Вчені з Інституту молекулярної біології і генетики (ІМБГ) спільно з колегами з Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України виявили сполуки, які можуть впливати на патогенетичні ланцюги коронавірусної інфекції та запобігати гострому запаленню легень. Про це йдеться у дописі на фейсбук-сторінці ІМБГ.
Згідно із попередніми результатами дослідження, підібрані вченими сполуки є перспективними для створення у майбутньому ліків, які будуть рятувати від небезпечного наслідку COVID-19 – гострого респіраторного дистрес-синдрому.
Українські вчені хотіли підібрати речовини, які зможуть заблокувати розвиток запального процесу, завдяки впливу на відповідний фермент клітин крові. Протеїнкіназа С бета є ключовим для «діяльності» нейтрофільних позаклітинних пасток, які можуть ловити та затримувати «чужаків»-мікробів.
«Коли в наш організм потрапляє інфекція – віруси чи бактерії, – гранулоцити вибухають, викидаючи в позаклітинний простір своє ядро, тобто ДНК. Нейтрофільні пастки, власне, – це сіті, «сплетені» з ДНК загиблих клітин крові», – пояснили дослідники.
Під час інфікування SARS-CoV-2, гранулоцити схильні до «масового самовбивства» – нейтрофільних позаклітинних пасток, які мали б захистити організм, утворюється настільки багато, що призводить до їх самознищення.
Науковці зауважили, що змогли за півтора року підібрати декілька сполук, які можуть пригнічувати здатність гранулоцитів до неконтрольованого формування нейтрофільних позаклітинних пасток. Вчені відділу біомедичної хімії ІМБГ у своїй роботі скористалися комп’ютерним моделюванням, щоб спрогнозувати сполуки з потрібною активністю та синтезувати їх.
Зазначається, що дослідники перейшли від тестування сполук на ізольованих лейкоцитах до серії експериментів in vivo. Роботу проводять вчені з відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця.
Команда науковців повідомила, що підібрані сполуки мають перспективи в попередженні нейтрофіл-залежних ушкоджень при гострому запаленні легень у пацієнтів з коронавірусною інфекцією.
Нагадаємо, що в Україні дослідники вперше змогли довести зв’язок між рівнем позаклітинної ДНК у крові та тяжкістю перебігу коронавірусної інфекції. Такий критерій вкрай важливий для лікарів, щоб прогнозувати, як буде розвиватися захворювання у конкретної людини. Про це заявив доктор медичних наук, професор, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України Віктор Досенко.
