Зарплатні борги медикам вже сягнули рекордного історичного максимуму — що далі?

4756

Останнім часом почали говорити про парадоксальну ситуацію: деякі КНП накопичили значні кошти на своїх рахунках, але керівники не хочуть використовувати їх для підвищення зарплат медикам (хоча перелік цих закладів не такий уже й великий). Однак є й інший бік медалі — заклади, де не те що підвищувати, а платити заробітну плату нічим. Питання: чому і там, де все «в шовках», і там, де в боргах, медики виявляються крайніми й обділеними?У рамках роботи Міжвідомчої робочої групи з питань погашення заборгованості із заробітної плати Профспілка працівників охорони здоров’я України здійснила черговий моніторинг стану виплати заробітної плати працівникам закладів охорони здоров’я, під час якого виявлено заборгованість на суму 329,93 млн грн (станом на 10.08.2021 року). Проблемними в цьому плані виявилися 17 областей і м. Київ. Найгірша ситуація — у Львівській, Тернопільській, Сумській, Кіровоградській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Вінницькій і Волинській областях.

Сума заборгованості в областях:

Область Заборгованість, млн грн
Вінницька 18,97
Волинська 12,25
Донецька 0,81
Закарпатська 4,5
Івано-Франківська    24,2
м. Київ   6,83
Київська   7,1
Кіровоградська   10,82
Луганська  1,0
Львівська   108,3
Полтавська   0,92
Одеська  40,63
Рівненська  7,25
Сумська  22,95
Тернопільська  36,9
Херсонська   2,55
Чернігівська  1,94
Чернівецька  22,01

Хто під ударом?

Здебільшого «боржниками» є заклади вторинного рівня, зокрема центральні районні та міські лікарні. Але з’явилися й нові тенденції: у перелік проблемних потрапляють центри ПМСД, хоча донедавна первинка вважалася цілком благополучною в цьому питанні й пишалася зростанням зарплат, забувши про борги. Нині ситуація виходить з-під контролю. Як приклад: у КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Долинської міської ради», що на Кіровоградщині, заборгованість із виплати заробітної плати становить 1,64 млн грн, у КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Срібнянського району Чернігівської області — 0,14 млн грн.

На місцях стверджують, що проблеми часто виникають через непорозуміння між новоствореними ОТГ та новим районуванням областей: деякі заклади ніяк не можуть поділити (тож і кошти на них скупують), інші — виявилися нікому не потрібними й сидять на бобах.

Ще один тривожний дзвіночок моніторингу Профспілки — до КНП із зарплатними боргами потрапляють заклади обласного рівня. Зокрема, КНП Вінницької обласної ради «Клінічний Центр інфекційних хвороб» (заборгованість становить 1,07 млн грн), КНП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» — 4,0 млн грн, КНП КОР «Київський обласний перинатальний центр» — 4,89 млн грн, КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» — 10,02 млн грн, КНП «Херсонський обласний кардіологічний центр» — 0,54 млн грн, ОКНП «Чернівецький обласний клінічний протитуберкульозний диспансер» — 4,3 млн грн та інші.

У деяких регіонах борги накопичили лише кілька закладів, але часто йдеться про десятки лікарень. Зокрема, на Львівщині таких 29 — як в ОТГ, так і заклади обласного підпорядкування й міські (КНП ЛМР «Десята міська лікарня м. Львова» — 0,7 млн грн, КНП ЛМР «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» — 4,85 млн грн, КНП ЛМР «Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова» — 1,43 млн грн).

Деяким лікарням вдалося «ліквідувати» заборгованість завдяки скороченню персоналу. Окремі керівники взагалі замовчують факт заборгованості, оскільки бояться, що він стане перешкодою для виплат НСЗУ.

Тож статистика, як завжди, грішить прикрасами.

Борги зростають, як і перелік їх причин

Основна з них — критичне недофінансування закладів охорони здоров’я з 1 квітня 2021 року. Та якщо раніше на місцях нарікали на скасування перехідного фінансування, низькі тарифи, підвищення вимог для підписання нових договорів, то сьогодні вже скаржаться й на несвоєчасну оплату НСЗУ за надані медичні послуги, а також на затримку ковідних доплат за кілька місяців.

Володимир КУЗІВ, голова Тернопільської обласної організації Профспілки працівників охорони здоров’я України

— Основна проблема недоотримання закладами необхідних коштів — статистика, на яку орієнтується НСЗУ у своїх виплатах, за минулий рік, коли діяли карантинні обмеження на планове лікування, деякі заклади не працювали та й самі пацієнти остерігалися відвідувати лікарні без крайньої потреби. Але останнім часом додалася ще одна біда — й ці невеликі кошти почали перераховувати невчасно. Зокрема, НСЗУ вчасно не розрахувалася за ковідні пакети. Через це виник інцидент у КНП «Монастириська міська лікарня», яка була визначена опорною з лікування  COVID-19 і де утворилася заборгованість за ковідними пакетами. Після того як колектив оголосив про намір влаштувати акцію протесту (перекрити міжнародну трасу), НСЗУ виплатила кошти, і заборгованість була практично погашена.

Деякі керівники скаржаться на те, що не змогли підписатися на частину пакетів, на які вони розраховували. НСЗУ повертає їм договори, і вони втрачають кошти. Хоча в деяких випадках в цьому винні й самі керівники, які не встигли підготувати заклад до підписання пакетів медичних послуг. Та найгірше, коли договір підписаний, але гроші затримуються, або їх менше, ніж очікувалося. У нас практично 50% лікувальних закладів скаржаться на недостатнє фінансування.

НСЗУ нині здійснює перерахунки за договорами. Але ж ніхто не знає, що за ними отримає лікарня і чи вдасться їй погасити борги перед медиками.

Міністр охорони здоров’я начебто пообіцяв взяти під особистий контроль вплати зарплат по галузі за липень. Але ж борги накопичуються вже давно! Наприклад, у Почаївській номерній районній лікарні вони «тягнуться» ще з минулого року і нині становлять 1322,1 тис. грн.

На громади сподіватися не варто?

Більшість громад нашої області не спроможні платити медикам якісь додаткові кошти (хоча в будь-якому разі це не звільняло б державу від її прямих обов’язків). Та й не всі спроможні громади хочуть запроваджувати програми місцевих стимулів для закладів охорони здоров’я. І примусити їх до цього ніхто не зможе. Тим більше, що з точки зору передвиборчого піару місцевим депутатам вигідніше показати виборцям яскраву картинку турботи про їхні потреби: викласти тротуар, збудувати дитячий майданчик. А зарплат медиків далеко не видно — працюють собі й працюють, та ще й витримують звинувачення в неуважності до пацієнтів, хабарництві тощо.

Чи допоможе суд?

Медики пропонують різні варіанти виходу із ситуації – хтось з відчаю закликає блокувати траси чи голодувати, інші сподіваються, що допоможе суд. Але тут може утворитися замкнене коло.

Навіть якщо суд прийме рішення на користь медиків — де взяти гроші, аби віддати їм борги із зарплат?

У закладів їх немає, хоча саме на них лягає така відповідальність згідно із судовим рішенням. Та якщо місцеві органи влади як власники теоретично погодяться виплатити заборгованість, то на практиці все складніше — принаймні до прийняття змін до бюджету їм це не вдасться. І це, якщо в ОТГ ще є ці кошти! Тим більше, що доведеться виплатити не лише зарплату, а й моральну компенсацію, яку вимагатимуть медики у своїх позовах. До речі, такі позови треба буде подавати кожному з них індивідуально, бо колективних суд не приймає. Тож керівнику доведеться виконувати рішення суду, погашати заборгованість, обмежуючи виплату зарплат іншим працівникам. Коло знову замикається.

Сховати шилу в мішку не вдається

Складно «витребувати» не тільки борги, а й інформацію про них. Не всі керівники закладів охорони здоров’я готові на таку відвертість, оскільки побоюються, що факт заборгованості по зарплаті «кине» тінь на стосунки з НСЗУ. Адже заклад-боржник, по суті, є порушником цивілізованих договірних відносин. З іншого боку — не оприлюдниш боргів, годі розраховувати на підтримку ОТГ, якщо вона до неї готова й спроможна.

Тому керівники часто обирають найлегший шлях — звільнення «зайвих» працівників. Наприклад, у Чортківській районній лікарні заборгованість становить 6500 тис грн, тож міська рада прийняла рішення скоротити майже 100 працівників закладу, аби «вписатися» в бюджет лікарні через нестачу коштів. Передусім керівники закладів прагнуть позбутися тих, хто працює на неповну ставку, адже краще тримати одного працівника, ніж двох чи чотирьох, за яких так само потрібно сплачувати повний єдиний соціальний внесок. Хоча іноді, аби виконати вимоги пакетів НСЗУ щодо забезпечення кадрами (особливо спеціалістів, які в дефіциті), доводиться вишуковувати їх, аби, наприклад, взяти на посаду епідеміолога чи анестезіолога хоча б на 0,5 ставки.

Керівник завжди правий?

Обговорюючи шалені борги перед медпрацівниками (як і їхні мізерні зарплати), не можна оминути питання: чому при цьому керівники закладів та їхні заступники отримують високі зарплати? Та й не скаржаться вони Профспілці на те, що отримують їх із затримкою чи не повному обсязі. Так, вони укладають контракт із місцевою владою, де вказана й їхня заробітна плата (це може бути 50-70 тис. грн), але отримують її не від місцевої влади, а з тих коштів, що заробляють медики, надаючи послуги. Тобто скільки б їх не прийшло від НСЗУ — керівник своє отримає. Чи ж зацікавлений він бути в одній шерензі із колективом у відстоюванні його прав на гідну зарплату та вчасну її виплату? Все залежить від особистих якостей керівника. А чи не краще було б менше сподіватися на емоції, а більше — на раціональний підхід?

Нехай зарплата очільника лікарні залежала б від успіхів керованого ним закладу, у тому числі й матеріального (якщо це із зароблених коштів), і не була занадто відірваною від розмірів доходів членів колективу.

Або ж нехай місцева влада платить з власних коштів, ввівши керівника КНП та його заступників у штат органів місцевого самоврядування. Тоді не було б таких випадків, коли керівнику вигідніше скоротити працівників, аніж подбати про повноцінну роботу колективу. Або ж навпаки, утримувати по 10 працівників економічного відділу, закриваючи при цьому цілі відділення, необхідні для населення. І корупції поменшало б, й кумівства. А там і коштів у закладу стало б більше, принаймні за рахунок їх раціонального використання. Слід бути до кінця відвертими — окрім об’єктивних обставин часом існують суб’єктивні аспекти управління закладом, які не на користь колективу.

Що робити лікарям?

Звичайно, потрібно використовувати всі методи боротьби за свої законні права. Які саме — вирішує колектив чи й сам медичний працівник. Профспілка має свої важелі впливу. Але сила боротьби — у згуртованості. Тому з утопічного — варто було б заборонити всім можновладцям лікуватися за кордоном. Нехай зверталися б туди, де лікарі місяцями чекають на свої мізерні зарплати, або де їх скоротили до мінімуму. А з реального — якщо вже й протестувати, то не локально й не поодинці. Варто було б, наприклад, усім медикам України разом написати заяву на звільнення з роботи. Тоді влада вже за два тижні вирішить, що робити з галуззю, яка тримається на їхніх плечах. І за пів року її не впізнаємо. Рано чи пізно медики України усвідомлять необхідність такої згуртованості. Якщо вони не змусять державу отямитися, вона не повернеться до них обличчям.

Де найбільше потерпають від заборгованості?

Вінницька область

  • КНП «Северинівська лікарня відновного лікування Вінницької обласної ради» — 1,01 млн грн;
  • КНП Вінницької обласної ради «Клінічний Центр інфекційних хвороб» — 1,07 млн грн;
  • КНП «Чечельницька районна лікарня» Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області — 2,8 млн грн;
  • КНП «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради» — 2,26 млн грн;
  • КНП «Тульчинська центральна районна лікарня» Тульчинської міської ради — 2,14 млн грн;
  • КНП «Теплицька міська лікарня» Теплицької селищної ради — 0,94 млн грн;
  • КНП «Тростянецька центральна районна лікарня» — 3,85 млн грн;
  • КНП «Багатопрофільна лікарня» Тиврівської селищної ради — 1,4 млн грн;
  • КНП «Шаргородська міська лікарня» Шаргородської міської ради Вінницької області — 0,44 млн грн;
  • КНП «Барська міська лікарня» Барської міської ради – 3,06 млн грн.

Волинська область

  • КНП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» — 4,0 млн грн;
  • КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» — 1,2 млн грн;
  • КНП «Локачинська лікарня» — 1,5 млн грн;
  • КНП «Рожищенська багатопрофільна лікарня» — 0,97 млн грн;
  • КНП «Луцький клінічний пологовий будинок» — 4,58 млн грн.

Донецька область

  • КНП «Авдіївська центральна міська лікарня» — 0,81 млн грн.

Закарпатська область

  • КНП «Великоберезнянська лікарня» Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області — 2,3 млн грн;
  • КНП «Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради» — 1,3 млн грн;
  • КНП «Перечинська лікарня» Перечинської міської ради — 0,9 млн грн.

Івано-Франківська область

  • КНП «Солотвинська районна лікарня» — 4,6 млн грн;
  • КНП «Галицька районна лікарня» — 1,0 млн грн;
  • КНП «Отинійська районна лікарня» — 0,33 млн грн;
  • КНП «Бурштинська центральна міська лікарня» — 3,0 млн грн;
  • КНП «Богородчанська районна лікарня» — 0,4 млн грн;
  • КНП «Верховинська районна лікарня» — 1,85 млн грн;
  • КНП «Долинська районна лікарня» — 0,6 млн грн;
  • КНП «Калуська міська лікарня» — 0,54 млн грн;
  • КНП «Косівська районна лікарня» — 7,56 млн грн;
  • КНП «Рогатинська районна лікарня» — 0,62 млн грн;
  • КНП «Надвірнянська районна лікарня» — 3,7 млн грн.

Місто Київ

  • КНП «Київський міський дитячий діагностичний центр» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) — 1,7 млн грн;
  • КНП «Київський міський клінічний ендокринологічний центр» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) — 5,13 млн грн.

Київська область

  • КНП КОР «Київський обласний перинатальний центр» — 4,89 млн грн;
  • КНП КОР «Київський обласний центр реабілітаційної та спортивної медицини» — 1,6 млн грн;
  • КНП ВСР «Володарська лікарня» — 0,61 млн грн.

Кіровоградська область

  • КНП «Олександрівська лікарня» — 0,64 млн грн;
  • КНП «Новоархангельська багатопрофільна лікарня» — 2,4 млн грн;
  • КНП «Обласний протитуберкульозний санаторій для дорослих Кіровоградської обласної ради» — 0,12 млн грн;
  • КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Долинської міської ради» — 1,64 млн грн;
  • КНП «Новгородківська лікарня» — 1,1 млн грн;
  • КНП «Міський пологовий будинок з функціями перинатального центру II рівня» — 1,12 млн грн;
  • КНП «Світловодська центральна районна лікарня» — 3,8 млн грн.

Луганська область

  • КНП «Білокураківська багатопрофільна лікарня» — 1,0 млн грн.

Львівська область

  • КНП «ЦМЛ м. Борислав» — 4,1 млн грн;
  • КНП «Стрийська центральна міська лікарня» — 15,04 млн грн;
  • КНП «Дрогобицький міський пологовий будинок» — 2,23 млн грн;
  • КНП «Дрогобицька міська стоматологічна поліклініка» — 1,13 млн грн;
  • КНП «Дрогобицька міська лікарня №5» — 0,38 млн грн;
  • КНП «Червоноградська міська лікарня Червоноградської міської ради» — 5,46 млн грн;
  • КНП «Бродівська ЦМЛ» — 8,64 млн грн;
  • КНП «Буська центральна районна лікарня» — 3,71 млн грн;
  • КНП «Городоцька ЦЛ» — 1,72 млн грн;
  • КНП «Жидачівська міська лікарня» — 4,5 млн грн;
  • КНП «Золочівська ЦРЛ» — 6,2 млн грн;
  • КНП «Новороздільська міська лікарня» — 2,4 млн грн;
  • КНП «Мостиська міська лікарня» Мостиської міської ради — 4,26 млн грн;
  • КП «Перемишлянська ЦРЛ» — 1,6 млн грн;
  • КНП «Лопатинська РЛ» Лопатинської селищної ради — 0,18 млн грн;
  • КНП «Сколівська ЦЛ» Сколівської міської ради — 5,2 млн грн;
  • КНП «Старосамбірська РЛ» — 7,55 млн грн;
  • КНП «Добромильська районна лікарня» — 6,5 млн грн;
  • КНП «Сокальська районна лікарня» — 0,98 млн грн;
  • КНП «Стрийська ЦРЛ» — 5,0 млн грн;
  • КНП «Яворівська ЦРЛ» — 0,93 млн грн;
  • КНП «Жовківська ЦРЛ» — 1,4 млн грн;
  • КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» — 10,02 млн грн;
  • КНП ЛОР «Львівська обласна лікарня відновного лікування №3» — 0,4 млн грн;
  • КНП ЛОР «Львівський обласний спеціалізований центр радіаційного захисту населення» — 1,3 млн грн;
  • КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» — 0,47 млн грн;

м. Львів — 6,98 млн грн:

  • КНП ЛМР «Десята міська лікарня м. Львова» — 0,7 млн грн;
  • КНП ЛМР «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» — 4,85 млн грн;
  • КНП ЛМР «Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова» — 1,43 млн грн.

Полтавська область

  • КНП «Чорнухинська лікарня Чорнухинської сільської ради» — 0,92 млн грн.

Одеська область

  • КУ «Ізмаїльській спеціалізований будинок дитини» — 3,8 млн грн;
  • КУ «Одеська обласна психіатрична лікарня №2» — 0,8 млн грн;
  • КУ «Одеська обласна клінічна стоматологічна поліклініка» — 1,4 млн грн;
  • КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» — 0,3 млн грн;
  • КУ «Одеський обласний ендокринологічний центр» — 0,3 млн грн;
  • КУ «Одеський обласний кардіологічний центр» — 0,3 млн грн;
  • КУ «Одеське обласне патологоанатомічне бюро» — 0,3 млн грн;
  • КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» — 1,0 млн грн;
  • КУ «Одеська обласне база спеціального медичного постачання» — 0,5 млн грн;
  • КНП «Біляєвська центральна районна лікарня» — 6,0 млн грн;
  • КНП «Любашівська центральна районна лікарня» — 4,5 млн грн;
  • КНП «Подільська центральна районна лікарня» — 2,6 млн грн;
  • КНП «Савранська центральна районна лікарня» — 2,0 млн грн;
  • КНП «Великомихайлівська центральна районна лікарня» — 3,5 млн грн.

Інші установи — 13,33 млн грн.

Рівненська область

  • КНП «Острозька обласна психіатрична лікарня» Рівненської обласної ради — 6,9 млн грн, у тому числі заборгованість 2020 року в сумі 3,68 млн грн. Впродовж цього року в лікарні було вжито низку заходів щодо зменшення заборгованості з оплати праці, зокрема шляхом оптимізації (скорочення) штатної чисельності працівників на 69,75 одиниць, або на 20,5% відносно 1 січня 2021 року; заплановано скорочення 30 штатних одиниць у вересні цього року;
  • КНП «Млинівська центральна районна лікарня» Млинівської селищної ради — 0,35 млн грн.

Сумська область

  • КНП СОР «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» — 16,54 млн грн;
  • КНП СОР «Сумський обласний діагностичний центр» — 0,36 млн грн;
  • КНП «Обласний діагностичний центр у м. Шостка» — 0,64 млн грн;
  • КНП «Шосткинська ЦРЛ» — 3,75 млн грн;
  • КНП «Шосткинська дитяча лікарня» — 0,53 млн грн;
  • КНП «Шосткинська стоматологічна поліклініка» — 0,24 млн грн;
  • КНП «Середино-Будська міська лікарня» — 0,89 млн грн.

Тернопільська область

  • КНП «Гусятинська лікарня» — 7,26 млн грн;
  • КНП «Копичинецька комунальна лікарня» — 1,85 млн грн;
  • КНП «Чортківська лікарня» — 6,5 млн грн;
  • КНП «Почаївська районна комунальна лікарня» — 1,32 млн грн;
  • КНП «Почаївська облпсихлікарня» — 1,53 млн грн;
  • КНП «Скалатська комунальна районна лікарня» — 1,68 млн грн;
  • КНП «Буданівська облпсихлікарня» — 6,25 млн грн;
  • КНП «Тернопільська міська дитяча лікарня» — 4,44 млн грн;
  • КНП «Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр» — 0,42 млн грн.

Інші установи — 5,65 млн грн.

Херсонська область

  • КНП «Херсонський обласний кардіологічний центр» — 0,54 млн грн;
  • КНП «Херсонська міська стоматологічна поліклініка» — 0,75 млн грн;
  • КНП «Чаплинська лікарня» — 1,26 млн грн.

Чернігівська область

  • КНП «Центральна районна лікарня» Семенівського району — 1,0 млн грн;
  • КНП «Центральна районна лікарня» Сосницького району — 0,18 млн грн;
  • КНП «Центральна районна лікарня» Остерська ОТГ — 0,15 млн грн;
  • КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Семенівського району — 0,47 млн грн;
  • КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Срібнянського району — 0,14 млн грн.

Чернівецька область

  • ОКНП «Чернівецький обласний клінічний протитуберкульозний диспансер» — 4,3 млн грн;
  • ОКНП «Чернівецький обласний спеціалізований будинок дитини» — 0,63 млн грн;
  • ОКНП «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» — 6,07 млн грн;
  • ОКНП «Чернівецький обласний ендокринологічний центр» — 0,56 млн грн;
  • КНП «Глибоцька центральна районна лікарня» — 5,06 млн грн;
  • КНП «Кельменецька багатопрофільна лікарня» — 2,64 млн грн;
  • КНП «Путильська багатопрофільна лікарня» — 1,81 млн грн;
  • КНП «Міська дитяча стоматполіклініка» — 0,56 млн грн;
  • КНП «Новодністровська міська поліклініка» — 0,36 млн грн.

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я