На жаль, лікарів-інтернів часто сприймають як хлопчиків на побігеньках, котрі не повинні «качати права», а замість чітких обов’язків отримують хаотичні вказівки. Медична реформа не поліпшила ситуацію, а подекуди й ускладнила їх життя. Обіцяне нове Положення про інтернатуру залишається в проєкті. Чим керуватися керівникам закладів та інтернам сьогодні?
Сергій МАЛОВИЧКО, заступник голови з правової роботи Донецької обласної організації профспілки працівників охорони здоров’я України, адвокатНаказом Міністерства охорони здоров’я України № 291 від 19.09.1996 затверджено Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів (далі Положення). Цей документ містить чіткі відповіді на більшість питань, пов’язаних з проходженням інтернатури. Однак деякі аспекти, що виникають на практиці, потребують звернення до інших нормативно-правових актів.
Чи може лікар-інтерн працювати на посаді медсестри (за власним бажанням або за наполяганням головного лікаря) і чи зарахується цей період до терміну інтернатури?
«Лікар-інтерн» та «сестра медична» – окремі професії, які відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників “Випуск 78. “Охорона здоров’я” мають різні кваліфікаційні вимоги для того, аби обіймати ці посади. Втім, вища освіта лікаря-інтерна дає йому право працювати медичною сестрою, але він може робити це лише за сумісництвом, тобто у час, вільний від основної роботи. Тому у разі такого сумісництва до інтернатури має зараховуватися саме робота на посаді лікаря-інтерна.
Якщо ж керівник закладу наполягає на суміщенні професій (щоб лікар-інтерн працював ще й на вакантній посаді медичної сестри), то це може бути лише за згодою працівника, до того ж за певну доплату. При цьому лікарю-інтерну мають бути створені належні умови як для виконання індивідуального навчального плану проходження стажування, так і для набуття необхідних професійних знань та практичних навичок. Згідно з п.п. 3.8.4 та 3.8.6 Положення це має забезпечити безпосередньо керівник лікаря-інтерна на базі стажування.
Інша ситуація виникає в екстремальних умовах, наприклад, за нинішньої епідемії коронавірусної хвороби. Відповідно до ст. 33 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП), керівник закладу з метою уникнення або ліквідації епідемії має право перевести будь-якого працівника (без його згоди, на термін до одного місяця) на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, за умови, що вона не протипоказана йому за станом здоров’я, а також з оплатою не нижчою, ніж середній заробіток за попереднім місцем роботи. Водночас таке залучення потребуватиме коригування індивідуального навчального плану проходження стажування.
Чи правомірно залучати лікарів – інтернів до заходів з протидії СOVID-19 і на яких умовах?
Відповідно до ч. 4 ст.74 Основ законодавства України про охорону здоров’я (далі Основи), до виконання заходів, пов’язаних із протидією СOVID-19, у закладах охорони здоров’я та інших закладах, установах, пунктах, організаціях, які здійснюють відповідну діяльність, можуть залучатися на волонтерських засадах лікарі-інтерни, а також лікарі-спеціалісти – без вимог щодо їх атестації на присвоєння чи підтвердження кваліфікаційної категорії. Порядок залучення (як і обмеження щодо нього) встановлюється рішенням МОЗ України і його слід обов’язково дотримуватися. Застосування вказаної норми Основ перебуває за межами трудових відносин.
Головне науково-експертне управління Верховної Ради України (ГНЕУ) у Висновку від 24.04.2020 до законопроєкту, яким запроваджувалася вказана норма Основ, зауважувало, що в контексті невизначеної тривалості зазначених положень втрачають правове значення положення ч. 1 ст. 74 Основ законодавства України про охорону здоров’я, згідно з якими медичною і фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, котрі мають відповідну спеціальну освіту й відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам.
ГНЕУ також висловлювало застереження щодо залучення до робіт інтернів, оскільки “такі особи не мають належної медичної кваліфікації і не можуть нести відповідальності за надання якісної медичної допомоги. Крім того, існує ризик, що інтерни з огляду на необхідність одержання диплому лікаря, можуть бути змушені погоджуватися на залучення до заходів.”
17 жовтня цього року відбувся брифінг Міністра охорони здоров’я, на якому було анонсовано можливість залучення до боротьби з пандемією лікарів-інтернів та студентів 5-6 курсів медичних вишів. Водночас було зазначено, що інтерни та студенти «братимуть участь у процесі лікування хворих виключно під контролем кваліфікованих лікарів». Такі наміри, особливо щодо “участі у процесі лікування” студентів, які на сьогодні перебувають переважно на дистанційному навчанні, викликають окреме занепокоєння. До того ж допуск студентів до пацієнтів у закладах охорони здоров’я (з метою участі у процесі лікування) неможливий без оформлення трудових відносин з лікарнею, або без наявності у студента ліцензії на зайняття медичною практикою (чого бути не може). Тож хотілося б сподіватися на виваженість остаточного рішення в цьому питанні.
Як бути, коли лікар-інтерн іде у декретну відпустку та по догляду за дитиною?
Лікар-інтерн, як і інші працівники, має право на вказані соціальні відпустки, але на практиці їх використання може потребувати коригування індивідуального навчального плану проходження стажування та позначитися на термінах закінчення інтернатури.
Чи зобов’язаний лікар-інтерн залишитися після проходження інтернатури працювати у тому ж закладі?
Лікар-інтерн працює у закладі на підставі строкового трудового договору. Продовження його дії (у даному випадку шляхом переведення лікаря-інтерна на певну посаду лікаря-спеціаліста) може відбутися лише за згодою (на підставі письмової заяви) працівника (ч. 1 ст.32 КЗпП). Якщо ж під час зарахування до вишу (на навчання за рахунок бюджетних коштів) майбутній лікар підписав угоду про обов’язкове відпрацювання впродовж трьох років у державному або комунальному закладі охорони здоров’я, тоді він має цю умову виконати. У разі порушення угоди в цьому питанні з лікаря можуть утримати компенсацію бюджетних витрат на його навчання.
Чи існує типовий договір про проходження інтернатури, який має підписати лікар-інтерн з медичним закладом? Якщо ні, то яка процедура оформлення на стажування?
Типової форми договору про навчання в інтернатурі на разі не затверджено. Окремо слід сказати про осіб, які:
- закінчили недержавні вищі медичні заклади освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів;
- державні вищі медичні заклади освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів, навчаючись там за кошти юридичних та фізичних осіб;
- прийняті на роботу в недержавні заклади охорони здоров’я (недержавні фармацевтичні установи, підприємства);
- мають сертифікат лікаря-спеціаліста і бажають отримати іншу спеціальність при відсутності потреби закладу в такому спеціалісті.
Відповідно до п. 7.10 Положення вказані особи проходять інтернатуру на умовах договорів, укладених між відповідним органом влади в системі охорони здоров’я (департаментом, управлінням – далі ДОЗ), та вищим закладом освіти, а також юридичними і фізичними особами, які фінансуватимуть навчання в інтернатурі.
Загальне правило: при працевлаштуванні лікар-інтерн укладає із закладом охорони здоров’я строковий трудовий договір. Типової форми такого договору законодавством також не передбачено, як і обов’язку укладати його письмово (за винятком, коли працівник сам заявив про таке бажання). В інших випадках на підставі заяви працівника та рішення ДОЗ, керівник закладу видає наказ про прийом на роботу лікаря-інтерна й повідомляє про це податкову службу.
Зарахуванню на посаду лікаря-інтерна до закладів охорони здоров’я, підпорядкованих МОЗ України, передує видання наказу структурним підрозділом з питань охорони здоров’я відповідної державної адміністрації. На сайті МОЗ оприлюднено інформацію про те, що проходження інтернатури за кошти фізичних та юридичних осіб у закладах охорони здоров’я, які підпорядковані іншим міністерствам чи відомствам або ж у закладах приватної форми власності здійснюється за погодженням з МОЗ України – за умови зарахування випускника на посаду лікаря-інтерна.
Чи має лікар-інтерн пільги як працівник закладу охорони здоров’я?
Окремих законодавчих пільг для лікарів-інтернів як працівників закладу не існує. Дещо наближеними до пільг можна вважати закріплені у Положенні гарантії та компенсації, а саме:
- компенсацію вартості проїзду до місця спеціалізації (інтернатури) – для молодих спеціалістів, які навчалися за бюджетні кошти та мають направлення на роботу, а також до місця роботи – для лікарів-спеціалістів, які закінчили інтернатуру;
- право на місячну відпустку (30 календарних днів) до початку навчання в інтернатурі – для цієї ж категорії осіб;
- компенсація (оплата відповідно до існуючих тарифів) за проживання лікаря-інтерна, наприклад, у гуртожитку закладу, на базі якого здійснюється його підготовка. Керівництво закладу зобов’язане надати лікарю – інтерну житлову площу. У разі відсутності гуртожитку заклад має право орендувати житло для лікарів-інтернів у інших відомств або винаймати у приватних осіб. Відшкодування фактичних витрат розподіляється між лікарем-інтерном (він сплачує суму, встановлену чинним законодавством) та закладом (решта оплати);
- компенсацію витрат на відрядження лікарів-інтернів на навчання у вищі заклади освіти. Така компенсація здійснюється базовою установою стажування у тому ж порядку, що й при направленні спеціалістів на підвищення кваліфікації (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 № 695), а саме:
-
- збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час навчання;
- оплати вартості проїзду працівника до місця навчання і назад;
- виплата добових за кожний день перебування в дорозі у розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень.
Працівникам, які прибули на навчання з іншого населеного пункту, протягом першого місяця навчання добові виплачуються у розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень. У наступні місяці (до закінчення терміну навчання), тим, хто отримує заробітну плату у розмірі менше 6-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виплачується стипендія в розмірі 20% добових.
На час навчання працівники забезпечуються гуртожитком готельного типу. У разі відсутності гуртожитку відшкодування витрат, пов’язаних з наймом житлового приміщення, провадиться в порядку, встановленому законодавством для службових відряджень.
Чи можна звільнитися з лікарні під час проходження в ній стажування в інтернатурі?
Конституція України забороняє примусову працю. Тому будь-який працівник, у тому числі й лікар-інтерн, мають право припинити трудовий договір. Однак для дострокового його розірвання мають бути поважні причини (ст. 39 КЗпП). До їх переліку (він не є вичерпним) трудове законодавство відносить: переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджену медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або догляд за особою з інвалідністю I групи; прийняття на роботу за конкурсом. При цьому варто пам’ятати, що невиконання індивідуального навчального плану проходження стажування, пов’язане з достроковим розірванням трудового договору, не дозволить закінчити інтернатуру. Порядок поновлення в інтернатурі визначений пунктом 6.4 Положення.
Чи може інтерн перевестися на стажування в інший заклад і як це право оформити?
Так, може. Згідно з п. 6.2 Положення, переведення лікаря-інтерна з однієї бази стажування на іншу здійснюється за згодою відповідного департаменту охорони здоров’я та вищого закладу освіти, де навчається інтерн. При цьому він має подати на нову базу стажування виписку з наказу департаменту, а також щоденник лікаря-інтерна з колишньої бази та індивідуальний навчальний план з відміткою про хід його виконання. Переведення лікаря-інтерна з одного вищого закладу освіти в інший передбачено п. 6.1.Положення.
Цьогоріч лікарі інтерни першого року навчання отримують зарплату за новим правилом – гроші від держави «йдуть за інтерном» до закладу. На який розмір зарплати в такому випадку можна розраховувати?
Оплата праці лікаря-інтерна має відповідати умовам колективного договору, укладеного у закладі охорони здоров’я (базі стажування). Однак його заробітна плата не може бути меншою за встановлений розмір «мінімалки» (з 1 вересня 2020 року – 5000 гривень або 29,2 грн у погодинному розмірі). Також лікарям-інтернам, як і іншим працівникам закладу, можуть виплачувати премії та встановлювати надбавки й доплати (але не як лікарям-професіоналам, а як фахівцям з вищою медичною освітою). Наприклад, їм можуть виплатити доплату в розмірі 50% від мінімальної заробітної плати (2500 грн) за надання медичної допомоги хворим на COVID-19, яка встановлена з 1 вересня до 31 грудня 2020 р. (постанова Кабінету Міністрів України № 610 від 19.06.2020, наказ МОЗ України від 03 вересня 2020 року № 2021).
Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»
