Ангіохірурги з відділення судинної хірургії КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» застосовують інноваційні медичні технології для ефективної допомоги пацієнтам з облітеруючим атеросклерозом нижніх кінцівок.
Це небезпечне захворювання, якщо з ним не боротися, загрожує гангреною і може закінчитися ампутацією ураженої кінцівки.
Про його симптоми, методи діагностики і лікування розповіли головний лікар КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» Сергій ТЯГЛИЙ і головний ангіохірург Запорізької області, доктор медичних наук, професор кафедри госпітальної хірургії, лауреат Державної премії Олександр ГУБКА.
ВЗ Від чого залежить успіх лікування цього захворювання?
Олександр Губка. Успіх лікування залежить, у першу чергу, від точності поставленого діагнозу і забезпечення широкого спектру медичних можливостей для ведення пацієнта. Сьогодні мешканцям нашого регіону доступні інноваційна діагностика та ефективне лікування облітеруючого атеросклерозу нижніх кінцівок на рівні європейських стандартів. На жаль, пацієнти найчастіше звертаються по таку допомогу, коли хвороба вже переходить у задавнену стадію. Ще хочу звернути увагу на те, що облітеруючий атеросклероз, як, втім, і цілий ряд інших захворювань судин, останніми роками істотно «омолодився». Якщо в минулі роки ми вперше виявляли це захворювання у пацієнтів старшого віку, то сьогодні змушені констатувати вже тяжкі його форми у людей 40-50 років.
Чим молодший пацієнт, тим агресивніше поводиться хвороба, адже у молодих людей всі обмінні процеси в організмі перебігають більш інтенсивно. Облітеруючий атеросклероз, будучи наслідком порушення цих процесів, зокрема ліпідного обміну, призводить до відкладення холестерину в судинній стінці і утворення так званих бляшок, що звужують або повністю закривають просвіт судини — це, власне, і стає причиною порушення кровозабезпечення м’язів і тканин нижніх кінцівок. У людей старшого віку обмінні процеси сповільнюються, відповідно, хвороба стає менш агресивною. Однак, не припиняється. Результати моніторингу ситуації, який провели дослідницькі компанії, свідчить, що серед чоловіків у віці 40-50 років у 7% виявляють облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок, у віці від 60 років — у 15%, від 70 років — у 23-25%. Втім, жінки теж схильні до цієї хвороби, хоча і дещо меншою мірою. Адже причини, які сприяють її розвиткові, — це шкідливі звички, нехтування здоровим способом життя, а також ряд інших факторів ризику — спадкова схильність, високий артеріальний тиск, цукровий діабет. Забруднення навколишнього середовища підсилює негативний вплив на організм людини і сприяє розвитку цього захворювання.
ВЗ Які саме методи лікування застосовують у відділенні судинної хірургії?
Сергій Тяглий. Аорто-стегнове шунтування або протезування артерії — пуск крові по штучній судині в обхід перешкоди. У разі одностороннього ураження артерій тазу (клубових артерій) синтетичний протез пришивається вище та нижче закупорки і кров іде в обхід. Цей протез розташовується або паралельно закупореній артерії (шунтування), або замість неї (протезування). Для доступу до судин робиться серединний або бічний розріз живота та інший розріз — в паху, тут протез пришивається до стегнових артерій. Аорто-стегнове біфуркаційне шунтування (АСБШ) виконується, якщо закриті обидві клубові артерії, тоді пришивається так званий біфуркаційний протез. Пацієнти ще називають його «штани». Для цього теж робиться розріз по середній лінії живота, іноді бічний.
Додатково потрібні ще два розрізи в паху, з двох сторін, щоб пришити тут протез до судин стегон. Протези аорти не відторгаються, не розриваються і вірно служать протягом усього життя хворого. Операція найчастіше виконується під епідуральною анестезією, що дозволяє в кілька разів зменшити дозування препаратів порівняно із загальним знеболенням.
Стегново-підколінне шунтування або протезування — пуск крові по штучній судині в обхід перешкоди. Його роблять у разі оклюзії стегнової артерії. В якості шунтувального матеріалу використовують як синтетичний протез, так і автовену. Робиться розріз у паху, протез пришивається до стегнової артерії, потім по спеціальному каналу протез виводиться в нижню частину стегна і пришивається до підколінної артерії.
Реконструкція глибокої стегнової артерії (профундопластика) — методика відновлення кровотоку по стовбуру глибокої артерії стегна шляхом пластичного розширення його діаметру. Профундопластика виконується з використанням автовенозних, автоартеріальних, ксеноперікардіальних або синтетичних латок із тетрафторетилену. Профундопластика показана в разі гемодинамічно значущої облітерації глибокої вени стегна; може виконуватися ізольовано або на додаток до шунтувальних операцій. Для більш стійкого віддаленого результату профундопластіка нерідко доповнюється ендартеріотомією і поперековою симпатектомією. В результаті профундопластики зменшується біль, загоюються виразки і зберігається кінцівка.
Ангіопластика — медична процедура, яка розкриває закупорені або звужені судини нехірургічним шляхом. Дану процедуру виконує інтервенційний радіолог або рентгенохірург. Під час ангіопластики лікар вводить мініатюрний балон, прикріплений до тонкої трубки (катетеру), у кровоносну судину через невеликий, розміром з кінчик олівця, надріз на шкірі. Під контролем рентгеноскопії катетер проводиться до місця звуження артерії. Досягнувши ушкодженої ділянки, балон роздувається для того, щоб збільшити просвіт і поліпшити кровообіг у судині. Найбільш частим показанням для ангіопластики є закупорка або звуження артерій, спричинене атеросклерозом. Зазвичай, процедура ангіопластики триває близько години або двох, у деяких випадках — довше. Ангіопластика проводиться під місцевою анестезією, тому може відчуватися лише деякий тиск у місці пункції протягом усієї процедури.
Стентування — найщадніший метод хірургічного лікування під час звуження судин. У ході процедури спеціальний катетер вводиться у судину на стегні або руці під місцевим знеболенням, і проводиться до місця звуження коронарної артерії. Потім у судину вводять спеціальне пристосування (стент), що розширює просвіт судини — це призводить до відновлення нормального кровотоку. Процес установки стента контролюється за допомогою рентгенівського монітора. Для впевненості закріплення стента на судинній стінці балончик роздувається кілька разів. Ефективність операції досить висока. Артеріальне стентування є великим кроком у розвитку техніки черезшкірної реваскуляризації. Широкі можливості моделювання артеріального просвіту дозволили значно розширити показання для втручань у хворих з оклюзією артеріального просвіту. Поява стентів скоротила кількість операцій, які виконувалися за гострих артеріальних ускладнень ангіопластики. Збільшення надійності та безпеки реконструкцій артеріального судинного русла дозволяє широко використовувати ці методи в групах хворих із супутніми факторами ризику, що поліпшує прогноз оперативного лікування. Основним економічним ефектом стентування є значне скорочення тривалості перебування хворого в стаціонарі і швидше повернення до активного способу життя.
Усім хворим після операції стентування призначаються препарати, які перешкоджають тромбоутворенню.
Олена ПЕТРЕНКО, власкор «ВЗ»,
Запоріжжя
