Згідно із законодавством, одним із показників рівня медичних послуг у закладі нині є акредитація. Нею офіційно визнається, що заклад охорони здоров’я має умови для медичної допомоги, медичні працівники відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. За дотримання кожного зі стандартів закладу нараховують бали: від 1 до 30 залежно від стандарту.
За результатами оцінювання медичній установі присвоюють певний рівень акредитації: вища категорія, перша чи друга.
Сьогодні, згідно з діючими нормами, проходження акредитації — обов’язкова вимога Ліцензійних умов для всіх закладів охорони здоров’я та фармацевтичних установ, проте виконують її далеко не всі. В Україні налічують близько 20 тисяч ліцензіатів, що мають право здійснювати господарську діяльність у сфері охорони здоров’я, із них закладів — майже 8,3 тисячі, з яких акредитовані лише 14%.
Незначне охоплення акредитацією медичних закладів призвело до накопичення низки проблемних питань:
— фактично неможливо реально оцінити послуги та рівень забезпечення якості роботи установи;
— не існує єдиної бази даних, яка б реалістично відображала матеріально-технічне забезпечення медзакладів;
— складно контролювати дотримання стандартів акредитації, в т. ч. галузевих стандартів (клінічних протоколів, стандартів) у процесі роботи медичної установи, відтак — під час надання пацієнтам медичної допомоги.
Для поліпшення ситуації МОЗ розробило проект нових умов акредитації медзакладів. Начальник Управління контролю якості медичних послуг Міністерства охорони здоров’я України Тетяна Донченко пояснює: «Передусім ми пропонуємо зробити акредитацію добровільною. Якщо заклад впевнений у своїй конкурентоздатності, виконує всі вимоги — він за власною ініціативою звернеться до Міністерства охорони здоров’я.
Також ми плануємо сприяти створенню мережі незалежних експертних установ, які здійснюватимуть оцінку медичних закладів на відповідність стандартам для проходження акредитації. Проконсультувавшись із громадськими організаціями, ми з’ясували, що медичні заклади зацікавлені у проведенні так званого медичного аудиту своєї установи. Для цього ми зараз працюємо над розробкою та запровадженням системи експертиз. Аналіз стану медзакладу та якості його послуг мають робити технічні експерти, спеціально навчені аудитори. Вони зможуть абсолютно чітко зрозуміти, яким чином використано уніфікований клінічний протокол у тому чи іншому напрямку, якої якості послуги було надано у конкретному випадку, яке медичне обладнання використовується в закладі, які критерії якості діють у закладі.
Для створення такої «мережі аудиторів» фахівці міністерства відпрацьовують порядок проведення експертизи подібними установами. На сайті МОЗ 16.04.2013 р. опубліковано для громадського обговорення Проект постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 765». Він передбачає, що експертну оцінку закладів охорони здоров’я можуть здійснювати незалежні установи. Вибір експертних організацій здійснюватимуть на конкурсній основі. Обиратимуть із компаній, які отримають підтвердження відповідності встановленим критеріям Міністерства. МОЗ для кожної експертної організації визначатиме сферу її компетентності. Аудитори зможуть залучати інші компанії для комплексної оцінки медичного закладу, якщо власна сфера компетентності не дозволяє це зробити. А медустанова матиме право самостійно обирати експертну організацію.
Сьогодні, за чинними правилами, у роботі акредитаційних комісій беруть участь переважно лікарі-практики. Але такі суб’єктивні фактори, як, передусім, небажання погіршити стосунки з колегою, не дають можливості об’єктивно оцінити роботу того чи іншого закладу охорони здоров’я за умови проведення акредитації виключно лікарями-практиками. Аудит незалежною експертною установою дозволить нам отримати об’єктивну картину можливостей закладу.
Варто наголосити, що в усьому світі акредитація закладу є основою страхової медицини.
Зміни, які пропонує Міністерство, покликані створити передумови запровадження обов’язкового державного медичного страхування в нашій країні. Адже добровільна акредитація буде вагомою складовою під час вибору страховою компанією медичного закладу. Установа, акредитована за власною ініціативою в порядку, затвердженому Урядом, представлятиме цікавість для страхових компаній як медзаклад, що гарантує якість своєї роботи. Натомість Міністерство охорони здоров’я матиме повну та достовірну інформацію про установу системи охорони здоров’я та обсяг медичної допомоги, що в ній надається».
Міністерство залучатиме широке коло фахівців із профільних асоціацій та громадських організацій для поступової побудови мережі функціонуючих експертних установ, напрацювання технічних рішень та документів і навчання необхідної кількості аудиторів та експертів.
Завдяки удосконаленню процедури акредитації Україна отримає реальний стан медичних закладів. Адже Міністерство пропонує, щоб дані за результатами акредитації вносили до єдиного електронного реєстру. Їх постійно оновлюватимуть. Наприклад, якщо заклад отримав нове устаткування, він повідомляє про це МОЗ та надає інформацію, скільки людей можна на ньому обстежити. Таким чином, Міністерство матиме досьє кожного акредитованого медзакладу, що сприятиме підвищенню якості медичних послуг.
Проект постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 765» опубліковано для обговорення на сайті МОЗ.
Прес-служба МОЗ України
