Дискусії про долю клінічних кафедр не вщухають. Проєкт нового Положення про організацію освітнього процесу у закладах охорони здоров’я їх лише посилив, оскільки містить багато суперечностей між тим, що «на папері», і що в реальності. Чи можливо їх подолати, керуючись чинним законодавством?
Реформа зруйнувала старий порядок, але не створила нового
Олена АНТОНЮК, член Правління Української асоціації клінічних досліджень, кандидат юридичних наук, доцентУ жовтні 2020 року Міністерство охорони здоров’я України оприлюднило для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про організацію освітнього процесу у закладах охорони здоров’я за участі науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку здобувачів вищої освіти у сфері охорони здоров’я» (далі – Положення). На сьогодні чинним залишається Положення про клінічний заклад охорони здоров’я, затверджене наказом МОЗ України від 05.06.1997 р. № 174, в якому передбачена можливість створення останнього шляхом розташування структурних наукових і навчальних підрозділів закладів освіти на договірній основі. Однак із настанням другого етапу реформи виникли проблеми з функціонуванням чинної моделі співпраці закладів охорони здоров’я та вищої освіти, зокрема, щодо неможливості участі працівників кафедр у процесі надання медичної допомоги.
Іван ВИШНИВЕЦЬКИЙ, голова Української асоціації клінічних досліджень, доцент кафедри менеджменту охорони здоров’я Інституту післядипломної освіти НМУ імені О.О. Богомольця, кандидат медичних наукНе заборонено, але…
Чинні нормативно-правові акти, які унормовують цей процес, оминули увагою факт залучення науково-педагогічних працівників до надання медичної допомоги на підставі договорів про співпрацю між закладами охорони здоров’я та медичними вишами, чим фактично поставили під сумнів питання законності діяльності клінічних кафедр та їх співробітників у закладах охорони здоров’я. Хоча будь-яких нормативних заборон для цього не було запроваджено. Однак на сьогодні доступ до медичної допомоги пацієнтам у закладах охорони здоров’я, які уклали договори з НСЗУ, мають лише їхні штатні працівники, зареєстровані в системі e-Health, або працівники їхніх підрядників, включених до договорів з НСЗУ. Реєстрація науково-педагогічних працівників в ЕСОЗ законодавством не передбачена, хоча серед завдань медичної реформи й не було вказано відмови від практичного навчання студентів на базі закладів охорони здоров’я або ж припинення співпраці останніх із медичними вишами в напрямку підвищення кваліфікації і наукових розробок.
Цю ситуацію можна вирішити лише шляхом змін нормативного поля, оскільки на рівні закладів охорони здоров’я довелося б залучити науково-педагогічні кадри як штатних працівників, що фактично нівелюватиме існування клінічних баз закладів вищої освіти. Адже в такому разі їх співробітники отримають зовсім інші трудові функції.
Коли і яких змін очікувати?
Декларуючи намагання подолати цю проблему, Верховна Рада України у липні 2020 року внесла зміни до статті 33 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», передбачивши право науково-педагогічних працівників надавати медичну допомогу пацієнтам за умови наявності сертифікату лікаря-спеціаліста та за умови погодження керівником ЗОЗ у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Однак, незважаючи на те, що вказані зміни до статті 33 Основ внесені ще 3 липня, форма згаданого погодження керівника закладу ще не затверджена МОЗ України.
При цьому, законодавець вважає, що такого погодження достатньо для початку надання працівниками кафедр медичної допомоги (без внесення змін до нормативно-правових актів, що визначають питання державних фінансових гарантій медичного обслуговування та доступу до e-Health).
Ще одним важливим нюансом є термін запровадження змін, які були внесені до статті 33 Основ (починаючи з 24 липня 2020 року впродовж двох років). Хоча про дію цих змін можна говорити лише де-юре, оскільки наразі вони існують лише «на папері», а де-факто будь-які умови для їх реалізації наразі не створені.
Проєкт постанови не є самодостатнім
Аналізуючи проєкт постанови Уряду про затвердження нового Положення, не можна не помітити, що воно містить загальні питання створення клінічних баз і клінічних кафедр. Запропонований проєкт постанови не є самодостатнім, оскільки передбачає, що МОЗ України (додатково до форми погодження керівником закладу охорони здоров’я залучення працівника кафедри до надання медичної допомоги) має визначити:
- вимоги до клінічної бази та порядок надання цього статусу закладу охорони здоров’я;
- примірну форму договору про співпрацю, який має укладатися між закладом охорони здоров’я та закладом вищої освіти;
- форму інформованої згоди пацієнта на присутність здобувачів освіти у сфері охорони здоров’я та участь науково-педагогічних працівників у наданні медичної допомоги.
Наразі МОЗ України оприлюднило для громадського обговорення лише проєкт наказу «Про внесення змін до форми первинної облікової документації № 003-6/о та Інструкції щодо її заповнення», який і має на меті врегулювання останнього питання (щодо надання згаданої письмової інформованої добровільної згоди пацієнта).
Яка процедура укладання договору про співпрацю ?
Положення передбачає, що підставою для розміщення на базі закладу охорони здоров’я клінічних кафедр є договір про співпрацю та організацію взаємовідносин. Хоча такий документ є лише передумовою набуття закладами охорони здоров’я статусу клінічних баз, адже перелік останніх відповідно до Положення затверджується МОЗ України.
Водночас для укладення договору закладом охорони здоров’я також потрібне попереднє рішення його власника (органу управління власника) або органу, у сфері управління якого перебуває ЗОЗ. Якщо ж клінічну кафедру пропонується створити на базі комунального закладу охорони здоров’я, тоді відповідне рішення погоджується структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської держадміністрацій.
Після всіх погоджень і підписання документу відповідне повідомлення має бути відправлене до МОЗ України впродовж 30 днів з моменту укладання договору. Також потрібно надати і сам договір, а також відомості про відповідність науково-педагогічних працівників освітнім та кваліфікаційним вимогам, які є обов’язковими для лікарів та молодших спеціалістів з медичною освітою. Вони визначені Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з медичної практики, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 р. № 285. Також необхідно надати погодження керівника закладу охорони здоров’я на надання медичної допомоги науково-педагогічними працівниками, відповідно до форми, яка має бути затверджена МОЗ України.
На оплату від НСЗУ не розраховувати?
Слід звернути увагу на те, що у Положенні не передбачено виникнення трудових відносин між клінічною базою і співробітниками кафедр. Немає цього і в приписі про поширення умов внутрішнього трудового розпорядку закладу охорони здоров’я на науково-педагогічних працівників. Згідно з Положенням вони:
- підпадають під дію законодавства, що регулює питання медичного обслуговування населення;
- надають медичну допомогу за умови обов’язкової реєстрації в ЕСОЗ;
- мають бути застрахованим на випадок інфікування ВІЛ, а також на випадок настання у зв’язку з цим інвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції;
- отримують доплату за лікувально-діагностичну роботу відповідно до законодавства.
На сьогодні питання таких доплат регулюється п. 8 Інструкції про оплату праці та розміри ставок заробітної плати професорсько-викладацькому складу вищих навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 02.04.1993 р. № 90. Отже, про оплату НСЗУ медичної допомоги, наданої такими працівниками, не йдеться.
Навіщо викладачів «прив’язали» до студентів?
Ще одна умова для працівників кафедр, передбачена Положенням – вони повинні надавати медичну допомогу обов’язково в присутності здобувачів освіти у сфері охорони здоров’я. Остання умова не містить винятків, що одразу породжує кілька питань. Зокрема, як бути у разі запровадження закладами вищої освіти дистанційного режиму навчання, який унеможливить участь студентів у лікувально-діагностичному процесі? При цьому, у Положенні зазначено, що умови надання медичної допомоги науково-педагогічним працівником у випадку його тимчасової відсутності визначаються договором. Проте цілком можливо, що за відсутності здобувачів освіти та відповідного нормативного врегулювання такої ситуації науково-педагогічні працівники не зможуть надавати медичну допомогу пацієнтам.
Крім того, відповідно до Положення одним з основних завдань клінічної кафедри є розробка та впровадження нових методів і технологій діагностики, лікування та профілактики під час надання медичної допомоги на клінічній базі. Відповідна робота, зокрема, проводиться у межах клінічних випробувань лікарських засобів. Тоді виникає питання щодо необхідності в присутності здобувачів освіти в цьому процесі. Відповідної умови не містить Порядок проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань, затверджений наказом МОЗ України від 23. 09. 2009 р. № 690. Крім того, прилаштування процесу виконання протоколу клінічних досліджень до навчального процесу є неможливим.
Ще раз про «орендні перспективи»
Чи не найбільше дискусій розгорнулося навколо необхідності сплачувати оренду за «присутність» кафедр на клінічній базі. Чи є на це кошти у закладів освіти? У Положенні передбачено, що для надання медичної допомоги науково-педагогічними працівниками використовується лікувально-діагностичне обладнання та приміщення закладу охорони здоров’я. При цьому там не йдеться про орендні відносини між закладом охорони здоров’я і закладом вищої освіти для розміщення клінічних кафедр. У Положенні передбачено, що питання витрат на забезпечення освітнього та науково-дослідного процесів мають визначатися сторонами у договорі.
Працівники кафедр, студенти, а також пацієнти очікують, коли нарешті будуть вирішені питання доступності до медичної допомоги за участі висококваліфікованих кадрів, якими є працівники кафедр. Однак, запропонований проєкт Постанови не дає підстав очікувати швидкого вирішення питань участі науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти у наданні медичної допомоги, а також у клінічних дослідженнях лікарських засобів.
|
Нормативно-правові акти у сфері співпраці закладів охорони здоров’я й закладів освіти:
|
Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»
