Що потрібно контролювати, як і коли, аби зберегти здоров’я нирок після COVID-19, і чи насправді ця хвороба може бути фатальною нирковими ускладненнями?
Сьогодні відомо, що вірус SARS-CoV-2 уражує передусім залозисті органи, тож, нирки дійсно під загрозою. Але, чи відрізняється цей вплив від того, який зазвичай справляють інші вірусні інфекції?
Про це «ВЗ» розпитала лікаря-нефролога, Заслуженого лікаря України, завідувача кафедри нефрології та нирково-замісної терапії Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, президента Української асоціації нефрологів/дитячих нефрологів Дмитра ІВАНОВА.
ВЗ Коли з’явилися перші вакцини від COVID-19, стало значно спокійніше. Натомість виникли нові питання: чи всім потрібно щепитися, чи не обернеться вакцинування додатковими медичними ризиками?
Дмитро ІВАНОВ, Заслужений лікар України, завідувач кафедри нефрології та нирково-замісної терапії Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, президент Української асоціації нефрологів/дитячих нефрологів
— Відповідно до тих знань, якими володіє сучасна імунологія: вакцинувати необхідно людей, імунна система яких не здатна самостійно чинити опір вірусній інфекції. Йдеться про людей, які або мають до цієї вірусної інфекції дуже низький рівень антитіл, або не мають їх зовсім.
Отже, перед щепленням потрібно зробити відповідний аналіз (на антитіла IgG до S-білка коронавірусу SARS-CoV-2), аби дізнатися титр антитіл у крові людини.
Найважливішими для діагностики антитіл до COVID-19 є антитіла IgG до двох білків коронавірусу: білка N і білка S.
Існують певні референтні значення щодо кількості антитіл. Якщо показник дорівнює або перевищує цей рівень, це означає, що захисних сил організму достатньо, аби чинити спротив хворобі. Тож вакцинуватися в такій ситуації щонайменше немає сенсу.
Натомість будь-яка вакцина сама по собі містить ризики підвищеної імунної відповіді. А це вже може бути небезпечним для здоров’я людини.
Якщо ж титри антитіл низькі, незалежно від того, хворіла людина клінічно чи ні (адже часто хвороба перебігає асимптомно. Відомо, що певна частина пацієнтів перехворіла на коронавірусну інфекцію без жодного прояву), тоді вакцинація дійсно показана.
ВЗ Чи є якісь переваги одних вакцин перед іншими щодо використання у пацієнтів із захворюваннями нирок?
— Усі міжнародні рекомендації, чинні сьогодні, свідчать про те, що люди із хронічною хворобою нирок мають вакцинуватися так само, як і люди у загальній популяції!
Це пов’язано із сумним фактом: найбільша частка у структурі смертності від COVID-19 належить саме пацієнтам, які перебувають на нирковозамісній терапії. Тобто серед усіх груп високого ризику фатального прогнозу щодо перебігу COVID-19 найуразливішими виявилися саме люди, які мають хронічну ниркову патологію, яка завжди характеризується одночасним ураженням серцево-судинної системи.
З огляду на ці дані Європейська асоціація нирок — Європейська асоціація діалізу та трансплантації (ERA-EDTA) рекомендує проводити профілактичну вакцинацію пацієнтів із хронічною хворобою нирок.
Під час проведення вакцинації потрібно враховувати певні особливості. Йдеться не тільки про вакцини від COVID-19, наприклад, для щеплення проти гепатиту В доза повинна бути удвічі більшою, ніж для людей без захворювання нирок. Тому людям із хронічною хворобою нирок доцільно обговорити питання вакцинації з нефрологом.
Щодо вибору вакцини серед зареєстрованих і доступних в Україні, то тут також стануть в пригоді знання з імунології — із живими вакцинами завжди потрібно бути обережними. А людям, які отримують нирковозамісну терапію, краще взагалі уникати живих вакцин.
А відносно вакцин, що зараз є, зокрема на українському фармацевтичному ринку, варто зауважити, що мРНК-вакцини (матричні РНК) від виробників Pfizer і Moderna містять елементи живих вакцин, тому й потребують такого суворого дотримання температурного режиму зберігання –70˚С. На мою думку, ці вакцини не належать до першої лінії вибору для імунопрофілактики пацієнтам з нефрологічними проблемами.
Гадаю, перевагу краще надати індійським, китайським вакцинам, виробленим за класичною технологією, тож можемо очікувати, що вони будуть безпечними для людей із захворюваннями нирок. Тим більше, що вони є в Україні.
Дізнавайтеся більше: Вакцинація від COVID-19: як обирати вакцини для пацієнтів з груп ризику?
ВЗ Сьогодні вже відомо, що SARS-CoV-2 уражає залізисті органи. Що саме відбувається з нирками? Ця проблема актуальна для України?
— На щастя, в Україні не спостерігаємо такої навали тяжких ускладнень, із якою зіткнулися, наприклад, у Сполучених Штатах Америки, де повідомляли про велику кількість випадків гострого ушкодження нирок. В Україні такі випадки поодинокі.
Натомість ми вже спостерігали пацієнтів, у яких причиною захворювання нирок були як інфікування COVID-19, так і побічні ефекти вакцинації від нього.
Загалом ураження нирок на тлі COVID-19 або після щеплення від нього, не відрізняються від таких після інших вірусних захворювань. Найчастіше це поствірусні гломерулонефрити та поствірусні токсичні реакції. Нефрологи добре знайомі з такими ускладненнями вірусних захворювань, тож особливих проблем у цьому відношенні вірус SARS-CoV-2 не створив. Зазвичай ці ураження мають транзиторний характер і не є тяжкими.
Довідково
Гломе́рулонефри́т (клубочковий нефрит, або хвороба Брайта) — збірна назва захворювань нирок (зазвичай обох), що характеризуються ураженням ниркових клубочків (glomerula).
Натепер також відомо, що COVID-19 спричиняє порушення функції нирок у кожного п’ятого пацієнта, який на нього хворіє. Отже, у кожної п’ятої людини, яка перехворіла, будуть мінімальні зміни в аналізах сечі. Їх потрібно обов’язково задокументувати для подальшого динамічного спостереження. Але, на щастя, у більшості людей через 12 тижнів після одужання, тобто у той період, на який припадає так званий постковідний синдром, цих змін практично не залишається.
Таким чином, говорити про те, що пандемія SARS-CoV-2 призвела до різкого збільшення частоти захворювань нирок, було б великим перебільшенням. Принаймні, в українській популяції лікарі такого не спостерігають.
Дізнавайтеся більше: Здоровий чи хворий: як допомогти пацієнту з постковідним синдромом
ВЗ То які рекомендації ви дали б щодо постковідної поведінки пацієнтам і лікарям амбулаторій сімейної медицини: що контролювати, на що звертати увагу?
— Для того аби вчасно відреагувати на появу небажаних змін у функції нирок, варто контролювати 2 показники:
- креатинін крові;
- альбумін сечі.
Тому найперше, що потрібно зробити — біохімічний аналіз крові. За його показниками лікар зможе оцінити, чи не виникло змін з боку нирок – зокрема, чи не відбулося зростання креатиніну порти тих показників, що визначалися раніше.
Крім цього, важливо вчасно виявити мікроальбумінурію і спрямувати пацієнта на консультацію до лікаря-нефролога.
Довідково
Мікроальбуміни — це група білків, що циркулюють у крові людини. Їх поява в сечі — один із найбільш ранніх лабораторних показників ураження нирок.
Якщо ж змін рівня креатиніну в крові або альбуміну в сечі не виявлено, тоді підстав для консультування в нефролога немає.
Дізнавайтеся більше: Постковідний синдром: ведення пацієнта на рівні ПМСД
Нормальні значення креатиніну у сироватці або плазмі крові:
- для дітей — 27–62 мкмоль/л;
- для підлітків — 44–88 мкмоль/л;
- для чоловіків — 53–106 мкмоль/л;
- для жінок — 44–97 мкмоль/л.
ВЗ У якому напрямку зараз ведуться дослідження щодо зв’язку вірусної інфекції SARS–CoV-2, захворювання на COVID-19 та захворювань нирок?
— Зараз дійсно проводиться багато досліджень, є вже їх перші результати. Але тепер ми маємо навчитися правильно їх трактувати. Зокрема, зрозуміти, як саме впливає ця інфекція на нирки.
Ми, до слова, ініціювали самостійне дослідження BIRCOV, що зареєстровано в ClinicalTrials.gov. Його ніхто не замовляв, ми проводимо його власним коштом. Отже, ми оцінювали, як впливає вірус SARS-CoV-2 на судини і на артеріальний тиск людини. Багато людей зазначають, що коли вони приймали гіпотензивні ліки групи інгібіторів ренінагіотензинової системи на тлі захворювання на COVID-19, то їхній артеріальний тиск різко знижувався.
Тож, побачивши ці закономірності, ми їх узагальнили і плануємо невдовзі цю роботу опублікувати.
Безумовно, COVID-19 – дуже цікава в науковому сенсі інфекція. Вона вельми небезпечна щодо ускладнень, яких чимало, як органів та систем, які вона здатна уражати безпосередньо або опосередковано.
Але, говорити про те, що українській популяції зараз загрожує якесь фатальне зростання негативних впливів на нирки, на щастя, було б перебільшенням.
Тетяна СТАСТЕНКО, «ВЗ»
