це на дуже професійному рівні – у навчальних приміщеннях будуть представлені всі різновиди покриття стін, підлоги, медичні меблі, текстиль, інший інвентар тощо. Крім того, моделюється лікарняна палата з умовним пацієнтом, яку потрібно правильно прибрати, аби не розповсюдити патогенну флору, припустимо, з санкімнати. Майбутні клінери опановуватимуть навички на практиці. Все як в сучасному процесі навчання медиків – теорія інтегрована в практику, спочатку манекени, симуляційне навчання, а тільки потім можна до пацієнтів.
Ефективність лікування залежить від багатьох факторів, серед них і умови, в яких перебуває пацієнт. Дуже хочемо досягти цього ідеалу і головне вже зроблено. Нещодавно ми подали до Міністерства охорони здоров’я проєкт кошторису/бюджету на клінінг. Чекаємо на відповідь, сподіваємось на позитивну.
ВЗ В новому корпусі вже запущено медичну інформаційну систему?
– Поки не у повному обсязі, адже у нас функціонують й старі корпуси, тож є певні технологічні складності щодо моніторів спостереження за пацієнтами, і щодо об’єднання всіх корпусів в єдину інформаційну медичну систему, яка вже створена і відпрацьована на декількох підрозділах лікарні. Але всі навчаються та згодом будуть повністю переходити на електронний документообіг.
ВЗ Чим ще можете похвалитися?
– Наразі маємо вже здану другу чергу будівництва з повністю готовими гематологічними відділеннями з належним чином облаштованими стерильними боксами, працюючою вентиляцією і підсобними службами. Починають свою роботу у нових приміщеннях і наші лабораторії, кріобанк і відділення реабілітації. Клопотів ще чимало, адже треба призвичаїтись до нових технологій та й площі чималі. Приміром, відділення трансплантації кісткового мозку – 2500 м², онкології – 2600 м², всі інші – по понад тисячу квадратів кожне.
ВЗ А яким оновленням з точки зору інфекційного контролю ви радієте найбільше?
– Найперше – це обладнання для дезінфекції сміття, яке дозволить нам найбільш правильним шляхом утилізовувати медичні відходи. Майже всі в Україні й до сьогодні використовують хімічну дезінфекцію, тобто замочують відходи в дезрозчинах, а це чималі й витрати, й ризики для персоналу. До слова, в усіх керівництвах з утилізації і стерилізації медичних відходів, зокрема у вітчизняному та керівництві ВООЗ, зазначені переваги фізичного способу знезараження медичних відходів. Тож ми тепер за допомогою високих температур будемо автоклавувати відходи перед утилізацією.
Крім того, в нас нове Центральне стерилізаційне відділення (ЦСВ), розраховане на наші обсяги.
Ну і крім чудових приміщень, грамотно і гармонійно спроєктованих і якісно побудованих, маємо ще й чимало артоб’єктів, які трошечки піднімуть настрій нашим маленьким пацієнтам та розрадять і зменшать рівень стресу у їхніх батьків. У новому корпус також багато холів, обладнаних книжками, іграшками тощо.
Тетяна СТАСЕНКО, «ВЗ»
