Вчені виявили, що людям важко повністю уникнути ожиріння в анамнезі, навіть якщо згодом вони досягли нормальної ваги. У деяких осіб зберігався клінічний ризик ожиріння при досягненні здорового індексу маси тіла (ІМТ). Про це пише видання Medscape.
Докторка медицини з Університету Сайт Джордж Мая Філліпс Сміт під час щорічного віртуального засідання Європейської асоціації з вивчення діабету (EASD) повідомила, що для деяких станів, таких як гіпертонія і дисліпідемія, одужання після різкого падіння ІМТ здається повним, але при діабеті воно є ймовірним.
Сміт разом з колегами проаналізувала дані, що були зібрані в межах Національного дослідження здоров’я і харчування (NHANES), яке проводиться у США кожні два роки Центрами з контролю і профілактики захворювань (CDC).
Вчені використовували дані восьми послідовних опитувань, починаючи з 1999-2000 років, та які тривали до 2013-2014 років. Дослідники отримали дані майже 40 тис. дорослих у віці не менше 20 років.
Науковці проаналізували дані 326 осіб, які раніше хворіли на ожиріння з ІМТ ≥ 30 кг/м2, але тепер мають здоровий ІМТ, 6 235 осіб, які постійно мали здоровий ІМТ та 13 710 осіб, у яких було ожиріння. Повідомляється, що дані інших учасників, які не потрапили до жодної з трьох категорій, виключили.
Сміт пояснила, що зниження маси тіла звертає назад майже всі наслідки ожиріння у деяких людей, але не повністю усуває діабет другого типу в інших осіб.
Докторка філософії, епідеміологиня з Дартмутського інституту політики та клінічної практики в галузі охорони здоров’я Ребека Т. Емені зауважила, що порівняння людей, які раніше мали ожиріння з тими, хто мав нормальну вагу, продемонструвало поліпшення середніх рівнів гіпертонії та дисліпідемії серед населення.
«Спостереження за тим, що люди, які змогли підтримувати нормальну вагу після ожиріння в минулому, все ще піддавалися більшому ризику діабету в порівнянні з групою осіб з нормальною вагою, говорить про те, що ожиріння є порушенням обміну речовин, а не проблемою споживання калорій», – резюмувала вона.
