Мало в яких українських родинах ще особисто не познайомилися з коронавірусом. Жахлива статистика лякає не лише громадян – лікарі, що вже сім місяців ведуть війну з COVID-19, теж у відчаї. Ліжок не вистає, а кількість тяжких пацієнтів зростає в геометричній прогресії. Здається, пандемія може стати вироком для вітчизняної системи охорони здоров`я.
На запитання нашого кореспондента про особливості перебігу епідемії COVID-19 в Україні та перспективи її завершення відповідає Андрій Волянський, доктор мед. наук, практикуючий лікар, зав. лабораторією імунореабілітації інституту мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України.
ВЗ Що зараз відбувається в Україні: продовжується перша хвиля COVID-19 чи почалася друга? Чим можна пояснити таку велику кількість захворілих та померлих?
– Саме зараз, на мою думку, в Україні розгортається перша хвиля. В якійсь мірі це випадковість. У момент оголошення першого локдауну в березні у нас було дуже мало інфікованих. Це дозволило не повторити досвід Західної Європи, тобто не одразу вступити у фазу швидкого зростання захворюваності населення. У квітні-травні осередки COVID-19 поступово з’явилися в усіх регіонах України. Влітку, коли у Північній півкулі типові низька захворюваність на респіраторні інфекції, показники не нарощувались. У вересні середня кількість летальних випадків на добу почала стрімко збільшуватися. Пояснюється це закономірностями розвитку будь-яких епідемічних процесів. Тільки зараз почалася фаза швидкого зростання, яка до зими повинна перейти в лінійну залежність (скажімо, 150-200 летальних випадків на добу), і тільки після появи значної кількості захищених людей, тобто коли перехворіє 20-30% населення, перша хвиля піде на спад.
ВЗ Які прогнози щодо подальшого перебігу епідемії? Коли чекати спаду захворюваності в Україні?
– До весни не слід чекати на помітне поліпшення ситуації. Аж у квітні-травні в Україні перша хвиля зійде нанівець.
У вересні середня кількість летальних випадків на добу збільшилася до 50. Відрив від вересневої лінійної залежності «50 смертей на добу», починаючи з 40-го тижня, в Україні вже відбувається, і становить від початку жовтня до сьогодні зміщення від 50 до 75 смертей на добу.
Відрив у світі від лінійної залежності (5000 летальних випадків на добу) також спостерігається, але в жовтні він ще не повинен бути значним. Знижується кількість смертей в Мексиці, США, Бразилії. Зате активується друга хвиля в Західній Європі, але кількість летальних випадків загалом реально низька.
Відбувається поява нових епідемічних локусів та зростає загальна кількість інфікованих у державах на зразок України, наприклад, Польща, де перша хвиля епідемії ще не була реалізована. Тут відбувається значний добовий приріст смертності близько 100 випадків . Думаю, у світі наприкінці жовтня реально очікувати 6000 смертей на добу.
Але ситуацію в світі не можна екстраполювати на Україну. Тому що у нас сьогодні спостерігається фаза швидкого зростання – різко збільшується кількість інфікованих і кількість смертей. Мінімізувати їх можна тільки за рахунок захисту груп ризику. Це те, про що я постійно говорю, але чомусь цього не чують. Повторю: щоб було менше смертей, потрібно реально захищати групи ризику!
В Україні до нового 2021 року, схоже, неминучі 12-15 тисяч летальних випадків загалом. Це становитиме 2–2,5 відсотки від усіх смертей.
Таблиця 1. Кількість летальних результатів, що пов’язані із covid-19 в Україні в жовтні. Прогноз жовтень-грудень 2020 року.
ВЗ Зараз ведуться розмови про повторне введення локдауну. Як Ви вважаєте, це допоможе зменшити кількість хворих і пригальмує темпи епідемії в Україні? Чи потрібні інші заходи, якщо так, то які саме і чому?
– В останні дні основна тональність коментарів ситуації з коронавірусом в Україні – трагічна. У повітрі дійсно запахло новим локдауном. Причому, відразу після виборів, які повинні відбутися за будь-яких умов. Але червона зона з 19 жовтня у значної кількості регіонів – це вже поступове повернення до локдауну. Коронавірус – основна тема новин. Канали і портали змагаються з виконавчою владою: хто більше налякає ледь живих від страху українців. Всі (влада, медики, пересічні громадяни) забули про інфаркти, онкологічні хвороби, туберкульоз і СНІД. Відсутність раціонального мислення щодо COVID-19 стала нормою. Людей так залякали, що вони бояться навіть здавати аналіз на антитіла, аби виявити в популяції 5-10% тих, хто безсимптомно перехворів.
Міністр охорони здоров’я звертається до людей похилого віку з проханням частіше користуватися антисептиком і не виходити з дому без крайньої необхідності. Інших варіантів захисту груп ризику, схоже, у виконавчої влади немає.
А як його проводити? У нас є приклад деяких краї, що мають наразі дуже низьку летальність, наприклад, в Сінгапурі попередній показник зараз 0,05%. Або Катар, де летальність 0,2% та офіційно виявлено 5% інфікованих з населення країни. Що конкретно треба робити? Рекомендації надавати адресно – для хворих на діабет одні, для вагітних – інші. Проводити реальне епідемічне розслідування з широкою перевіркою усіх контактних за допомогою ПЛР. Масово тестувати населення на наявність антитіл. Саме осіб, які імунні, треба використовувати для роботи з групами ризику. Людей, що мають хронічні хвороби, потрібно планово обстежувати та лікувати (всім відома радянська диспансеризація). Необхідно безкоштовно щепити від грипу та пневмококу групи медичного та професійного ризиків.
У нас все це можна робити, але держава досі навіть не намагається адаптувати комплекс протиепідемічних заходів. Наприклад, ми постійно проводимо скрінінг на наявність антитіл у працівників окремих підприємств. В вересні безкоштовно перевірили школярів і вчителів однієї окремої школи Харкова на наявність антитіл проти SARS-COV-2. Щойно закінчили обробку даних. Кожну сироватку перевіряли на 4-х наборах: загальний, IgA, IgM, IgG компанії “Хема”. В результаті отримали цікаві дані: у 25-ти осіб (23-х школярів і 2-х вчителів) з 520 (460 і 60) обслідуваних були одночасно виявлені IgG і IgA. Тільки у 2-х осіб з цих 25 були виявлені IgM. Якщо екстраполювати ці дані, то можна сказати, що близько 5% школярів перенесли інфікування безсимптомно.
У такій ситуації відсутності будь-якого арсеналу раціональних дій і неможливості з бюджету витягнути додаткові кошти на боротьбу з COVID -19 новий локдаун може стати імітацією діяльності. Хотілося б застерегти виконавчу владу від цього кроку. По-перше, і великі підприємства, і дрібний та середній бізнес без державної підтримки ледь оговталися після першого локдауна. По-друге, наступний локдаун ще розтягне у часі першу хвилю епідемії і тільки збільшить кількість проблем.
ВЗ Міністр охорони здоров`я Максим Степанов повідомив, що зростає кількість пацієнтів з важким перебігом коронавірусної інфекції, зокрема з пневмоніями. При цьому місць в опорних лікарнях уже майже немає. Це українська система охорони здоров`я не підготувалася належним чином, чи епідемічний процес вийшов з-під контролю? Що варто було врахувати і як готуватися до розвитку епідемії спочатку?
– Що нам дали 7 місяців попереднього карантину? Ми не отримали імунного прошарку населення і закатали в асфальт 35 мільярдів гривень спецфонду, передбаченого для повноцінної підготовки до навали першої хвилі коронавірусу. Як було сказано раніше, епідемічний процес все одне виходить з-під контролю, але пізніше. Ми втратили шанс своєчасно підготуватися до піку захворюваності та летальності. Зараз вже підготовлено 40 тисяч ліжок у спецвідділеннях, але і цього, схоже, замало. Чи є плюси в уповільненні першої хвилі? Так, лікарі отримали досвід, постійно обновлюються протоколи лікування.
ВЗ Прокоментуйте, будь ласка, останній протокол лікування COVID-19.
– Оскільки наші лікарі добре знайомі з усіма протоколами лікування COVID -19, обмежусь власною оцінкою вересневої редакції. Коротко – професійний та раціональний.
ВЗ Як Ви ставитеся до заяв нашого Уряду з приводу того, що Україна от-от винайде вакцину від COVID-19? Чи справді у нас є такий ресурс?
– Це абсурд. Ніяка вакцина в державному секторі в сьогоднішній Україні не може з’явитися.
ВЗ Громадяни , налякані проблемою з логістикою хворих на коронавірус, намагаються шукати способи профілактики і самолікування COVID-19, застосовуючи антибіотики. Чи доцільно це?
– Ні, не доцільно. Профілактичний прийом антибіотиків взагалі шкідливий для організму та проводити його тривалий час не бачу сенсу. Лише під час захворювання за призначенням лікаря, коли з’являються ознаки бактеріальної інфекції або реальні ризики бактеріального ускладнення.
ВЗ З якою метою при лікуванні в стаціонарах застосовують антибіотики, коли відомо, що проти вірусу антибактеріальні препарати безсилі?
– Саме з метою лікування бактеріальної суперінфекції або профілактики бактеріальних ускладнень.
ВЗ Деякі лікарі радять використовувати імуномодулятори для профілактики коронавірусу. Ваше ставлення до цього питання? Чим, окрім масок, радите захищатися?
– По-перше, кожен мусить себе захищати, дотримуючись усіх правил самозахисту. А це, крім носіння масок, ще й загартування, фізкультура, дихальна гімнастика, провітрювання житла, вологі прибирання в ньому, вчасний сон і відпочинок тощо – давно і добре відомі кожному правила здорового способу життя, а отже, зміцнення імунітету. Імуномодулятори, винайдені людством зовсім нещодавно, стоять останніми в черзі після цих традиційних методів. До того ж, користуватися ними можна лише з дозволу та за призначенням свого лікаря.
По-друге, не панікувати! Скажу таку річ: за інших рівних умов хворіти краще без паніки, локдаунів, істеричних схлипувань і суїцидів. Тобто, потрібно прийняти те, що сьогоднішня ситуація в Україні далеко не найгірша в світі. Люди втомилися від нагнітання та істерії. Вони повинні грати весілля, проводити конференції, працювати на підприємствах, вчити дітей. Досить панікувати! Тим паче, що досвід інших країн показує: друга хвиля пандемії проходить значно м’якше першої. Життя триває. Паніка не має сенсу, вона абсурдна і шкідлива.
І по-третє (це вже стосується коллег-професіоналів): захист груп ризику. Ви знаєте, як це зробити.
Ольга Фалько, спеціально для «ВЗ»
