Медичне страхування – мрія і пацієнтів, і лікарів. Задля його розвитку запровадили медичну реформу, яка почала формувати в 2017 році фундамент для розвитку страхової медицини: реімбурсація ліків, електрона система eHealth, підписання декларацій з сімейним лікарем, НСЗУ ну і «гроші, що ходять за пацієнтом». Щоправда, другий етап реформи, коли ті самі гроші мали піти до вузьких фахівців, тобто лікарів спеціалізованої допомоги, виявився провальним. Причина цілком банальна – немає грошей, вірніше, є, але мало, тому вистачить не всім.
«З об’єктивних причин, чому не можна запровадити медичне страхування, це дуже великий відсоток чорної зарплати в країні, поки цей відсоток не зменшиться, який би ми закон не прийняли, медичне страхування працювати не буде», – заявив голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».
І ще одна проблема – Комітет досі не може обрати модель обов`язкового медичного страхування. Проте, в 2017 році, коли почав діяти алгоритм медреформи з усіма її етапами, мета була окреслена чітко: ми беремо за зразок Британську модель обов`язкового медичного страхування – з усіма її принадами і проблемами. Вона не виправдала очікувань?
Як тільки представники влади, уповноважені вирішувати долю медицини, дійдуть згоди щодо моделі, почнуть розробляти закон. А потім шукатимуть способи «відбілити» зарплати. Тобто очікувати обов`язкового медичного страхування варто не раніше 2023 року.
