Нині багато медичних закладів нарікає на катастрофічну нестачу коштів – хтось не зміг підписатися на вигідні пакети, когось існуючі тарифи поставили на межу виживання. Та іноді дірку в кишені закладу створюють абсолютно непередбачувані обставини.
Після того як у Болградській центральній районній лікарні Одеської області звільнили головного лікаря, колектив забув про спокій. Згодом керівника поновили на посаді рішенням суду, яке два роки не виконується – шукають «крайнього». Але насправді ним виявився колектив лікарні.
Історія з продовженням
Олега Козака було звільнено з посади головного лікаря ЦРЛ у жовтні 2017 року – рішенням Болградської районної ради. Підставою стала інформація держаудитслужби про фінансові порушення, виявлені під час планової ревізії фінансово-господарської діяльності лікарні. Лікар подав позов про визнання такого рішення незаконним, і у травні 2018 року районний суд не підтвердив особистої вини Козака у згаданих порушеннях, зняв з нього звинувачення, скасував рішення райради, а також відповідне розпорядження РДА про його звільнення і виніс остаточний вердикт: негайно поновити Олега Козака на його посаді. Таке ж рішення прийняв і апеляційний суд, куди звернулися представники районної влади з метою оскарження . Однак до цього часу головного лікаря не поновлено на посаді. Тепер райрада перекладає відповідальність за це … на лікарню.
Петро КІРПІК, Голова Болградської районної профспілки працівників охорони здоров’я– У відповіді Голови райради на лист Профспілки працівників охорони здоров’я України вказано, що згідно зі статутом КНП «Болградська ЦРЛ» рішення щодо прийняття на роботу, звільнення з роботи працівників підприємства приймає генеральний директор, – говорить Голова Болградської районної профспілки працівників охорони здоров’я Петро Кірпік. – Але ж ідеться не про прийняття на роботу звичайного працівника, котрий виявив бажання працювати в нашій лікарні, а про поновлення на посаді керівника закладу, якого має право приймати на роботу лише власник.
Прогул впродовж … трьох років
– У зв’язку з невиконанням рішення суду незаконно звільнений головний лікар має право на виплати за вимушені прогули. Тому він час від часу (приблизно раз на півроку) позивається до суду, який задовольняє позови щодо таких виплат. Та якщо перші виплати здійснювалися з коштів, що надходили до закладу із медичної субвенції, то нині ці витрати лягають на бюджет КНП, яке заробляє гроші самостійно – через договори з НСЗУ, – додає Петро Кірпік. – Фактично ми утримуємо двох головних лікарів . Хоча претензії Олега Козака справедливі – він має право на компенсацію втраченого внаслідок незаконного звільнення з посади заробітку. І не винен в тому, що рішення суду, прийняте іменем України для українських чиновників – не указ. Куди вже ми тільки не зверталися з цього приводу – і все даремно.
Колектив розплачується «за чужі гріхи»
– Доки заклад згідно з рішенням суду не виплатить відшкодування позивачу, на всі без винятку рахунки лікарні накладається арешт. І доки на них не накопичиться відповідна сума, вони заблоковані, а робота лікарні паралізована! Останній раз ми були «заблоковані» на три тижні, тож працівникам на 10 днів затримали виплату авансу, а потім не залишилося навіть коштів для преміювання медиків напередодні професійного свята. Також ми не можемо із заблокованих рахунків закуповувати ліки для пацієнтів. І так нас лихоманить ось уже кілька років. За весь час вимушених прогулів Олега Козака з нашої лікарні було стягнуто (з урахуванням податків) 316 тис грн. Тобто власник закладу через своє небажання поновити на роботі «неугодного» керівника, розкидається коштами, яких і без того не вистачає, особливо в нинішніх умовах. Наша лікарня не є опорною з лікування COVID- 19, однак такі хворі до нас потрапляють і медики контактують з ними. Ми звернулися до районної влади з проханням профінансувати доплати медпрацівникам за роботу з COVID- 19 з місцевого бюджету (таких прикладів в Україні чимало), однак нам відмовили. Коштів на це не знайшлося. А на утримання двох керівників вони є? Також медичні працівники обурені дефіцитом засобів індивідуального захисту, швидких тестів на COVID – 19, наборів для проведення ПЛР тощо. Не кажу вже про катастрофічну нестачу коштів на поліпшення матеріально-технічної бази закладу, оновлення медичного обладнання, придбання ліків для надання невідкладної допомоги, диференціації оплати праці. Одного разу нам ледь не довелося закрити харчоблок – не було коштів на те, щоб закупити продукти! Пацієнти з віддалених сіл залишилися б без харчування, аби працівники лікарні не принесли свої продукти на харчоблок. Чому колектив, який нині самостійно заробляє кошти на своє утримання й лікування пацієнтів, ще має оплачувати борги районних чиновників, які порушують Конституцію України? Хоча вони прикриваються начебто вимогами законодавства. Мовляв, звільняли головного лікаря, але на разі такої посади в закладі не існує, та й статус установи після автономізації змінився.
Чи можна вийти з глухого кута?
Мансур ШАХІД, завідувач відділу правової роботи Профспілки працівників охорони здоров’я України– Процедура виконання рішення суду про поновлення на роботі має свої особливості, – пояснює завідувач відділу правової роботи Профспілки працівників охорони здоров’я України Мансур Шахід. – Вони зумовлені необхідністю відновлення юридичного становища, яке існувало на момент звільнення працівника з роботи (надалі визнаного судом незаконним), аби вважалося (з відповідним документальним підтвердженням), що між працівником та даним роботодавцем трудові відносини взагалі не припинялися. Однак інколи виконати це завдання на практиці складно, оскільки на момент винесення судового рішення відповідне робоче місце працівника, як і юридична особа, де він працював, вже можуть не існувати. Або ж із Класифікатора професій може бути вилучена сама назва посади, на якій потрібно поновити працівника.
Так сталося і в даній ситуації – у штатному розписі новоствореного КНП дійсно відсутня посада, яку позивач обіймав до звільнення.
Такі ситуації не є поодинокими, що спонукало органи судової влади напрацювати однозначний підхід до належного способу виконання рішення про поновлення на роботі у згаданих умовах. Ця процедура має виглядати наступним чином. Відповідач по справі, у даному випадку районна рада, має прийняти рішення про заходи на виконання рішення суду, у якому (з урахуванням реорганізації лікарні) міститиметься вказівка генеральному директору КНП про документальне оформлення судового рішення.
Генеральний директор своєю чергою видає локальний наказ на виконання рішення суду, а також розпорядчого акту власника про внесення змін до штатного розпису (введення посади головного лікаря) та допуск поновленого працівника до роботи.
Водночас очевидно, що внаслідок вказаних раніше змін у законодавстві, а також реорганізації закладу охорони здоров’я після поновлення на роботі посада головного лікаря підлягатиме скороченню – за процедурою, передбаченою для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у випадку змін в організації виробництва і праці, скорочення чисельності (штату) працівників. При цьому працівнику, посада якого скорочується, мають бути надані гарантії й компенсації відповідно до положень статей 44, 49-2 Кодексу законів про працю України.
Фінал зі знаком нескінченності?
Адвокат звільненого лікаря Олександр Македонський пропонує свій варіант вирішення проблеми.
– Зважаючи на те, що Олег Козак поновлений судом на посаді керівника лікувального закладу (тоді – головного лікаря ЦРЛ), він має повернутися на рівнозначну посаду (на разі це генеральний директор КНП). А оскільки сьогодні, як і у 2017 році виключні повноваження щодо призначення та звільнення керівника згаданої лікарні належать Болградській райраді, тільки вона має можливість виконати рішення суду – шляхом усунення з цієї посади іншої особи (рішенням сесії) та фактичного допущення до роботи незаконно звільненого Олега Козака як керівника лікувального заходу. І лише після цього оголосити конкурс на згадану посаду, в якому можуть взяти участь в тому числі й нинішній, і звільнений керівник.
Однак на жоден із запропонованих варіантів законного вирішення проблеми у Болграді не реагують.
Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»
