Реформа потребує корекції
Офіційно проголошено, що реформа системи охорони здоров’я в Україні має на меті підвищення якості медичної допомоги та її доступності для населення країни. На думку ж учасників прес-конференції, яка нещодавно відбулася в УНІАН під гаслом «Провал медичної реформи: не гіпотеза, а факт», держава переслідує зовсім іншу мету — реформувати медицину так, аби у будь-який спосіб максимально скоротити державні витрати на охорону здоров’я. У прес-конференції взяли участь фахівець із медичного права Наталія Воробйова, голова вільної профспілки працівників швидкої медичної допомоги Максим Іонов, працівник швидкої медичної допомоги м. Харкова Віталій Білоус, представник ГО «За наших дітей» Віталій Козлов (м. Дніпропетровськ).
Найбільше нарікань учасники прес-конференції висловили на адресу реформування служби екстреної допомоги. Максим Іонов вважає, що реформування служби влада «звалила» на плечі місцевих бюджетів, які порожні. До того ж «існує непідтверджена інформація про те, що планується скорочення бригад «швидкої», їх заміщатимуть невідкладною допомогою», — сказав він.
Учасники прес-конференції запевняли, що реорганізація служби супроводжується переведенням співробітників із однієї структури до іншої шляхом їх звільнення з наступними обіцянками знову прийняти на роботу, що є порушенням законодавства, намаганням зекономити державні кошти за рахунок людей, а також позбутися «зайвих» працівників. «Із 17 квітня по 1 травня на Київській станції швидкої допомоги розпочне роботу ліквідаційна комісія. У КМДА я не отримав однозначної відповіді — працівників буде переведено в реорганізовану службу шляхом переводу чи шляхом звільнення і прийому», — сказав Максим Іонов. А Наталія Воробйова озвучила документ, у якому нібито адміністрація Харківської міської клінічної лікарні швидкої допомоги інформує профспілку про те, що у зв’язку з реорганізацією закладу можливі зміни в організації виробництва і праці, скорочення штату та чисельності працівників. Такі наміри не афішуються, переконанні спікери, але вони підтверджують реальну загрозу скорочень.
Натомість Віталій Білоус зазначив, що «швидка» міста укомплектована лікарями на третину та й бригад у місті працює приблизно 70 замість 100 (стільки має бути за старими нормативами, за новими — аж 150). Щоправда, напередодні Євро-2012 влада забезпечила «повний набір» бригад, але таке «свято» швидко закінчилося. Третина бригад — «одиначки», бо молоді спеціалісти не хочуть іти на роботу у «швидку». Працювати стало ще складніше — нормативи доїзду скоротили, дороги не ремонтують, ліки у «швидкої» є, але необхідного обладнання немає, бригад не вистачає, тож їх просто розставляють по місту, як шашки, і вони працюють у режимі очікування — без права заїзду на підстанцію навіть у разі потреби (для обробки салону автомобіля, поповнення медикаментів, перепочинку бригади тощо).
На місцевому рівні ситуацію змінити не під силу, переконаний Віталій Козлов. А якщо реформи вийдуть за межі пілотів і охоплять усю країну, змінювати щось буде запізно. Тому учасники прес-конференції закликали уряд визнати «пілотний» експеримент невдалим, не нахвалювати реформи, а систематизувати їх результати, проаналізувати недоліки, негайно провести парламентські слухання на цю тему. Реформа в охороні здоров’я потрібна, але той варіант, який впроваджується нині, потребує серйозної корекції, переконані організатори прес-конференції.
За матеріалами прес-конференції
Серйозних нарікань на роботу системи немає
10 квітня у Міністерстві охорони здоров’я України відбулася нарада фахівців з питань впровадження Закону України «Про екстрену медичну допомогу», а також реалізації Національного проекту «Вчасна допомога». За результатами зустрічі пройшов брифінг на тему: «Реалізація Закону про екстрену медичну допомогу в регіонах. Актуальні питання».
У заході взяли участь Володимир Юрченко — директор Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф МОЗ; Михайло Стрельников — начальник відділу екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ; Віктор Лисак — директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА; Олексій Навроцький — керівник Національного проекту «Вчасна допомога».
Під час брифінгу фахівці підсумували роботу, виконану Міністерством та регіонами протягом першого кварталу 2013 року з того часу, як закон «Про екстрену медичну допомогу» вступив у силу. Як зазначив Володимир Юрченко, на сьогодні можна констатувати: в усіх регіонах України центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф створено та зареєстровано, їхні штати затверджено. Також сесіями обласних рад ухвалено бюджети всім центрам на розвиток екстреної медичної допомоги на 2013 рік, закуплено медикаменти до кінця року, крім того, всі території забезпечили свої транспортні засоби — санітарні автомобілі — паливно-мастильними матеріалами.
«Основним питанням, яким ми займаємося зараз, є початок впровадження Національного проекту «Вчасна допомога» і реалізації розпорядження КМУ №203 про маршрутизацію викликів на номер «103». Це саме той механізм, який нам дасть можливість отримати виклик з будь-якого населеного пункту області до єдиної диспетчерської, яка далі спрямує його на реалізацію на території», — повідомив Володимир Юрченко.
Михайло Стрельников зазначив, що протягом трьох місяців дії Закону «Про екстрену медичну допомогу», серйозних нарікань на роботу системи немає, і новації, що запроваджуються, жодним чином не шкодять пацієнтам.
Більше того, та робота, яку проводили фахівці Міністерства з метою ефективної реалізації Закону, не залишає поза увагою і самих медиків. Так, уже затверджено два нормативні акти: спільним наказом МОЗ і Мінсоцполітики виокремлено професії «Лікар медицини невідкладних станів» та «Фельдшер медицини невідкладних станів», чого досі не було в історії України; а також постанову КМУ № 199 від 27.03.2013, яка передбачає збільшення з 1 жовтня 2013 року заробітної плати працівникам екстреної медичної допомоги за рахунок надбавок (за особливі умови та характер праці) — на 40%.
«Ми можемо констатувати, що всі регіони чітко розуміють своє завдання і реалізують ту ідею, яка покладена в основу закону. Йдеться про централізацію всього наявного ресурсу, його ефективність та підконтрольність. Є розуміння, що для того, аби бригади ефективно працювали, вони мають бути забезпечені автотранспортом, медикаментами, спецодягом. І це вже зроблено. Але варто пам’ятати, що без організації єдиної оперативної диспетчерської служби, без гарантованого прийняття виклику та його супроводу і виконання система не запрацює ефективно», — впевнений Михайло Стрельников.
Прес-служба МОЗ України
