Доступність всіх будівель і приміщень медичних закладів для осіб з інвалідністю все ще залишається проблемою. Для її вирішення потрібен час, якого немає. Справ в тому, що виконання цієї вимоги є обов’язковим, якщо заклад хоче укласти договір з НСЗУ про медичне обслуговування населення за Програмою медичних гарантій.
І на сьогодні Національна служба здоров’я України відмовляє в укладанні таких договорів на 2021 рік через те, що у медичних закладів немає підтверджень інклюзивності. З 1 січня 2021 року перш ніж підписати договір з НСЗУ, медичний заклад має подати скановану копію документа, який підтверджує доступність медичних закладів для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до будівельних норм і правил. Його має видати фахівець з питань технічного обстеження будівель та споруд, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат. Втім ця процедура досить високовартісна, оскільки включає не лише обстеження медичних закладів і отримання сертифікату відповідності, а й виготовлення проєктно-кошторисної документації, реконструкції або капітального ремонту. А більшість медичних закладів була побудована ще за радянських часів, коли про інклюзивність ніхто не замислювався, отже і в будівельні норми це правило не вкладали.
Асоціація міст України у листопаді 2020 року з цією проблемою звернулася до Прем’єр-міністра і попросила доручити МОЗ внести зміни до п. 2 урядової постанови №410, а саме цифру «2020» замінити на «2021». Таким чином буде перенесено термін подачі сканованої копії документа, що підтверджує доступність будівлі та приміщення. Якщо цього не зробити, то багато медзакладів не зможуть підписати договір з НСЗУ на 2021 рік. На жаль, МОЗ не дослухався до АМУ і замість внести правки в документ, просто зайвий раз процитувало горезвісну постанову №410.
Скільки ж закладів на сьогодні виконали вимогу про інклюзивність, тобто зможуть укласти договри з Націоналною службою здоров’я України? За даними НСЗУ, станом на 3 березня 2021 року частка медичних закладів, що відповідають вимогам доступності, складає 71,6%. На первинці їх лише 62,9%, проте на 20 березня 2021 року їх могло бути 88,6%. З числа медичних закладів, що надають спеціалізовану медичну допомогу, інклюзивність забезпечили 80%. Чи вистачить такої кількості медичних закладів, щоб забезпечити громадянам України доступ до якісної і вчасної допомоги, зокрема, в умовах карантинних обмежень?
