Роман Родина: Нова система епіднагляду вже працює, але надалі розширить свої повноваження

З 1 липня лабораторні центри змінили вивіски й функції, об’єднуються з центрами громадського здоров’я, хоча не в усіх областях пристали на таке рішення. Де взяти кадри для нової служби за дефіциту епідеміологів, чи дозволить її фінансування залучити кращі сили, обладнання й забезпечити ефективну вертикаль епідемічного контролю в державі? І чи не доведеться все знову змінювати після прийняття нового закону про громадське здоров’я? Про це читайте в ексклюзивному інтерв’ю з Генеральним директором ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» Романом Родиною. Фото: Роман РОДИНА, Генеральний директор ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України»

Чи призведе зміна назви до зміни функцій?

ВЗ Що вже відбулося в плані перезавантаження системи і чого чекати найближчим часом?

– Згідно з наказом МОЗ лабораторні центри в областях та Києві (це 25 державних установ), уже перейменовані на центри контролю і профілактики хвороб МОЗ (ЦКПХ). Відповідно керівники лабцентрів, які були призначені головними державними санлікарями областей і Києва, стали виконуючими обов’язки керівників нових центрів. На разі затверджуються їхні структури та штатні розписи. Там передбачені додаткові посади для працівників регіональних центрів ГЗ, які згідно з Постановою Кабміну № 106 від 2021 року вже цього річ мають бути реорганізовані шляхом приєднання до тих чи інших комунальних закладів. Тобто ті працівники, які побажають перейти з центрів ГЗ до нової структури, можуть це зробити. До того ж центри контролю і профілактики хвороб згідно із затвердженим МОЗ статутом розширюють свої повноваження, а по суті об’єднують ті, що були у лабораторних центрів й частково у регіональних центрів ГЗ. Єдине, що залишається на місцевому рівні – статистичні підрозділи, які функціонували при обласних департаментах охорони здоров’я. До кінця 2021 року їх фінансуватимуть із державної субвенції, надалі – за рахунок місцевих бюджетів.

У центрів статистики буде інше джерело фінансування

ВЗ Тобто вони не входитимуть до складу новостворених центрів, як було обіцяно раніше?

– Ні. Таке рішення було ухвалене після дискусій та консультації з представниками департаментів охорони здоров’я, які висловили думку про те, що центри статистики – досить дієвий інструмент оперативного збору інформації всередині регіонів і надають багато звітів згідно з наказами МОЗ. З виходом Закону України «Про систему громадського здоров’я» відбудеться більше змін, але не поспішатимемо з їх обговоренням.

Спочатку закон, потім система, чи навпаки?

ВЗ Дехто вважає, що вже поспішили, створюючи нову систему до прийняття законодавчого підґрунтя, тож доведеться знову все переробляти.

– Побудова мережі ЦКПХ є невід’ємною складовою нової системи епідемічного контролю, передбаченою законопроєктом від 22.09.2020 р. № 4142 «Про систему громадського здоров’я», прийнятого в першому читанні за основу. Центри КПХ підпорядковуються МОЗ. Усі 25 регіональних центрів матимуть таке підпорядкування по вертикалі головного державного санітарного лікаря України. Організаційно-методичне керівництво ними здійснюватиме ЦГЗ МОЗ України. Центри контролю і профілактики на місцях своєю чергою стануть координаторами регіональних систем громадського здоров’я й виконуватимуть усі основні функції у цій сфері на місцевому рівні. Така модель закладена і в законі. Відтак вибудовується чітка вертикаль національної епідеміологічної служби.

ВЗ Вона «обривається» на рівні обласних центрів?

– Ні. Більшість згаданих центрів вже затвердили свої структури й штатні розписи, котрі передбачають наявність районних та міжрайонних підрозділів. Після адмінреформи кількість районів значно зменшилася, але допустимо створити підрозділи нової служби і в колишніх районах.

А на місцях – не проти?

ВЗ Як бути з приєднанням регіональних центрів громадського здоров’я до нової структури, якщо на місцях вирішили цього не робити? У деяких областях вже прийняті подібні «протестні» рішення.

…стосунки мають бути партнерськими – без дублювання функцій, що негативно впливає на ефективність використання коштів, і тим більше без з’ясування питання «хто головний».

– В принципі, нова система не виключає наявності певних юридичних осіб або підрозділів, які отримують фінансування з місцевих бюджетів і координують певні таргетовані програми розвитку громадського здоров’я в регіонах. Тобто в деяких областях ЦГЗ можуть приєднатися, в інших – залишитися відокремленими й виконувати лише деякі функції (тоді їх фінансуватимуть із місцевих бюджетів). Вибір і рішення – за місцевою владою. Ми не кажемо, що якийсь варіант є неправильним. Головне, аби функції відокремлених ЦГЗ і нової служби не дублювалися. До того ж ми й надалі організаційно допомагатимемо роботі таких ЦГЗ, якщо вони доєднаються до спільного виконання розроблених програм. Тож стосунки мають бути партнерськими – без дублювання функцій, що негативно впливає на ефективність використання коштів, і тим більше без з’ясування питання «хто головний».

Епідеміологів готують в екстреному режимі

ВЗ З появою нової служби завжди виникають підозри – штат надмірно «роздують» або ж, навпаки, фахівців не вистачатиме. Що ймовірніше в цьому випадку?

Кількість штатних одиниць колишніх лабцентрів збільшена приблизно на 2 тисячі, аби всі бажаючі працівники регіональних центрів громадського здоров’я могли перейти у нову структуру.

Щодо її укомплектованості кадрами, слід визнати: із цим є проблеми, адже в державі – брак епідеміологів. У деяких регіонах штат центрів укомплектований, в інших є вільні ставки епідеміологів. Частково їх можна заповнити лікарями з комунальної гігієни, гігієни праці, гігієни харчування, попередньо перенавчивши їх. Вони зможуть виконати функції, які на цьому етапі забезпечать роботу центрів контролю й профілактики. Натомість епідеміологічну складову необхідно підсилювати. Тому зараз ми активізуємо підготовку епідеміологів, закликаємо лікарів-інтернів інших спеціальностей, певна їх кількість уже погодилася працювати після навчання в центрах контролю та профілактики.

На разі розпочато швидку підготовку епідеміологів за двома програмами в рамках інтервенційної епідеміологічної служби. Започатковано фронт лайн-курс упродовж трьох місяців, де фахівців (не залежно від займаної посади) навчають азам епідеміології. Після цього вони зможуть брати участь в епідрозслідуваннях, допомагати епідеміологам. На цьому тижні на такі курси прийшло 20 осіб, в тому числі представники Держспоживслужби, середній медперсонал Центрів контролю та профілактики хвороб. Наше завдання – якомога швидше наростити потенціал центрів КПХ, аби вони могли повноцінно виконувати свої функції.

Дізнавайтеся більше: Чи можна замінити лікарів – епідеміологів на «інфекційних детективів» без медичної освіти?

Базові функції залишаються, але з’являться нові

ВЗ У чому вони полягатимуть?

– По-перше, залишаються базові функції, які виконували лабцентри: епідеміологічний нагляд за інфекційними хворобами, реагування на надзвичайні події, розслідування спалахів, епідемій, проведення лабдосліжень, в тому числі й на платній основі. Додається функція з імунопрофілактики. А також комунікація, промоція здоров’я (раніше це було компетенцією центрів здоров’я, згодом – ЦГЗ). І великий розділ роботи – епіднагляд за неінфекційними хворобами (систематичний аналіз захворюваності, розповсюдженості хвороб, збір інформації про детермінанти здоров’я, стан здоров’я людей і його взаємозв’язок з навколишнім середовищем, інтерпретація даних, і на підставі цього – генерація пропозицій для прийняття управлінських рішень). Також залишається функція, яку виконували лабцентри щодо проведення моніторингових лабораторних досліджень (стан питної води, пляжів, атмосферного повітря, ґрунту), а також моніторинг циркуляції збудників інфекційних хвороб. Очікуємо, що після прийняття нового закону перелік повноважень ЦКПХ розшириться.

Замість рутинних перевірок-аналітика

ВЗ Моніторинг – це добре. Але раніше СЕС і перевіряла, і карала порушників. Сьогодні ці функції розділяють. Чи бачитимуть працівники нової служби плоди своєї діяльності?

– Цим центри контролю та профілактики хвороб принципово відрізнятимуться від СЕС. Я – колишній працівник СЕС, і пам’ятаю, що 90% чи й більше часу займали рутинні перевірки об’єктів, написання актів, приписів, перевірка їх виконання. І коли в тебе кілька таких перевірок на тиждень, на аналітику даних не залишається ні часу, ні сил. Фокус уваги центрів контролю та профілактики – саме збір і верифікація даних, які мають бути якісними і достовірними. Це дуже складне завдання і водночас ключ до правильної інтерпретації даних та їх використання для ухвалення важливих рішень на рівні центрального органу виконавчої влади – Держспоживслужби. І вона вже вирішить, куди спрямувати свої зусилля, на яких проблемних об’єктах здійснювати перевірки.

CDC по-українськи: знайди відмінності

ВЗ Тобто Україна остаточно прощається з моделлю СЕС. І яку будує?

– Це модель аналогічна СDС. Потужні обласні установи, які мають свої підрозділи в районах, зможуть забезпечити систематичний збір інформації, нагляд за неінфекційними та інфекційними хворобами, будуть спроможними відреагувати на надзвичайні події у сфері громадського здоров’я. Ці установи на разі володіють потужними лабораторними можливостями, щоб вчасно ідентифікувати загрози.

Пандемія – велика біда, але вона змусила державу дооснастити наші лабцентри до сучасного рівня. Останнє оновлення обладнання припало на 2008-2009 роки, коли була масштабна епідемія грипу, тоді кожна лабораторія отримала прилад для проведення ПЛР. Порівняно з тогочасним нинішнє дооснащенння у десятки разів більше. Зараз центри контролю та профілактики мають сучасне обладнання практично в кожній області, що дає змогу проводити в цілому по країні приблизно 60-70 тис. ПЛР-досліджень на добу. Такого ніколи не було. На початку пандемії ледь вдавалося провести 200-300 таких досліджень. Відбулося колосальне нарощення потенціалу служби, який і надалі потрібно правильно використовувати. Тому що COVID-19 буде не завжди, але інших загроз не стане менше. І завдяки сучасному обладнанню ми зможемо встановлювати причини поширення різних інфекційних хвороб у регіонах. Наприклад, проводити моніторинг циркуляції збудників туляремії, кліщового енцефаліту, хвороби Лайма. І генерувати адекватні управлінські рішення щодо мінімізації цих та інших хвороб.

Дізнавайтеся більше: Між ДСЕС і СDC – Україна «зависла» у виборі моделі системи санепіднагляду?

ВЗ Хто і як фінансуватиме український аналог CDC?

– Наразі службу фінансує МОЗ як головний розпорядник коштів бюджетної програми громадського здоров’я і заходів протидії епідеміям. Торік за рахунок впровадження «ковідної» програми відбулося дофінансування служби, яке дало змогу збільшити працівникам зарплату, придбати нове обладнання, матеріали для проведення досліджень.

Вертикаль чітка і непохитна?

ВЗ Усі пам’ятають непоодинокі баталії за майно лабцентрів на місцях, «паради мерів» проти запровадження локдаунів. Як далі співпрацюватимете з місцевими керманичами в умовах децентралізації і чи не зруйнується під їхнім іноді доволі колоритним впливом нова вертикаль?

– За час пандемії довіра до працівників системи (від МОЗ до районних підрозділів лабцентрів) все-таки зросла. Я вже рік очолюю штаб з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій державного рівня, який координує діяльність усіх центральних органів виконавчої влади в плані реагування на COVID-19. Тож часто спілкуюся із заступниками губернаторів, директорами департаментів охорони здоров’я, які підтверджують факт зростання довіри до фахівців служби та їхніх рекомендацій. Тому будь-які непорозуміння з майном чи поодинокими «протестами» можна вирішити, якщо переслідувати спільні інтереси. До того ж центри КПХ взаємодіятимуть з усіма установами, які працюють у сфері громадського здоров’я, — департаментами ОДА з охорони здоров’я, освіти, екології, підрозділами Держслужби з надзвичайних ситуацій тощо.

Водночас нова система повинна сама працювати дуже ефективно. Це означає, що місцеві керівники центрів мають переглянути навантаження на працівників, якщо потрібно – оптимізувати діяльність структури (не кажу про скорочення). Наприклад, зосередити певні функції в обласному підрозділі, а районні навантажити тими, які вони зможуть ефективно виконувати, при цьому раціонально використовуючи бюджетні кошти. Або ж вивільнити деякі будівлі, котрі вже не потрібні чи морально застаріли. Тобто це проблеми менеджменту на місцях і копітка повсякденна робота.

ВЗ Коли вся система запрацює на повну потужність, адже зараз вона робить тільки перші кроки?

– Наша мета – якомога швидше досягти повноцінної точки відліку нової системи. Вона запрацює щойно остаточно затвердять її структуру і владнаються основні кадрові питання (маю на увазі перехід фахівців із центрів громадського здоров’я). У нас немає часу на «розминку». Основні функції виконуються і нікуди не зникнуть. Основний персонал також залишився на своїх місцях. Робота центрів не переривається, ми лише координуватимемо її з огляду на розширення повноважень. По суті, система вже працює. Наша мета – зробити її якомога ефективнішою в найкоротший термін.

 Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»