Британські вчені проаналізували вже опубліковані дослідження про затяжний ковід, щоб виявити найбільш поширені симптоми, а також отримати дані про прогностичні фактори тривалого захворювання, повідомляє Medical news today.
Повідомляється, що група з вивчення терапії тривалого COVID (TLC) з Університету Бірмінгема у Сполученому Королівстві проаналізувала 27 раніше опублікованих досліджень тривалого COVID, щоб виявити найбільш поширені симптоми і отримати уявлення про предиктори лонгковіду.
Дослідники також вивчили літературу, щоб виявити ускладнення, пов’язані з тривалим COVID, і методи лікування людей з тривалим захворюванням.
Співавтор дослідження і один з керівників групи TLC, доктор Шаміль Харун зауважив, що одна з головних проблем оцінки людини з тривалим COVID – це широта симптомів, про які люди повідомляють, і які вже опубліковані в літературі.
За його словами, систематичний огляд дозволив вченим об’єднати результати попередніх досліджень тривалого COVID для оцінки найбільш поширених симптомів.
Щоб визначити найбільш поширені симптоми і предиктори тривалого COVID, науковці спочатку провели пошук літератури, щоб знайти дослідження за участю людей з цим захворюванням.
Дослідники проаналізували об’єднані дані про поширеність різних тривалих симптомів COVID з 27 досліджень, щоб отримати більш надійну оцінку найбільш поширених симптомів.
Вони виявили, що втома, утруднене дихання, м’язові болі, болі в суглобах, головні болі і втрата або зміна нюху і смаку були одними з найбільш поширених симптомів під час хвороби. Дослідники також часто спостерігали порушення сну і когнітивні симптоми, такі як проблеми з пам’яттю і концентрацією, у людей з цим захворюванням.
Цікаво, що наявність COVID тільки легкого ступеня в гострій фазі не виключало виникнення тривалого захворювання, хоча госпіталізація при появі симптомів або потреба в кисні асоціювалися з підвищеним ризиком тривалого COVID. Одне дослідження також показало, що люди, що проявляють понад п’ять симптомів протягом першого тижня хвороби, мали підвищену ймовірність її розвитку.
Інші фактори, пов’язані з підвищеним ризиком розвитку тривалого COVID, включають літній вік, приналежність до жіночої статі і наявність раніше існуючих захворювань.
Також вплинули на кількість симптомів, що зберігаються протягом тривалого періоду COVID, вік і стан здоров’я до захворювання.
Дослідники також виявили, що лонгковід негативно вплинув на суб’єктивну якість життя, психічне здоров’я і зайнятість у значної кількості учасників. Більшість учасників досліджень повідомляли про зниження якості життя навіть через кілька місяців після початку COVID-19.
Відомо, що під час гострої фази COVID-19 виникають ускладнення, що зачіпають декілька систем органів, включаючи дихальну, шлунково-кишкову, серцево-судинну і нервову системи.
Як і у випадку з гострою інфекцією, дослідники виявили, що у значної кількості людей з COVID-19 було запалення серця, порушення функції легенів, інші симптоми, які пов’язані з легкими аномалії, зниження функції нирок і неврологічні аномалії через 2-3 місяці після появи симптомів або виписки з лікарні.
Дослідники також відзначили, що більшість досліджень тривалого COVID були зосереджені на госпіталізованих пацієнтах, тому терміново необхідні дослідження за участю не госпіталізованих осіб з цим захворюванням. Крім того, автори дослідження наполягають на необхідності з’ясувати, чи існують расові відмінності в рівні захворюваності лонгковідом.
Зазначається, що дослідники збираються почати дослідження, щоб усунути деякі з цих недоліків. Дослідники мають намір відстежувати вплив тривалого COVID-19 на симптоми, працездатність і якість життя в осіб, які не перебувають в стаціонарі, за допомогою віддаленого моніторингу пацієнтів.
Науковці збираються використовувати статистичні методи для виявлення груп симптомів, щоб визначити конкретні синдроми і об’єднати їх з клінічними даними для докладного опису цих синдромів.
