Щеплення захищають від епідемій, якщо їх проводять вчасно й на рівні охоплення 95% населення. В Україні про такий показник рутинної вакцинації вже давно забули — через брак та недовіру до вакцин та інші причини. Чи довершить чорну справу нинішня пандемія і яких нових спалахів чекати після завершення карантину?
До рівня надійного захисту не дотягуємо
ВЗ Яка нині ситуація щодо рутинної вакцинації в Україні?
Сергій КРАМАРЬОВ, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб НМУ імені О.О.Богомольця– У зв’язку з пандемією COVID- 19 рівень охоплення рутинними щепленнями знизився в усьому світі. Тож ВООЗ вважає, що після зняття карантинних обмежень можуть виникнути епідемія кору, поліомієліту, дифтерії та інших вакцинокерованих інфекцій. Україна – не виняток. Зокрема, охоплення щепленнями проти кору й краснухи у нашій державі не перевищує 83%, проти дифтерії, правцю й коклюшу – 78% поліомієліту – 83%. Натомість для того, аби попередити спалах згаданих інфекцій, цей показних має становити не менше 90-95%.
ВЗ Однак, проблеми з вакцинацією у нас були й до COVID- 19.
– Так, особливо впродовж останніх 7 років. Зокрема, кілька років тому рівень щеплення проти деяких інфекцій був катастрофічно низьким – до 20%. Нині ситуація покращилася, однак підстав для тривоги більш ніж достатньо. Наприклад, щодо кору. Останній спалах цієї хвороби в Україні був у 2017-2018 роках. А за законами епідеміології, якщо імунопрофілактика недостатня, то такі спалахи повторюються кожні 5-6 років. Тож цілком ймовірно, що вже в наступному році чи й цьогоріч ми знову матимемо сплеск захворюваності. Це серйозна проблема. Наразі ми спостерігаємо, що через пандемію COVID- 19 посилилися неспецифічні заходи профілактики багатьох крапельних інфекцій (носіння масок, дотримання соціальної дистанції, більше уваги до миття рук, відсутність скупчення людей тощо). Це сприяє їх профілактиці. Наприклад, цьогоріч практично не було грипу. Те ж саме стосується кору — карантинні обмеження стримують його розповсюдження. Однак щойно буде послаблено карантин, за нинішнього рівня імунопрофілактики в Україні може виникнути новий спалах цього захворювання.
Які інфекції чатують на нові жертви?
ВЗ Під час попереднього спалаху кору говорили про те, що наступної атаки слід чекати від дифтерії. Такі прогнози залишаються актуальними?
– На жаль, проти дифтерії у нас щеплено тільки 78% дітей. Тож виключити таку загрозу не можна. Збудник цієї інфекції циркулює в усьому світі, й за умови зниження колективного імунітету можуть з’явитися масові випадки цього захворювання. Як відомо, у 90-ті роки минулого століття в Україні була справжня епідемія дифтерії.
Дізнайтеся більше: Імунопрофілактика в законі: що зміниться і чому всі налякані?
ВЗ Нині почали говорити й про загрози спалаху поліомієліту в Україні. З чим це пов’язано?
– Взагалі у світі сьогодні говорять про перспективу ліквідації поліомієліту. Однак ще у двох країнах (Індія та Пакистан) є випадки дикого поліомієліту. А враховуючи міграцію населення, цей вірус може швидко й легко переміщуватися з однієї країни в іншу, в тому числі й на територію нашої держави. Якщо ж буде низький рівень охоплення щепленнями, то не виключений і спалах поліомієліту.
Карантин – не перешкода
ВЗ Сьогодні пацієнти бояться іти до лікарень навіть з хворобливими станами, аби не підхопити коронавірус, що вже говорити про профілактичні візити. Можливо, варто організувати альтернативні варіанти щеплення дітей – у школах, дитсадочках?
– Це зайве. Потрібно у поліклініках чи центрах ПМСД створити умови, за яких здорові діти, які йдуть на щеплення, не зустрічатимуться з іншими категоріями пацієнтів. Для цього потрібно відкрити вхід в іншому крилі приміщення, відокремити коридори тощо. Якщо головний лікар має таке бажання й розуміється в цих питаннях, він про це подбає. І в більшості закладів такі заходи вжито, тож, як бачите, в умовах карантину ми маємо навіть дещо краще охоплення щепленнями, ніж, наприклад, 5 років тому, у «спокійні» з епідемічної точки зору часи.
ВЗ Тоді які чинники найбільше впливають на рівень вакцинації в плані його зниження?
– Якщо не говорити про карантинні обмеження, то варто зазначити потужну антивакцинальну кампанію, яка до речі, не є суто українським чинником. Антивакцинальне лобі існує в усьому світі. Друга причина — слабка комунікація з населенням з приводу важливості щеплень. Тут недопрацьовують і МОЗ, і Центр громадського здоров’я, які мають займатися потужною пропагандою профілактики хвороб, в тому числі й вакцинації. Також негативно вплинув період, коли закупівлі вакцин в Україні значно відставали від реальних потреб. Кілька років тому ми були свідками «великих перерв» у закупівлях вакцин, нині пожинаємо плоди.
Як повернути довіру до вакцинації?
ВЗ Багато експертів вважають, що однією з причин спротиву населення вакцинації є відсутність впорядкованого механізму реєстрації ускладнень і відповідної компенсації. Чи планується вирішити це питання?
– Так, проблема має місце. Чіткого механізму не розроблено. Хоча при МОЗ створена група експертів, яка розглядає випадки поствакцинальних реакцій та ускладнень. Такі ж групи працюють і на місцевому рівні, але експерти МОЗ розглядаються більш тяжкі випадки. На сьогодні налагоджена їх реєстрація, а якщо говорити точніше, то вона відновлена, бо проводилася й раніше. Щодо компенсації – утвердити її можна лише окремим законом. Тож це питання до законодавців. Інакше Уряд не зможе виділити кошти на ці потреби.
Календар щеплень має бути забезпечений фінансово
ВЗ Календар обов’язкових щеплень також зазнав змін – додано вакцинацію проти пневмококової інфекції. Чому обрано саме цю позицію?
– Україна взагалі відстає від розвинених країн світу за кількістю обов’язкових щеплень. Їх у нашому Календарі 10, тоді як у державах Європи, Ізраїлі, США — від 14 до 17. І в першу чергу там передбачена вакцинація проти пневмококової інфекції, оскільки вона спричиняє до 60% випадків пневмоній, отитів, синуситів, сепсису. Тому науково-технічна група експертів з імунопрофілактики вирішала розширити вітчизняний Календар щеплень вакцинацією проти пневмокока. Це дуже важливе й похвальне рішення. Але з початком пандемії COVID-19 питання його практичної реалізації, на жаль, поки що відкладено на невизначений час. Адже вакцина проти пневмокока дороговартісна, тож держава має вишукати на неї чималі кошти.
ВЗ Мабуть, питання подальшого розширення Календаря щеплень також упирається у відсутність коштів?
– Безперечно, бо ті вакцини, які в обов’язковому порядку застосовуються у країнах Європи й не включені у наш Календар щеплень, є найдорожчими. Наприклад, вакцини проти ротавірусної, папіломавірусної, менінгококової інфекцій. Вони в кілька разів дорожчі, ніж ті, які у нас застосовуються згідно з Календарем. Але добре, що МОЗ вже прийняло хоча б політичне рішення щодо пневмококової вакцини. Коли з’являтимуться кошти – з’являтимуться й нові обов’язкові щеплення.
Про національні особливості й світові перспективи
ВЗ Сьогодні у багатьох виникає питання, чому в Україні вакцинацію дітей проти гепатиту B проводять ще в пологовому будинку, тоді як в інших країнах – значно пізніше. Змін у Календарі з цього приводу не передбачається?
– Усі країни світу поділені на групи за рівнем захворюваності на вірусний гепатит. Там, де він високий, вакцинацію проводять у пологовому будинку. А, наприклад, у Японії, гепатит B практично відсутній, тому там взагалі вакцинують лише групи ризику. В Україні досить високий рівень захворюваності на цю інфекцію, тому згідно з рекомендаціями ВООЗ, ми починаємо вакцинацію дітей з періоду новонародженості.
ВЗ Також усіх цікавить, чи вакцинуватимуть дітей та підлітків проти COVID- 19, адже вакцини держава все одно закуповує.
– У світі поки що не прийнято єдиного рішення з цього приводу – все відбувається на рівні обговорення, клінічних досліджень та окремих ініціатив. Зокрема, вакцини Pfizer/BioNTech та Moderna проходять клінічні дослідження з безпеки та ефективності в окремих груп дітей. Наприклад, по вакцині Pfizer/BioNTech це діти з 6 місяців до 12 років. Коли будуть позитивні результати досліджень, тоді, можливо, з’являться й відповідні рішення. Хоча нині у світі неоднозначне ставлення до вакцинації дітей. Наприклад, 93 лікарі з Ізраїлю написали відкритого листа Уряду з вимогою не запроваджувати такої вакцинації, доки не буде остаточного підтвердження її безпечності. Я вважаю, що масових щеплень дітей проти COVID- 19 не буде.
ВЗ Чи доцільно вакцинувати дітей проти грипу?
– По-перше, вакцинувати всіх дітей проти цього сезонного захворювання неможливо – недостатньо вакцин. Однак є певні групи ризику, наприклад, діти перших 5 років життя або діти з різним хронічними захворюваннями (вони прописані), у яких перебіг грипу може виявитися тяжким. Тому вони мають щепитися, щоб запобігти такому розвитку подій.
Як і за що доплачуватимуть лікарям?
ВЗ НСЗУ запровадила критерій якості роботи первинки – рівень охоплення вакцинацією від кору, паротиту та краснухи дітей до 6 років, за досягнення якого виплачуватиме додаткові коефіцієнти. Чому обрано саме це щеплення?
– Я вважаю, що це обумовлено саме епідеміологічною точкою зору – через ймовірність спалаху кору в найближчі роки. Тобто у порівнянні з поліомієлітом та дифтерією ця загроза найбільша. Тому і діяти потрібно на випередження – звідси й особлива увага, й матеріальні стимули.
ВЗ Чи не краще стимулювати сімейних лікарів доплатами за випадок будь-якого щеплення, як це роблять у багатьох країнах?
–А подекуди, наприклад, в Австралії, за вакцинацію дитини згідно з графіком доплачують не тільки лікарям, які мають агітувати за щеплення, а й батькам, які привели дитину вчасно. В Італії свого часу також виникали проблеми з охопленням дитячого населення щепленнями, і така подвійна стимуляція допомогла його покращити.
Дізнайтеся більше: COVID-19: ризики стимуляції імунітету і доцільність вакцинації.
ВЗ А що робити лікарю, коли батьки відмовляються від щеплень?
– Лікар з цим нічого не може вдіяти. Згідно з українським законодавством, щеплення є добровільними. Тож батьки чи опікуни дитини мають право відмовитись від вакцинації за Календарем. Водночас Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» містить норму про не допуск у дитячі колективи не щеплених без поважних причин дітей. Закон діє вже багато років, але на практиці не виконується. Цьогоріч крапку в цьому питанні поставив Верховний Суд України, який ще раз підтвердив дію вказаної норми закону. Тож вона має запрацювати.
Вимоги до щеплень залишаються незмінними
ВЗ Завжди виникали суперечки щодо протипоказів до вакцинації – вони прописані на загал чи лікар має індивідуально визначити їх для кожної дитини?
– Це питання можна розглядати з двох боків. По-перше, існує наказ МОЗ України, датований листопадом минулого року, де прописані загальні протипоказання до проведення профілактичних щеплень. По-друге, лікар має уважно ознайомитися з інструкцією до кожної вакцини, протипокази до них можуть відрізнятися, наприклад, залежно від виробника препарату. Перед тим, як батьки чи опікуни підпишуть Інформовану згоду на щеплення дитини, медпрацівник зобов’язаний надати батькам інструкцію до цієї вакцини, аби вони ознайомилися з протипоказами та можливими побічними діями й прийняли виважене рішення щодо вакцинації. Також лікар має зважити на стан здоров’я кожної дитини й з’ясувати, чи немає у неї протипоказів до щеплення. У разі виявлення останніх дитину не вакцинують – це прописано і в згаданому наказі МОЗ. Таку дитину не мають права не допустити до занять у школі чи відвідування дитсадочка. Заборона стосується тільки дітей, які не мали поважних причин для відмови від вакцинації.
ВЗ Нині з’являються нові вакцини. Чи змінюються вимоги до проведення щеплень?
– На разі вони добре прописані й вдосконалення не потребують. Їх потрібно просто виконувати. А також нагадувати батькам, що дитина має щепитися, й виконувати всі вимоги до організації щеплень у медичній установі. Все це прописано у відповідних наказах МОЗ та інструкціях. На жаль, не всі медики розуміють важливість вакцинації – іноді стикаюся з такими випадками на практиці. Хоча кому як не їм має бути зрозуміло, що імунопрофілактика є найбільшим досягненням людства для попередження різних інфекцій. І ще необґрунтовані переривання рутинної вакцинації призведуть до зростання випадків вакцинокерованих інфекцій та їх спалахів. Сьогодні людство пересвідчилося в тому, як складно боротися з епідемією і що найкращий варіант – запобігти її виникненню.
Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»
