До імунізації населення допускають лише спеціально навчених медиків

Сьогодні суспільство найбільше зосереджено на вакцинації проти COVID-19. Однак інші інфекційні хвороби не зникли. Яка ситуація в Україні з вакцинацією згідно з Календарем щеплень? Чи не завадять настрої населення й сумніви щодо якості вакцин створенню колективного імунітету до інфекцій, котрі «чекають послаблень» імунізації?

ВЗ Чи вплинула пандемія на рівні охоплення обов’язковими щепленнями в Україні?

— Попри вплив пандемії, показники охоплення плановими профілактичними щепленнями відповідно до Національного календаря у 2020 році порівняно з 2019 залишилися стабільними. У цілому, за два останні роки в Україні спостерігається позитивна динаміка імунізації дитячого та дорослого населення. Зокрема, уперше за багато років показник охоплення щепленнями дітей до 1 року проти поліомієліту у 2020 році досягнув 83%, проти гепатиту В — 79,8%, проти гемофільної інфекції — 85,1%. Вдалося зберегти й рівні охоплення щепленнями цієї категорії проти дифтерії, кашлюку та правця (80,1%). Усе це завдяки проведеним посиленим заходам з надолужування рутинної імунізації та додатковим заходам у відповідь на спалах кору.

Водночас у зв’язку з пандемією COVID-19 рівень охоплення щепленнями проти кору, паротиту та краснухи дітей віком 1 рік знизився до 83,3% (у 2019 році становив 93,2%). Адже будь-які додаткові заходи імунізації в період карантину проводити не рекомендовано. Також у 2020 році проти дифтерії та правця вакциновано лише 47% дорослого населення, з тих,  хто підлягає  такому щепленню. Тож прогноз незадовільний.

Таблиця. Відсоток охоплення щепленнями цільових груп населення (діти першого року життя та доросле населення) протягом 2019–2020 року та за 4 місяці 2019–2021 року (%)

ВЗ Суспільство ще не забуло про масштабний спалах кору, як уже чує повідомлення про ризик нового. Наскільки реальні такі прогнози й чи готові ми до них?

— В Україні епідемічний підйом захворюваності на кір спостерігали починаючи з 2017 року. Головною причиною затяжного епідемічного процесу було низьке охоплення профілактичними щепленнями дітей у попередні роки, унаслідок чого утворився значний прошарок населення, сприятливого до цієї інфекції.

Добре, що у 2019 році рівень охоплення плановими щепленнями вакциною КПК було доведено до 91% (у цілому за рік). Також вдалося надолужити щеплення проти кору в осіб, які пропустили вакцинацію (1 чи 2 дози), серед дитячого й дорослого населення.

Нині епідемічна ситуація щодо кору цілком контрольована: у 2021 році на цю недугу захворіло 8 осіб (переважно не щеплених) із них троє — діти віком до року. Для порівняння: у 2020 році зафіксовано 256 випадків цієї хвороби, у 2019-му — понад 57 тис., у 2018 році — понад 53 тис.

Водночас слід зазначити: наразі відсоток вакцинації проти кору є недостатнім для того, аби до кінця року досягнути 95% охоплення населення. Станом на початок травня лише 26,1% (від планового річного показника) дітей віком до року вакциновані від кору, паротиту, краснухи (КПК-1). Серед дітей віком 6 років (КПК-2) цей показник становить 26,5%.

ВЗ Чи убезпечують нинішні обсяги вакцинації від спалаху іншої грізної недуги — дифтерії?

— Дифтерія є однією з інфекційних хвороб, розвиток яких залежить від колективного імунітету в суспільстві, — саме він запобігає виникненню спалахів.

Починаючи з 2016 року рівень охоплення щепленнями (показник АКДП до року — 21%) мав позитивну динаміку і в середньому становив 80%. Але за рік пандемії рівень охоплення щепленнями серед дорослого населення знизився. У цілому впродовж останніх років в Україні фіксували лише поодинокі випадки дифтерії (за винятком 2017 року – жодного). За період 2010–2018 років зареєстровано 56 хворих на дифтерію, з них — 12 дітей ( летальних випадків не було).

У нинішньому році випадків дифтерії взагалі не зафіксовано. Однак, з огляду на рівень вакцинації проти дифтерії, особливо серед дорослого населення (у 2018 та 2020 роках кожен другий дорослий не зробив необхідного щеплення), експерти прогнозують можливий ризик виникнення спалаху.

ВЗ Чи загрожує українцям «повернення» поліомієліту?

— З 2002 року Україна отримала статус території, вільної від цієї інфекції. ВООЗ оголосила про викорінення дикого штаму поліомієліту у Західній півкулі. Однак, незважаючи на таку сприятливу ситуацію, ВООЗ не скасовувала проведення вакцинації — збудник поліомієліту циркулює в інших регіонах світу, що зберігає ризик виникнення захворювання.

Зокрема, за інформацією ВООЗ, у Таджикистані зафіксували випадки гострого в’ялого паралічу в дітей, інфікованих циркулюючим дериватом вакцинного поліовірусу типу 2, а також виявили позитивні його зразки в навколишньому середовищі. ВООЗ розцінює ці випадки як надзвичайну ситуацію.

Раніше повідомляли про випадки міжнародного поширення дикого поліовірусу з Пакистану та Афганістану.

За оцінками Європейської регіональної комісії із сертифікації ліквідації поліомієліту, ризик передачі інфекції в разі ввезення дикого поліовірусу або ж появи деривату вакцинного поліовірусу загрожує 41 країні регіону. В Україні цей ризик визначено як високий.

За таких умов надзвичайно важливо підтримувати високий рівень охоплення щепленнями. Адже це єдиний надійний спосіб запобігти поліомієліту.

Дізнайтеся більше: Поліомієліт знову повертається: наскільки висока загроза для України і як протидіяти поширенню небезпечного захворювання

ВЗ Чи ж достатньо в нашій державі вакцин, аби ідеально виконати Календар щеплень?

— Так, в Україні є ефективні вакцини в достатній кількості — їх закуплено за кошти державного бюджету. Тож вакцинацію можна провести всім категоріям громадян, які їй підлягають.

ВЗ І головне питання — наскільки можна бути впевненим у їхній якості та ефективності, адже нині багато хто нарікає на те, що держава не закуповує вакцин європейських виробників, а індійським населення не довіряє.

— Насправді Україна закуповує вакцини від 10 інфекційних хвороб, внесених до Національного календаря щеплень, у шести країнах світу:

у Бельгії та Франції — проти поліомієліту, у Болгарії — протитуберкульозну, у Південній Кореї — проти гепатиту В, у Бельгії та США — проти кору, паротиту та краснухи, в Індії — для профілактики гемофільної інфекції типу b, а також вакцини від кашлюку, дифтерії та правця (п’ятивалентну вакцину АКДП+НІВ+Гепатит В для дітей до року; вакцину АКДП проти кашлюку, дифтерії, правця, якою щеплять дітей до 1 року, АДП для профілактики дифтерії та правця дітям віком до 16 років, та вакцину АДП-М проти правця й дифтерії, яку вводять дорослим) та протитуберкульозну вакцину.

Країна походження вакцини не впливає на її якість та ефективність. Адже якість усіх вакцин, які закуповують за державний кошт, підтверджена ВООЗ або Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів (FDA США).

Усі виробники згаданих вакцин вважаються найкращими у світі, мають потужні виробництва, що відповідають найвищим стандартам якості, і постійно проходять контроль якості, у тому числі в лабораторіях ВООЗ.

Прекваліфікація ВООЗ — це постійний контроль якості, що не припиняється після першого схвалення продукту. Відтак виробник забезпечує високу якість кожної наступної партії вакцини, яку він випускає.

З 2015 року вакцини для України за кошти державного бюджету закуповує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), який закуповує вакцини для понад 100 країн світу.

ВЗ Сьогодні до вакцинації населення долучаються не тільки сімейні лікарі. Чи обізнана решта медиків з вимогами до проведення щеплень?

— Узагалі, згідно з чинними нормативно-правовими актами, до проведення вакцинації в Україні можуть бути залучені лише медичні працівники (лікар, фельдшер, молодший спеціаліст з медичною освітою), які пройшли спеціальну щорічну підготовку та володіють правилами організації й технікою проведення щеплень, а також навичками надання невідкладної допомоги в разі розвитку несприятливих ситуацій після імунізації.

Медиків, які не пройшли такої підготовки, не допускають до виконання вакцинації.

Центр громадського здоров’я в межах системи безперервного професійного розвитку надає доступ усім фахівцям, які цього потребують, до онлайн-курсів «Імунопрофілактика інфекційних хвороб», «Діагностика дифтерії», «Імунопрофілактика інфекційних хвороб: як стати профі».

Тренінги для медиків щодо проведення щеплень проти COVID-19 проводять найкращі вітчизняні фахівців у галузі вакцинації та міжнародні експерти ВООЗ.

Крім того, для підвищення кваліфікації фахівців передбачено навчання на дистанційних курсах Центру громадського здоров’я, а також проведення додаткових вебінарів. До того ж фахівці національного рівня надають постійні оперативні консультації з питань, пов’язаних із проведенням щеплень для всіх спеціалістів, залучених до цього процесу.

Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»