Відсоток ВІЛ-позитивних громадян, що стикаються з дискримінацією у вигляді пліток та погроз від оточуючих, з 2010 до 2020 роки знизився із 30% до 8% і з 18% до 5% відповідно. Дані висновки випливають із четвертої хвилі дослідження «Індекс стигми людей, які живуть із ВІЛ, в Україні (2020)». Минулі заміри були проведені у 2010, 2013, 2016 роках. Таку інформацію сповіщає офіційний сайт ЦГЗ.
Дане дослідження проводилося БО «100 % Життя» в межах Проєкту USAID HealthLink, за методологічної підтримки Global Network of People living with HIV (GNP+). Центр АЦ «Соціоконсалтинг» став виконавцем дослідження, під час якогобуло опитано 2200 респондентів.
У 2010 році відсоток відмов у медпослугаг людям з позитивним ВІЛ-статусом складав 22%, а наразі цей показник знизився до 4%. Рівень розкриття ВІЛ-статусу з боку медпрацівників знизився у 5 разів – 6% осіб сповістили про такий досвід у 2020 році.
Ключовою проблемою пацієнтів з ВІЛ є рівень самостигматизації та самодискримінації. Не дивлячись на істотний прогрес у глобальній терапії ВІЛ, наявність медпрепаратів та доступних сервісів, ВІЛ-позитивні громадяни продовжують відчувати сором і провину через своє захворювання та можуть відмовлятися від меддопомоги і побудови близьких стосунків
Зазначається, що через страх осуду й негативного ставлення до себе (в тому числі й з боку медиків), 68% людей з ВЛ зволікають із початком терапії.
Тільки 50% осіб з ВІЛ відомо, що є закони, які здатні захистити їхні права.
Через брак освіченості та поінформованості щодо ВІЛ-інфекцій, навіть попри поступове підвищення толерантності до осіб з ВІЛ у суспільства, виникають нові дискримінаційні випадки.
У 2020 році кожен п’ятий хворий з ВІЛ-інфекцією відчував дискримінацію зі сторони медперсоналу. Також кожна п’ята людина з ВІЛ зустрічалися з несанкціонованим розголосом статусу протягом року.
З осудом та дискримінацією найбільш часто стикають учасники головних ком’юніті: майже кожен четвертий працівник комерційного сексу та кожен п’ятий зі спільноти чоловіків, які мають гомосексуальні контакти, стикався з дискримінацією через власний ВІЛ-статус.
Головним завдання у 2021 році є підвищення інформування, як серед осіб з ВІЛ, так і серед суспільства. ВІЛ-інфекція – це хронічна хвороба, яка лікується, дозволяючи тримати під контролем стан здоров’я.
Згідно оціночних даних, в Україні мешкає 251 168 людей із ВІЛ. Кожна третя ВІЛ-позитивна людина досі або не здогадується про свій ВІЛ-статус, або залишається поза межами меднагляду і, відповідно, не має змоги одержувати антиретровірусні ЛЗ. Якщо ВІЛ-позитивна людина отримує лікування, то вона може вести повноцінне життя: створити сім’ю, бути активним членом соціуму.
