Міністр охорони здоров’я дуже зацікавлений надати лікарям і зарплатню мінімум у 23 тис. грн (медсестрам – 17тис.грн, а санітаркам – цілих 12 тис. грн!), і повернути престиж професії, не кажучи вже про «ковідні» доплати, які, за його словами, НСЗУ вчасно перерахувала в регіони, але схоже, що бажання міністра – то його особиста справа.
А з інструментів впливу на ситуацію є лише гучні заяви, дуже схожі за гучністю (і за ефективністю також) на лозунги мітингарів, які час від часу, з перервою хіба що на локдаун, збираються під стінами Міністерства охорони здоров’я України. «Обкрадати наших лікарів неприпустимо!» – наголосив міністр під час брифінгу. Або «Бійці другого, ковідного, фронту України повинні мати гідну винагороду за свою роботу!» – цією фразою Максим Степанов супроводив інформацію про те, що МОЗ підготував і направив на узгодження законопроєкт про радикальне підвищення заробітних плат лікарів та медичного персоналу. Жодного натяку про те, що він бере під персональний контроль цей довгоочікуваний документ, міністр собі не дозволив. Так само, як і прогнозів, коли цей законопроєкт може стати реальністю.
А щодо доплат, то, зрозуміло, що їхня невиплата пояснюється самоуправством на місцях. Мовляв, то головні лікарі не виплачують «ковідні» гроші. От і складається враження, що у тих самих головних лікарів влада над процесами принаймні в очолюваних ними лікувальних закладах є, а у міністра охорони здоров’я над системою охорони здоров’я країни – немає. Може тому і порядку в цій системі немає?
