Нині в усьому світі спостерігається тенденція до зростання масштабів так званої аптечної наркоманії. Особливо це стосується бідних країн, де любителям «кайфу» не по кишені «натуральні» героїн, кокаїн та опіум, а доступ до ліків, які діють подібно наркотичним засобам, практично відкритий через відсутність чіткої і належним чином контрольованої системи обігу лікарських засобів. Якщо до всього додати масштаби корупції в таких країнах та нічим не обмежені апетити окремих виробників і продавців ліків «подвійної дії», маємо невтішну картину, коли аптечна наркоманія перетворюється із «дитячої забавки» (до неї найбільш схильні підлітки та молодь) на загрозу вимирання нації, що не піклується про своє майбутнє. Що заважає подолати це явище в Україні? Небажання помічати масштаби загрози? Політична слабкодухість? Чи всесильний меркантильний інтерес?
Витівки хамелеона
Ніхто не стверджує, що зробити це легко. «Чума» наркоманії живуча не лише через те, що міцно тримає на гачку залежності, а й тому, що швидко перебудовується під зовнішні обставини, в тому числі й несприятливі для неї. Аптечна наркоманія якраз і народилася під тиском боротьби з «вуличними» наркотиками. Її епоху відкрив сумнозвісний трамадол. Нині на піку «популярності» — кодеїновмісні препарати, з яких охочі до дурману виготовляють наркотик дезоморфін, більш відомий під грізною назвою «крокодил». Досягти такої популярності допомогла ціна і доступність препаратів від кашлю й головного болю, які виявилися «корисними» не лише у разі застуди. Про це свідчить і неухильне зростання обсягів продажу кодеїновмісних лікарських засобів упродовж останніх років. За даними Російської Федеральної служби контролю за обігом наркотиків, простежується чітка залежність між зростанням таких продажів і кількістю вилученого дезоморфіну. Це спонукало владу країни до проведення експерименту щодо впровадження рецептурного продажу кодеїновмісних препаратів у окремих регіонах, який засвідчив зворотню пропорцію. При цьому «голодних бунтів» пацієнтів, яких замучив кашель, біля аптек не спостерігалося, як і натовпів охочих отримати такі рецепти у дільничого лікаря (а такі прогнози висловлювали в процесі дискусій).
Як утримати дамоклів меч
Кожна країна вирішує для себе це питання по-своєму. Дехто встановлює максимальну дозу кодеїну в препаратах, яка дозволена для безрецептурного відпуску: 15 мг в Австралії, Новій Зеландії, 12 мг — у Великій Британії тощо. Однак у більшості країн працює «залізне» рецептурне правило. Цим шляхом пішла і сусідня Росія, постановою уряду впровадивши з 1 червня 2012 року рецептурний продаж ліків, що містять кодеїн. Такі рецепти виписують не на звичайних бланках, які потім повертають пацієнту, а на бланках форми N148, що залишаються в аптеці і підлягають суворому обліку. Наслідки не змусили себе довго чекати. «Застуджених» у Росії одразу поменшало — продажі кодеїновмісних препаратів одразу зменшилися в десятки разів. Щоправда, аби закріпити результати, довелося вдатися не лише до магічної сили рецептів, а й до більш жорстких заходів — понад 110 тис. осіб було притягнено до кримінальної відповідальності за порушення нових правил, повідомив нещодавно глава Федеральної служби контролю за обігом наркотиків РФ. А також заявив, що обіг дезоморфіну в Росії з часу впровадження рецептурного продажу кодеїновмісних препаратів скоротився втричі, а в деяких регіонах — і в десятки разів. І це, на його думку, є підтвердженням того, що основними споживачами таких препаратів були особи, які вживають наркотики.
Лідери сезону зима-літо
Такого ж висновку дійшла і Державна служба України з лікарських засобів, яка впродовж минулого року неодноразово висловлювала стурбованість щодо зростання продажів препаратів, які містять у своєму складі кодеїн. За даними компанії Proxima Research, останнім часом ринок ЛЗ, які застосовують у разі кашлю і застудних захворювань (без урахування кодеїновмісних препаратів), щороку зростає в середньому на 2 % в упаковках і на 27,5 % — у грошовому еквіваленті. У той же час продаж кодеїновмісних препаратів зростає в середньому на 57 % і на 145 % відповідно. Найбільш показовим був 2012 рік. Зростання препаратів, що містять кодеїн, склало 29% в упаковках. А компанії-виробники отримали прибутку більш ніж на 345 млн гривень. Водночас компанія Proxima Research дослідила продаж через аптеки ТОП-20 препаратів від кашлю і застуди, лідером серед них є «Кодтерпін ІС®», який стрімко пішов угору у 2011 році і випередив своїх найуспішніших «родичів» у 2-3 рази. Те, що енергії йому додав кодеїн, сумнівів немає. Адже, по-перше, чи не дивує той факт, що обсяги продажів «Кодтерпіну ІС®» стабільно тримають планку лідерства навіть улітку, коли віруси «відпочивають», тоді як інші протизастудні засоби (ті, що не містять кодеїну) чітко витримують сезонні піки продажу. По-друге, за даними тієї ж компанії, цей препарат (до речі, як і інші кодеїновмісні засоби — «Кофекс®» і «Кодетерп®») за останні три роки не мали жодного випадку рекламної підтримки (на телебаченні, радіо, ЗМІ), яка могла б об’єктивно вплинути на збільшення їх популярності серед населення. А саме такий шлях до серця і розуму потенційних пацієнтів обирають практично всі виробники безрецептурних ліків від застуди. Втім, спілкуванням із лікарями та провізорами вони також не нехтують, відправляючи своїх представників оббивати пороги поліклінік та аптек. Тільки от три названі препарати не привертали до себе жодної уваги професіоналів. Вони й без того були у фаворитах. Чиїх? В інтерв’ю газеті «Контракти» від 23.07.2012 р. голова правління Спілки споживачів медичної продукції Владислав Онищенко сказав: «Кодтерпін ІС®», безрецептурний препарат, посів лідируючі позиції з річною виручкою $24 млн. Немає в Україні такого рівня захворюваності на «сухий кашель». Натомість у цьому препараті міститься кодеїн, який за домашніх умов у кілька стадій можна отримати для нецільового використання».
Держлікслужба неодноразово закликала Міністерство охорони здоров’я України звернути увагу на цю проблему та вжити заходів щодо заборони безрецептурного продажу ліків, які містять навіть малі дози кодеїну. Адже кодеїновмісні препарати посіли перші місця за обсягами аптечного продажу.
Приборкання по-українськи
Оскільки про проблему аптечної наркоманії в Україні почали говорити на найвищому рівні, не відреагувати на дивні факти шаленого попиту українців на препарати, які використовуються з метою наркотичного одурманення, було б моветоном. Тим більше, що вказівка на необхідність розв’язання проблеми немедичного вживання комбінованих лікарських засобів зі вмістом кодеїну пролунала і в рішенні Ради національної безпеки й оборони України від 25 травня 2012 року «Про забезпечення населення якісними та доступними лікарськими засобами», яке було введене в дію Указом Президента України від 30 серпня 2012 року № 526/2012.
На час першої публікації «ВЗ» на цю тему («КОДЕЇН: ПРОДАВАТИ НЕ МОЖНА ЗАБОРОНИТИ?», №36-37 від 21.09.2012 р.) питання посилення контролю за обігом комбінованих лікарських засобів, які містять кодеїн, активно обговорювалося на спільних нарадах представників Державної служби України з лікарських засобів, ДП «Державний експертний центр МОЗ України», ДП «Український медичний моніторинговий центр із алкоголю та наркотиків МОЗ України», Державної служби України з контролю за наркотиками, СБУ, МВС України, виробників та імпортерів лікарських засобів, професійних громадських організацій. Розглядалося кілька варіантів розв’язання проблеми — від найрадикальнішого і найефективнішого (встановлення таких засобів на предметно-кількісний облік) до найбеззубішого — обмеження продажу до 2-х упаковок в одні руки (на цьому спочатку і зупинилися, було розроблено навіть Проект відповідного наказу МОЗ України). Однак вчасно схаменулися — навіщо видавати чергову Фількіну грамоту?
Тож було прийнято на перший погляд компромісне рішення: МОЗ України затвердило Наказ від 07.09.2012 року № 708 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 14 травня 2003 року № 210», яким із категорії лікарських засобів, що відпускаються без рецептів, було виключено комбіновані лікарські засоби, які мають у своєму складі кодеїн. Зазначений наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2012 року за № 1862/22174. Таким чином відтепер усі кодеїновмісні лікарські засоби, незалежно від кількісного вмісту в них кодеїну, віднесено до рецептурної групи. Однак цьому рішенню не судилося стати Соломоновим.
Чому бумеранги повертаються?
Що змінилося за півроку? Одразу після виходу згаданого наказу обсяги продажів кодеїновмісних препаратів в Україні дещо знизилися. Так тривало кілька «пробних» місяців. Цікаво, що звістка про таке, здавалося б, позитивне нововведення не долетіла і до середини Дніпра — про неї дізналися хіба що аптечні працівники, які нині повинні вимагати рецепт, лікарі, які його повинні виписувати, та окремі пацієнти, які наштовхнулися на запроваджене табу. На відміну від інформаційного буму в Росії, де про результати антикодеїнової кампанії рапортують і місцеві чиновники, й очільники федеральних служб, нашим громадянам про динаміку процесу та його успіхи нічого невідомо. Чи то як завжди «підписали і забули», чи успіхи виявилися неперконливими? Тиша і спокій поступово повернули все на «круги своя». Обсяги продажів кодеїновмісних препаратів в Україні знову досягли попереднього рівня. Адже відсутність предметно-кількісного обліку на них допускає варіації на тему зловживань у цій царині — законодавство не передбачає суворої відповідальності провізора за порушення встановлених правил обігу препаратів, які не підпадають предметно-кількісному обліку. Спіймані на «гарячому» легко можуть відбутися хіба що адміністративним стягненням у вигляді штрафу. Про те, наскільки малоефективними є звичайні рецепти у війні з аптечною наркоманією, свідчить історія з тропікамідом — краплями, які, попри їх «рецептурність», також масово використовувалися наркозалежними особами. І лише після того, як цей препарат поставили на предметно-кількісний облік, тему вільного виходу тропікаміду в нелегальний обіг вдалося закрити. Чому подібний бар’єр не було виставлено кодеїновмісним препаратам? Питання залишається відкритим. Як і питання, кому вигідні ліки, від яких більше шкоди, ніж користі.
Людмила БАСКАКОВА, для «ВЗ»
