В області працює 4,5 тисячі лікарів — необхідно ще як мінімум 1200. Особливо гостро кадрова криза відчувається в сільській медицині. Переїхати з великого міста з усіма його благами в глухе село з бездоріжжям і малою зарплатою — на цей крок наважується щороку все менше випускників вищих навчальних закладів.
— Сьогодні така критична ситуація характерна не лише для Житомирщини, — вважає директор департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олександр ТОРБАС. — І це проблема не останнього року — дефіцит медичних кадрів накопичувався протягом тривалого часу. Коли, для прикладу, в 2000 році за розподілом із державного замовлення в нашу область направляли 250 випускників медичних ВНЗ, то на післядипломну підготовку — тобто інтернатуру — із них доїжджали близько 220 осіб, а після проходження інтернатури (залежно від спеціальності — від одного до трьох років) реально на роботу приходили й того менше — лише 120 осіб. Минулого року в область було скеровано 110 випускників, приїхали ж менше 90. А поки вони пройдуть інтернатуру, до роботи за спеціальностями стане, як засвідчує багаторічна практика, на жаль, не більше 50 молодих фахівців.
ВЗ Олександре Михайловичу, була така задумка — цілеспрямовану підготовку спеціалістів для області розпочинати ще з їх навчання на першому-другому курсі. Яка доля цієї програми?
— Дійсно, 2012 року управління охорони здоров’я облдержадміністрації підготувало комплексну програму заходів щодо розв’язання кадрової проблеми, зокрема в сільських лікувально-профілактичних закладах Житомирщини. За цією програмою навчання студентів у вищих медичних навчальних закладах, котрі після їх закінчення побажають працювати у сільській місцевості, повинно було оплачуватись із обласного бюджету. Влада області програму підтримала.
ВЗ А чи витримає обласний бюджет такі витрати, адже кошти досить великі, до того ж щороку?
— Формування бюджету області здійснюється відповідно до положень Бюджетного кодексу України. А згідно з його статтею 89 видатки на оплату послуг із підготовки фахівців у вищих навчальних закладах І-IV рівнів акредитації державної та комунальної власності відповідно до програм соціально-економічного розвитку регіонів здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст обласного значення.
ВЗ Тож як збираєтесь розв’язувати цю проблему?
— Цього року ми йдемо іншим шляхом — кадри будуть готуватись за кошти районних і місцевих бюджетів (зауважу, що наразі готується відповідне розпорядження голови облдержадміністрації). Тобто між самим студентом (абітурієнтом), керівником навчального закладу та органом місцевого самоврядування укладатиметься тристоронній договір, який не дозволить майбутньому випускнику не доїхати до місця призначення.
ВЗ Свого часу абітурієнтам уже видавали цільові направлення…
— Протягом багатьох років ми намагались таким чином розв’язати кадрову проблему, зокрема в північних районах області — черги охочих їх отримати були неймовірні. Тим більше, що під час вступу до навчального закладу четвертого рівня акредитації абітурієнт із цільовим направленням має велику пільгу.
Але часто доходило до абсурду. Отримавши цільове направлення, використавши пільги, отримавши диплом, спеціаліст… знаходив собі більш комфортне місце роботи.
Так, наприклад, було в Ємільчинському районі — мешканець райцентру взяв цільове направлення, вивчився, його розподілили сімейним лікарем. Минуло чотири місяці інтернатури — він прийшов до мене в кабінет: «Я, як законослухняний громадянин, хочу попередити, що залишаю медицину і йду працювати у фармбізнес». Виявилося, що у Києві його «загітувала» якась фармацевтична фірма — пообіцяли мінімальну зарплату 500 умовних одиниць. Тому сьогодні ми направляємо на навчання лише за умови, що абітурієнт особисто підпише погодження повернутися після закінчення вищого навчального закладу працювати в той самий північний район.
ВЗ Тоді ви матимете змогу контролювати виконання цих зобов’язань молодим спеціалістом?
— Так, адже раніше ми ані примусити його відпрацювати за призначенням певний термін, ані повернути кошти, витрачені з обласного бюджету на його навчання, не могли — немає такого законодавчого механізму. Тому держава порушила питання підготовки медичних кадрів із числа місцевих жителів за кошти районних бюджетів. Тобто район платить за навчання стількох студентів, скільки матиме коштів їх вивчити, й отримує випускників у якості лікарів. Ми готуємо сьогодні відповідну програму, яку буде затверджено найближчим часом.
Вікторія ПАЛАМАРЧУК, власкор «ВЗ», Житомир
