«Шлях науки довгий, життя коротке», — свого часу писав Гіппократ. Відтоді минуло багато віків, а вчені й досі шукають відповіді на запитання, які ставили перед собою батьки медицини. Більше того, сучасна наука потребує не тільки накопичення фактів і філософських роздумів над ними, а й значних коштів для поглибленого вивчення таємниць життя і здоров’я людини. Цьогоріч Національна Академія медичних наук України святкує 20-річчя з часу свого заснування. За цей період життя підкидало українським вченим чимало випробувань. Як вдалося пройти їх, якими здобутками можна похвалитися, які проблеми розв’язує вітчизняна медична наука сьогодні і які перспективи бачить перед собою — про це наша розмова з Президентом НАМН України, академіком Андрієм СЕРДЮКОМ.
ВЗ 20 років — це вік молодості. Можливо тому нині спостерігається активізація роботи Академії в усіх напрямках: прийнято новий Статут, стали демократичнішими принципи роботи…
— По суті, сформовані два відділення в Академії, функції яких виконують Наукові ради. Змінено порядок обрання дійсних членів і членів-кореспондентів Академії, запроваджено новий Порядок обрання Науковими радами керівників наукових установ, який передбачає 3 етапи проведення конкурсного відбору. За цим порядком уже обрано 27 керівників. Кожний директор перед виборами мав звітувати на засіданні Президії про результати діяльності установ за останні п’ять років. Були сформовані комісії, які проводили перевірку діяльності установи згідно із затвердженим графіком. Їх мета — не лише проконтролювати й оцінити роботу керівника, а й надати корисні рекомендації, поради щодо поліпшення діяльності установи.
Ми запровадили чіткий графік засідань Президії — двічі на місяць разом з директорами інститутів обговорюємо актуальні питання, шукаємо шляхи їх розв’язання. За 2 останні роки відбулося понад 50 засідань Президії Академії, прийнято понад 200 постанов, які дійсно стосувалися всіх напрямків її діяльності. При Президії було створено низку постійно діючих комісій і комітетів. Однак наукова діяльність завжди була, є і буде нашим основним завданням. Тому Президія велику увагу приділяє розгляду наукових питань, наукових проблем, які є важливими для теоретичної і практичної медицини та потребують розвитку в наукових установах Академії.
ВЗ Чесно кажучи, раніше Академія більше нагадувала державу в державі. Нині вона демонструє свою відкритість і готовність до співпраці з системою охорони здоров’я. Що реально вдалося зробити?
— Постанову «Про основні напрямки співробітництва МОЗ та НАМН України» було прийнято у червні 2012 року. А вже через кілька місяців на спільному засіданні Колегії МОЗ та Президії НАМН було прийнято рішення забезпечити наукову співпрацю вчених вищих медичних навчальних закладів та академічних інститутів, створивши спільні наукові центри Міністерства та Академії. Відтепер в Україні буде створено мережу кластерів, які об’єднають освіту, науку і практичну медицину: Північно-Східний науковий центр — на базі Інституту терапії імені Т. Малої (Харків, Суми, Полтава), Придніпровський — на базі Інституту гастроентерології (Дніпропетровськ, Запоріжжя), Донецький — на базі Інституту хірургії імені В. Гусака (Донецьк), Південний — на базі Одеського медуніверситету (Одеса, Сімферополь), Західний — на базі Львівського медуніверситету (Львів, Тернопіль, Чернівці, Івано-Франківськ).
Зараз Президія разом із МОЗ розробляє Типове Положення, відповідно до якого буде здійснюватися діяльність таких центрів.
Інший проект — створення Центру серцево-судинної інженерії (Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона, Національний інститут серцево-судинної хірургії імені А.А. Амосова, НТУ «КПІ»), завданням якого є удосконалення існуючих і створення нових біоматеріалів та біотехнологій; створення матеріалів та виробів з новими функціональними можливостями; розробка модифікованих біологічних об’єктів та технічних засобів їх зберігання, штучних органів та їх компонентів; розробка біоінженерних технологій клінічного спрямування.
У 2012 році ми започаткували підписання Меморандумів з областями країни на безкоштовне лікування пацієнтів в академічних клініках за квотою. Така співпраця вже налагоджена практично з усіма областями. Лікування пацієнтів здійснюється за рахунок бюджету інститутів Академії, тобто за нього не платить ні область, ні тим більше пацієнт. Якщо він потребує медичної допомоги у високоспеціалізованій клініці і має направлення профільного головного позаштатного спеціаліста обласного управління охорони здоров’я, його приймуть на лікування. Однак не всі обласні управління охорони здоров’я використовують таку унікальну можливість на повну силу. Ми виділили понад 44 тисячі безкоштовних місць у 28 академічних клінічних установах. Області ж «використали» лише 45% із них. Чому не всім, кому ми могли допомогти, надано таку можливість? Найкраще спрацювали м. Київ (80%), Одеська область (71%). Найгірше — Дніпропетровська (30,7%), Івано-Франківська (34,5%), Львівська (26%) області. Також Академія підписала меморандуми з МВС, СБУ, Міністерством оборони.
Хоча вони і мають свої відомчі медичні заклади, однак їхні пацієнти також можуть потребувати високоспеціалізованої допомоги такого рівня, який існує лише в академічній клініці.
ВЗ Лікувальні установи Академії — це найвищий рівень медичної допомоги. А як щодо обсягів?
— Нині загальний ліжковий фонд установ Академії порівняно з 1993 роком зріс удвічі і становить понад 7600 ліжок, те ж саме можу сказати і про планову потужність поліклінічних відділень — нині понад 5300 відвідувань на добу. Кількість прийнятих у поліклініках пацієнтів упродовж 2012 року перевищила 715 тис. осіб (у 2000 році — понад 31 тис.), а у стаціонарних відділеннях — понад 161 тис. (у 2000 році — 73 тис.). Втричі за цей час зросла і кількість оперативних втручань, виконаних в установах Академії, — 93,5 тис. Та головне не лише кількість, а й рівень цих втручань. Якщо розглянути контингент наших хворих у розрізі категорій складності, то 27,4% з них належать до ІІІ категорії, 33,8% — до IV, 23,3% — до V, тобто найвищої категорії складності (за даними 2012 року). Окрім того, що в цих клінічних закладах надається спеціалізована медична допомога на найвищому рівні, це одночасно і наукові підрозділи, де проводять наукові дослідження — співробітники наших установ упродовж 2012 року впровадили в практику охорони здоров’я 974 нових методів діагностики і лікування.
ВЗ Якими науковими здобутками можуть поділитися вчені академії?
— За останні п’ять років в установах Академії на сучасному світовому рівні (що підтверджено міжнародними сертифікатами) здійснюються дослідження в галузі молекулярно-генетичної діагностики спадкових захворювань, порушень статевого розвитку, безпліддя тощо. Є певні досягнення у визначенні генетичної схильності до професійних мультифакторних хвороб. Розроблена статистична модель для раннього прогнозування ризику розвитку важкої перинатальної патології та критичних станів у новонароджених (із високими показниками відтворюваності та точності). Досліджені міграція та диференціювання трансплантованих нейральних стовбурових клітин при експериментальній церебральній ішемії. Розроблений протокол отримання мезенхімальних стовбурових клітин з матриксу пуповини людини.
Вивчена молекулярна мімікрія пептидів вірусів та бактерій, розробляються методи з удосконалення діагностики вірусних інфекцій та досліджуються нові противірусні препарати вітчизняного виробництва.
Вивчаються проблеми виникнення цукрового діабету 2 типу з позицій оцінки ризику його розвитку серед різних генотипів.
Розгорнуто різносторонні фундаментальні дослідження з нового напрямку — нейроімунології, які спрямовані на вивчення взаємодії нервової та імунної систем у нормі та в разі патології. Створена концепція «Імунної системи головного мозку». Фундаментальні теоретичні, експериментальні, біомеханічні дослідження дали змогу створити сучасну теорію розвитку патологічних станів хребта (спондилоартрозу, диспластичного та дегенеративного спондилолістезу, остеохондропатії хребта, нестабільності хребта, стенозу хребтового каналу та сколіозу).
В ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» у співдружності з АТ «НДІ радіотехнічних вимірювань» за підтримки Українського науково-технологічного центру створено ультразвуковий церебральний допплерівський ангіограф із тривимірною реконструкцією зображення судин головного мозку.
Успішна реалізація цього проекту дала потужний поштовх для розвитку вітчизняної допплерографії і вітчизняного ультразвукового медичного приладобудування в цілому. Учасників цієї роботи в 2013 році висунуто на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки.
Спільно з Інститутом металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України та ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України» розроблені нові емболізуючі речовини, системи для екстракції тромбів.
І це неповний перелік того, над чим працюють наші вчені. За останні п’ять років науковці академії здійснили понад 400 фундаментальних науково-дослідних робіт та розробили майже 800 прикладних тем.
ВЗ Які плани на майбутнє?
— Пріоритетами на період до 2020 року визначено фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку людського потенціалу, нові методи профілактики та лікування найпоширеніших захворювань, розробка нових речовин, матеріалів та технологій (геномні та клітинні, біосинтетичні та біосенсорні, нано-, біо-, інформаційні технології, біоінженерія). Приміром, сьогодні в 7 інститутах Академії проводяться дослідження та застосування стовбурових клітин. Свій вклад у розвиток нанонауки вносять колективи шести Інститутів НАМНУ. Над впровадженням ГРІД-технологій у поєднанні з телемедициною працюють 4 наші інститути. Як ви знаєте, Кабінет Міністрів України схвалив концепцію розвитку ядерної медицини, і нам разом із МОЗ за 2 місяці необхідно розробити план заходів щодо реалізації цієї концепції. Адже ядерна медицина — це унікальні можливості діагностики, лікування та профілактики. На сьогодні ми в цьому відстаємо від світу — проводимо радіологічні дослідження у 3 осіб на 1000 населення, тоді як світовий показник — 40-50 досліджень на 1000 населення. Можете уявити, як нам треба надолужувати!
Також маємо певні результати в розробці вітчизняних фармпрепаратів. Однак Уряд країни нині вимагає посилити роботу у цьому напрямку. Адже потрібно докорінно змінити ситуацію, яка склалася в державі: 69% українського фармринку — це імпортні препарати (для порівняння: в Угорщині — 55%, в США — 25%). До того ж національна промисловість випускає 85% генериків.
Це складне завдання, яке потребує об’єднання зусиль наукових установ із бізнесовими колами, а також належного фінансування з боку держави. Практичним продуктом успішної співпраці НАМН та МОЗ мало б стати створення Державної програми біотехнологій. Ми маємо ретельно проаналізувати, що вже зробили, чого нам не вистачає, що треба зробити в майбутньому. Одне із завдань — створення сучасного центру біотехнологій, забезпечення України вітчизняними імунобіологічними препаратами. Це питання має розглядатися на найвищому рівні. Свого часу Україна забезпечувала вакцинами та сироватками весь Радянський Союз, а нині більшість із них сама закуповує.
ВЗ До речі, про фінансування, яке за нинішніх умов виступає своєрідним «ракетоносієм» наукових ідей і розробок. Воно поліпшується?
— Наші реалії такі, що наукові установи фінансуються менше, ніж наполовину від потреби. Тож на перший план виходить декілька питань: як використовуються ці кошти, що заважає нашим установам заробляти додаткові кошти (приміром, інститут ім. Марзєєва заробляє більше, ніж отримує з держбюджету) і, нарешті, як правильно виділити пріоритети державного фінансування (якщо на все грошей не вистачає). Наведу лише один приклад. Уряд затвердив проект будівництва найсучаснішого кардіохірургічного центру на базі Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. Амосова. 350 млн гривень планується на будівництво нового корпусу і майже 600 млн грн на його обладнання. Немало, правда ж? Дехто навіть дорікав нам, що це дуже багато. Але ж врахуйте, що ці кошти підуть на життєво необхідні потреби — лікування тисяч громадян країни, котрим вкрай потрібна кардіохірургічна допомога, яку вони не отримують. Тож Інститут потрібно розширювати і створювати там умови, які задовольнятимуть нас не лише сьогодні, а й завтра. Приміром, необхідно купити хоча б один реанімобіль для немовлят із вадами серця, яких негайно потрібно перевезти з пологового будинку до Інституту на операцію. Вартість такого авто 1,5 млн гривень. Уряд пообіцяв виділити кошти і на це. Але до нашої думки повинна прислуховуватися не лише виконавча, а й законодавча гілка влади. Ми створили в НАМН групу вчених, які вже напрацьовують деякі закони, необхідні для подальшого розвитку охорони здоров’я. Але цю групу потрібно розширювати, можливо, спільно з МОЗ. Потрібно щоб ми, представники медичної галузі, надавали свої пропозиції народним депутатам, а не вони приймали закони без відома фахівців.
Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»
