Свого часу холестерин звинуватили в усіх серцево-судинних захворюваннях і оголосили ворогом №1 для серця та судин. Це зумовило поширення багатьох «здорових» трендів, зокрема тотальне захоплення знежиреними продуктами та безжировими дієтами. Та чи насправді ці продути й дієти такі корисні? І чи врятує нас від інфаркту відмова від яєць та масла? Почнемо зі спростування найбільш поширених міфів!
3 міфи про холестерин
Міф №1: Холестерин, безумовно, шкідливий.
Правда: Холестерин – як десерт, в помірних кількостях, не на шкоду. Зовсім некоректно називати холестерин «поганим жиром», який тільки те і робить, як закупорює судини. Насправді ж холестерин виконує багато важливих функцій в організмі.
Міф №2: Для нормалізації ліпідного профілю найкраще підходить дієта з низьким вмістом жиру.
Правда: Хоча насичені жири (які містяться переважно в м’ясі, маслі та сирі) і підвищують «поганий» холестерин, вони також збільшують вміст «хорошого» холестерину. Краще викреслити із раціону інші дієтичні «бомби», наприклад, відмовитися від надлишку цукру та «швидких» вуглеводів, крохмалю (на кшталт картоплі), а також переробленого м’яса (ковбас, сосисок тощо).
Міф №3: Якщо ви в групі ризику й маєте стежити за своїм холестерином, то передусім потрібно викреслити зі свого меню яйця.
Правда: Поверніть яйця у своє меню! Медичні фахівці відмовилися від цих застарілих рекомендацій, оскільки такі продукти впливають на рівень холестерину в крові лише незначною мірою. Дослідники виявили, що навіть ті, хто страждає на ішемічну хворобу серця, можуть спокійно споживати по два яйця на день протягом шести тижнів і без жодного негативного впливу на рівень холестерину.
«Нейтральний» холестерин
Тепер розглянемо детально: що ж таке холестерин? Це органічна (тобто природна) жироподібна сполука, воскоподібна речовина, яка не розчиняється у воді, відповідно, і в крові теж. Для нас це надзвичайно важлива сполука, яка формує клітинні мембрани і, відповідно, входить до складу всіх тканин організму.
Роль холестерину для здоров’я людини переоцінити неможливо! Це не просто будівельний матеріал для мембран усіх клітин організму – з холестерину синтезується безліч гормонів, в тому числі стероїдних (тестостерон), а також низка вітамінів, зокрема гормоноподібна сполука – вітамін Д . Холестерин – також важлива складова жовчі.
Холестерин надходить до нашого організму з двох основних джерел: частину виробляє печінка, решту ми отримуємо з їжею. Приблизно 70-80% холестерину виробляється самим організмом для власних потреб і лише 20-30% людина отримує з продуктів, які вживає. (Невтішна новина для веганів: екзогенний холестерин ми можемо отримувати лише із тваринних жирів.)
Тож, зрозуміло, що холестерин навряд чи можна так однозначно назвати ворогом. З іншого боку, високий рівень холестерину, стан, відомий як гіперхолестеринемія, є основним фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань, зокрема інфаркту та ішемічного інсульту.
Холестерин: поганий та хороший
З огляду на контроверсну роль холестерину в людському організмі свого часу його сполуки почали розділяти на два типи: «поганий» і «хороший» холестерин. Далі класифікація трішки ускладнилася, й наразі ми можемо спостерігати в результатах аналізів ліпідного профілю (ліпідограммах) різні терміни, хоча їх досить просто зрозуміти.
- «Поганий» холестерин, або ЛПНЩ (рівень ліпопротеїдів низької щільності). Ця сполука вважається «поганим холестерином», оскільки її надлишок осідає на стінках судин бляшками й таким чином стає ключовим фактором розвитку атеросклерозу. З часом це звужує судини та збільшує ризик інфаркту, інсульту та захворювань периферичних судин.
- «Хороший» холестерин, або ЛПВЩ (рівень ліпопротеїдів високої щільності) – він хороший, оскільки сприяє позбавленню від зайвого холестерину, забираючи його з крові в печінку, де він остаточно утилізується.
- Загальний холестерин – сукупність усіх типів цієї складної сполуки.
- Коефіцієнт атерогенності (атерогенний індекс) – співвідношення ЛПВЩ та ЛПНЩ, баланс двох типів холестерину. Диспропорційне співвідношення ЛПВЩ і ЛПНЩ чітко вказує на ступінь ризику розвитку серцево-судинних захворювань.
- Тригліцериди (ліпідні сполуки іншого типу, що надходять у кров з їжею). Високий рівень тригліцеридів у поєднанні з високим рівнем ЛПНЩ або низьким рівнем «хорошого» холестерину пов’язаний з накопиченням «бляшок» на стінках судин. Тригліцериди надходять з їжею і утворюються з вуглеводів. Надмірна кількість калорій, алкоголю або цукру в організмі перетворюється на тригліцериди і зберігається в жирових клітинах у тканинах по всьому організмі.
Варто зазначити, що зміна рівнів «поганого» і «хорошого» холестерину,чи їхнього співвідношення, зазвичай не супроводжується якимись вираженими специфічними симптомами, тому своєчасне визначення цих показників дуже важливе у контексті профілактики серцево-судинних захворювань. З цієї причини для усіх осіб старше 30 років західні фахівці рекомендують робити ліпідограмму принаймні раз на п’ять років, а American Heart Association радить починати ще раніше – із 20!
Холестерин і тригліцериди: інтерпретуємо цифри ліпідного профілю
Також можна досить легко навчитися інтерпретувати показники холестерину та тригліцеридів на ліпідограммі. При цьому варто зважати на супутні захворювання чи прийом певних препаратів, що можуть впливати на той чи інший показник.
|
ЛПНЩ |
ЛПВЩ |
Загальний |
Тригліцериди |
|
2,59 ммоль / л – відсутність ризику розвитку атеросклерозу; |
Нормальний рівень ЛПВЩ залежить від статі: у чоловіків – близько 1,45 ммоль\ л, у жінок – 1,68 ммоль\ л Цей рівень або вище асоціюється з меншим ризиком серцевих захворювань.
|
Нормальний рівень варіюється в межах 5,2 ммоль\ л, або менше 200 мг\ дл. Показник понад 6,5ммоль\ л вважається фактором ризику виникнення атеросклерозу. |
Норма тригліцеридів складає до 2,3 ммоль\ л.
|
|
Підвищення рівня ЛПНЩ може зумовити прийом бета-блокаторів, андрогенів, сечогінних засобів, глюкокортикостероїдів.
Зниження: прийом естрогенів, тироксину, кетоконазолу, неоміцину. |
Підвищення рівня ЛПВЩ може зумовити прийом таких препаратів: естрогени, нікотинова кислота, карбамазепін, фенобарбітал. Зниження рівня може викликати прийом андрогенів, прогестину, діуретиків, бета-блокаторів. |
Підвищення рівня може викликати прийом таких засобів: аміодарон, андрогени, глюкокортикоїди, леводопа тощо Зниженню рівня може сприяти прийом наступних засобів: тироксин, естрогени, інтерферон, кетоконазол, неоміцин. |
Підвищення рівня тригліцеридів може викликати прийом бета-блокаторів, естрогенів, інтерферону, сечогінних препаратів, кортикостероїдів. Зниження – прийом високих доз вітаміну С, гепарину. |
Втім, дуже важливо усвідомити, що самих цифр із ліпідограми недостатньо, аби передбачити ризик серцевих проблем або визначити, що вам потрібно зробити, щоб знизити цей ризик. Натомість вони є однією частиною більш широкого рівняння, яке включає інші чинники – вік, стать, артеріальний тиск, статус курця, супутні захворювання тощо. Лікар використовуватиме цю інформацію для розрахунку 10-річного ризику розвитку серйозних проблем із серцем і судинами й на основі отриманих результатів розробить стратегію зменшення цього ризику.
Також варто звернути увагу, що рекомендації з нормалізації ліпідного профілю стосуються зменшення рівню передусім «поганого» холестерину і тригліцеридів. Передусім, до складу стратегії зменшення ризику розвитку серцево-судинних захворювань входять три складові:
- зміни у раціоні в бік здорового харчування із високим рівнем клітковини й низьким рівнем насичених і транс-жирів (вони більшою мірою підвищують рівень «поганого» холестерину, ніж, скажімо, яйця чи сир);
- фізичні (аеробні) навантаження та нормалізація маси тіла,
- призначення певних лікарських засобів, таких як статини, чи інших препаратів, розроблених для лікування дисліпідемій.
Любомира ПРОТАСЮК, спеціально для «ВЗ»
