Що нового з’явиться в ЕСОЗ і чи витримає вона масштабні навантаження?

Зростання навантаження на ЕСОЗ у зв’язку з масовим входженням у реформу медичних закладів усіх рівнів було передбачуваним. Як і необхідність нарощування її потужності а, отже, й збільшення фінансування. Тому доки одні очікували посилення системи, інші пророкували її колапс. Останнього не сталося, але серйозні збої в роботі ЕСОЗ почалися вже через кілька місяців після старту другого етапу реформи.

Чому виникли проблеми, як вони позначилися на договірних відносинах з медичними закладами і чи вдасться уникнути подібних сюрпризів надалі? Про це – розмова з директором Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ Дмитром ЧЕРНИШОМ.

У липні кількість медичних записів зросла вдвічі

ВЗ Чому ЕСОЗ не впоралася з навантаженням другого етапу реформ?

Дмитро ЧЕРНИШ, директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ

– Дійсно, навантаження на систему у 2020 році значно збільшилося, особливо після 1 квітня, коли воно зростало практично щомісяця. Передусім за рахунок закладів, які зобов’язані вести електронні медичні записи, аби отримувати виплати за проліковані випадки. Лікарні, які фінансуються за глобальним бюджетом, також мають вносити такі записи. Хоча це не впливає на оплату від НСЗУ сьогодні, але надзвичайно важливо для прогнозування суми договорів на наступні роки. Адже без внесення медичних записів складно довести, що у закладі надано 100 якихось послуг, якщо в систему їх внесено лише 10. Це починають усвідомлювати в усіх закладах: якщо у червні ми отримали 6, 5 млн електронних медичних записів, то в липні їх вже надійшло 13, 5 млн., і тенденція у серпні прогнозує подальше зростання. До того ж у липні завершився пільговий період для закладів щодо кодування медичних послуг, що й спричинило «сплеск» навантаження на систему. Тому саме в липні ми зіштовхнулися з дуже гострою проблемою – обмеження місця для ЕСОЗ на дата– центрі.

ЕСОЗ отримала фінансування на третину від потреби

ВЗ Цього можна було уникнути?

– Так, аби у травні вирішилося питання додаткового фінансування ЕСОЗ. У бюджетному запиті на 2020 рік ми вказали, що для забезпечення відповідного рівня потужності системи, а отже й її безперебійного функціонування, потрібно 28,8 млн грн. Однак фактично ми отримали втричі менше – лише 9 млн грн. Тому коли в липні почалися збої в роботі системи, ми повідомили про це Прем’єр-міністру, оскільки ЕСОЗ є об’єктом критичної інфраструктури. Адже неможливість виписати електронний рецепт чи направлення для пацієнтів означає, що вони залишаються без потрібних їм ліків чи належних медичних послуг. Натомість медичні заклади, які не подають електронної звітності, не отримають необхідних їм коштів. Після втручання Глави Уряду справа зрушила з місця, але певний час втрачено, оскільки виділення коштів відбувається за певною процедурою. Та головне, що МОЗ пристав на наші пропозиції й погодився виділити додаткове фінансування, а Кабмін вже затвердив розпорядження про перерозподіл коштів на закупівлю додаткового місця в дата- центрі. Після відповідного голосування бюджетного комітету ВР, Мінфін завершить фінальні процедури і в першій половині вересня ми сподіваємося отримати 7 млн грн.

З 1 серпня  роботу системи оптимізовано

ВЗ Перерозподіл означає, що ці кошти були забрані з інших напрямків Програми медичних гарантій?

–НСЗУ запропонувала використати для цього заощаджені кошти. Зокрема, в Програмі медичних гарантій було закладено витрати на послуги з обслуговування електронної системи, наприклад, на відправлення смс – повідомлень. У зв’язку з епідемією коронавірусу кількість звернень планових пацієнтів була значно меншою, ніж прогнозувалося, їм не виписували електронні направлення, кошти на смс-повідомлення не були витрачені. Це ті 7 млн. грн, на які ми чекаємо у вересні.

ВЗ Як втримати систему до того часу?

–У нас був єдиний вихід – виділити бодай частину необхідних коштів із власних резервів, оскільки ця процедура не передбачає погодження з Кабміном і бюджетним комітетом Парламенту. Тому зважаючи на літній період, ми вирішили використати кошти, передбачені на оплату комунальних послуг, зокрема, опалення. Вишукали 400 тис грн. і витратили їх на закупівлю додаткового обладнання на дата-центрі. З 1 серпня воно вже працює, роботу системи оптимізовано – цього вистачить на перехідний період, поки ми не отримаємо основного фінансування від МОЗ у вересні.

Лікарі нервували , але виплати отримали вчасно

ВЗ Чи не позначилися збої в роботі системи на оплаті послуг згідно з договорами?

– Ні, на звітність закладів і вчасність виплат за надані ними послуги це жодним чином не вплинуло. Так, певні труднощі виникали, особливо у закладів, які отримують кошти за проліковані випадки по пріоритетних пакетах надання медичної допомоги. Їм потрібно обов’язково вносити медичні записи до системи, щоб сформувати звіти і отримати за ними оплату. Решту закладів це «зачепило» менше. Але ми максимально мобілізувалися, аби уникнути проблем. Зокрема, ми бачили, що найбільш активно медичні записи вносяться й передаються в другій половині місяця. Тому щоб полегшити закладам цей процес ми в останній тиждень липня передали весь ресурс тестового майданчика ЕСОЗ на основний, в такий спосіб збільшивши швидкість роботи системи. Тож всі звіти за липень були вчасно сформовані й надіслані. Станом на сьогодні заклади отримали всі виплати за липень.

Система не винна?

ВЗ Однак лікарі нарікали на те, що система «лягла», вважаючи це наслідком її недосконалості.

– Система не «лежала», певний період були лише проблеми зі швидкістю її роботи, особливо в часи пік. Тому НСЗУ офіційно зверталася до закладів з проханням за можливості не вносити медичні записи з 10 до 14 години. Щойно з’явилося додаткове обладнання, все налагодилося, ми це помітили навіть по реакції соцмереж, де лікарі почали писати, що електронна система запрацювала належним чином. Тобто проблема все-таки була в недостатності потужностей, а не в недосконалості самої системи. Нині ми проводимо автоматичний моніторинг її роботи й бачимо, що вона працює в штатному режимі. Якщо й виникають окремі проблемні кейси, вони, як правило, стосуються конкретних закладів чи випадків. Тобто це робочі моменти, які були й будуть завжди, навіть за ідеальних умов. Тож і вирішувати їх маємо в робочому порядку.

Що рік наступний всім готує?

ВЗ Чи очікується подальшого збільшення навантаження на ЕСОЗ у 2021 році й чи готові ви до нових випробувань?

– Так, на початку року відбудеться невеликий «стрибок» навантаження, адже з 1 січня в системі мають працювати не тільки лікарні, законтрактовані з НСЗУ, а й всі заклади, які зобов’язані надавати медичні послуги безоплатно (відомчі, клініки НАМНУ). Надалі, до кінця року, ми вийдемо на плато за кількістю медичних записів у системі. Єдине, що впливатиме на її стабільність – сезонна захворюваність населення, наприклад, на грип, ГРВІ. Але ми готуємося до цього: на той період закладемо чергове розширення обладнання в дата- центрі.

ВЗ Чи прораховували потужність електронної системи, необхідну для її стабільної роботи і скільки потрібно для цього коштів на 2021 рік?

– Перші планові показники ми сформували ще в лютому нинішнього року. Нині вони дещо скориговані з точки зору реальних даних, зокрема з поправкою на коронавірус, але суттєво не відрізняються від попередніх розрахунків. Для стабільного функціонування ЕСОЗ і завершення частини функціоналу, необхідного для реалізації ПМГ- 2021, ми подаватимемо бюджетний запит на майже 125 млн грн. У минулому році він становив 104 млн грн.

Кабінет пацієнта та єМалятко – в пріоритеті

ВЗ Чи враховано тут витрати на запровадження електронного кабінету пацієнта, якому досі не судилося реалізуватися?

– Цей проєкт якраз і постраждав від недостатньої потужності системи. Адже кабінет пацієнта – ресурсно затратний функціонал, оскільки його потенційними користувачами є 40 млн громадян. Нехай не всі ним скористаються, однак значна частина пацієнтів захоче зайти у свій кабінет бодай з цікавості. Уявіть собі це навантаження на систему! Тому ми свідомо призупинили цей проєкт до розширення потужностей ЕСОЗ у вересні. Аби ми його започаткували у липні, система точно не витримала б. Також у вересні буде запущено проєкт єМалятко онлайн. Це один з наших пріоритетів, адже на основі медичного запису про народження дитини вперше буде сформовано електронний медичний висновок в ЕСОЗ. Цей електронний медичний висновок буде передано в органи реєстрації громадян і реєстрація відбудеться автоматично – на основі даних з ЕСОЗ. Батькам дитини більше не потрібно оббивати пороги закладів, щоб зареєструвати дитину та отримати всі необхідні документи.

Це спільний проєкт НСЗУ, МОЗ, Міністерства цифрової трансформації та Мінюсту. З єМалятка розпочнеться скасування паперових довідок і перехід на електронні. Після медичного висновку про народження перейдемо до медичного висновку про втрату працездатності, тобто Е-лікарняного і так далі.

У чиїх руках «електронне здоров’я» ?

ВЗ В електронної системи охорони здоров’я кілька стейкхолдерів, наскільки узгодженими є їхні дії?

 – На НСЗУ покладено функцію власника системи з відповідними обов’язками: адміністрування, збереження та верифікація даних, розробка функціоналу тощо. Але забезпечення діяльності системи – спільна справа цілої низки учасників. Одним з них, дуже важливим, є МОЗ України, яке формує політику охорони здоров’я, напрацьовує відповідні нормативні акти, в тому числі й затверджує правила роботи ЕСОЗ, а також є головним розпорядником бюджетних коштів. До речі, одна з важливих речей, яку повинен зробити МОЗ і на яку чекають лікарі – прийняття всіх необхідних наказів, які б унеможливили дублювання медичної інформації в паперовому вигляді. Сьогодні лікарі змушені вносити дані і в ЕСОЗ, і вести медичні записи на папері. Це – додаткове навантаження.

Наразі створено спеціальний директорат цифрового розвитку МОЗ, який формуватиме політику у сфері цифровізації охорони здоров’я, сприятиме розвитку ЕСОЗ. Ще один стейкхолдер – ДП «Електронне здоров’я», яке є адміністратором системи, тобто має відповідати за її безперебійну роботу. Коли хтось з учасників спільного процесу «випадає» з нього й не виконує своїх функцій, то втрачає система. Окрім того на роботу ЕСОЗ опосередковано впливає Міністерство цифрової трансформації, яке відповідає в тому числі й за цифровізацію галузі охорони здоров’я, встановлює певні стандарти, за якими ми працюємо. А також Міністерство юстиції, оскільки воно погоджує нормативно-правові акти, які стосуються в тому числі й роботи ЕСОЗ, та Мінфін, який виділяє кошти на її забезпечення, розвиток, хостинг. Формування «широкої коаліції» навколо ЕСОЗ – дуже важливе завдання.

У реєстрів – різні господарі

ВЗ Хто ж все-таки відповідатиме за її діяльність та захист даних, зокрема, за реєстри лікарів, пацієнтів?

– Постановою Кабміну № 411 затверджено Порядок функціонування ЕСОЗ, який визначає механізм роботи системи та її компонентів, реєстрації користувачів, внесення та обміну інформацією і документами в системі. 12 серпня оприлюднено проєкт наказу МОЗ, яким пропонується затвердити Порядок ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я. В ЕСОЗ нині міститься 8 реєстрів. В тому числі й Реєстр пацієнтів, який ведеться в центральній базі даних ЕСОЗ – ми його підтримуємо в актуальному стані. Володіє відомостями у більшості реєстрів НСЗУ, за винятком трьох (суб’єктів господарювання, медичних спеціалістів та медичних висновків), цими відомостями володіє МОЗ, а НСЗУ є розпорядником. Той, хто володіє відомостями у реєстрі, встановлює, хто і як може використовувати інформацію з реєстру, розпорядник же використовує дані реєстрів і підтримує їх в актуальному стані. Власником майнових прав на програмне забезпечення центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я є держава в особі НСЗУ, тож на нашу службу покладено обов’язок збереження і захисту системи. Це передбачено чинним законодавством України. На початку нинішнього року ЕСОЗ отримала державний сертифікат комплексної системи захисту інформації, який підтверджує надійність «щита» ЕСОЗ і те, що вона розбудовується згідно із затвердженими державою стандартами.

Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»