Важко знайти темну кішку в темній кімнаті, якщо її там немає. Так само важко знайти задоволених нинішнім станом охорони здоров’я в Україні — знову ж таки через те, що таких не існує. Тому питання «Бути чи не бути реформам медичної галузі?» аж ніяк не гамлетівське — відповідь однозначна, стратегія зрозуміла. Але досягнення найвиваженіших стратегічних цілей неможливе без розумної тактики і відповідальності за кожен її крок з боку виконавців. На жаль, те, як здійснюється реформа в охороні здоров’я, нагадує не марш, а кульгання на обидві ноги. Та окрім параду реформ у житті галузі існують ще й звичайні будні. Хоча те, що відбувається у медичному житті країни останнім часом, нагадує надзвичайну ситуацію.
Ліс рубають, щепки летять?
Попри те, що вітчизняна охорона здоров’я ледь виживає на руїнах «Семашківського раю» і вже понад 20 років блукає в тумані невизначеності того, куди рухатися далі, громадяни країни сприймають її як синицю (нехай і напівживу) у жмені, а обіцяні нововведення — як журавля в далекому небі, до якого не кожен зможе дотягнутися. Втім стереотипи легко зламати позитивними прикладами. Відчуй-но населення, що «медична сорочка» стає ближчою до тіла кожного, такого галасу і спротиву реформам, які спостерігаються нині, не було б однозначно. Елементарне поліпшення — правильна організація роботи медичних закладів, внаслідок яких у поліклініках бодай би зменшилися черги, викликала б прихильність населення до нового курсу. На жаль, першим провісником політики реформування стало… скорочення лікарень, що спричинило ефект вибуху як у медичному, так і в пацієнтському середовищі.
І в той час, як громадськість переконують у необхідності так званої оптимізації ліжкового фонду галузі (методом відсікання «зайвого»), наводячи приклади західних країн і при цьому не враховуючи рівня захворюваності, а головне — рівня запущеності хвороб у порівнюваних країнах, більшість громадських активістів стверджують, що впродовж усього часу реформування було закрито понад 100 лікувальних закладів, особливо це стосується пілотних регіонів. Унаслідок такої «оптимізації» жителі вимушені їздити по медичну допомогу за 30-60 км від дому і відстоювати величезні черги, які і здоровому не під силу. Відтак люди переконані — реформи в медицині проводяться виключно з метою зекономити на хворих, а не щоб поліпшити піклування про їх здоров’я, як це декларується.
Останнім часом про негативні наслідки такого провадження реформ відкрито заговорили і в депутатському корпусі. 2 квітня 2013 року у ВР України було зареєстровано законопроект, автори якого вимагають кримінальної відповідальності для осіб, причетних до необґрунтованого закриття медичних закладів.
У пояснювальній записці до цього законопроекту зазначається, що під виглядом «медичної реформи» по всій країні відбувається закриття лікарень та скорочення медперсоналу, приватизація та перепрофілювання медичних установ.
Зокрема, наводяться такі факти: у Донецькій області протягом 2012 року ліквідовано лікарні в 6 містах. У Кіровську закрито єдину лікарню в місті, в Ясинуватій та Авдіївці закрито по одній із двох лікарень. Скорочено номерну лікарню у селі Лазірки Оржицького району Полтавської області, дільничну лікарню у селі Пальміра на Черкащині. Крім лікувальних закладів скорочується чисельність пологових будинків — у Дніпропетровській області ліквідовано 16 із них. При цьому, за даними Дніпропетровського управління статистики, в регіоні спостерігається зростання смертності дітей віком до одного року майже на 8%.
Дійшла черга і до потужних установ. У квітні розгорівся скандал навколо НДІ травматології і ортопедії Донецького НМУ, директор якого звернувся з листом до Президента України, у якому повідомив, що у зв’язку з розпорядженням МОЗ про передачу ліжок Інституту на баланс обласного бюджету виникла загроза ліквідації цього закладу. Інцидент вдалося вичерпати, але тенденції «реформування» не змінилися.
Втім Президент України неодноразово наголошував, що медична реформа спрямована передусім на якість медичних реформ і їх доступність. Він переконаний, що не потрібно ламати медичну систему там, де вона працює. Під час наради у Вінницькій області він сказав: «Реформа спрямована на якість медичних послуг і їх доступність. У нас не повинна бути реформа заради реформи, реформа повинна бути заради людей». Ще одне зауваження: «Влада України незадоволена тим, якими темпами розв’язуються проблеми сфери медицини. І причина цього — непрофесійний підхід до питання чиновників», — зазначив гарант Конституції.
Та й сама Конституція безкомпромісна у цих питаннях — злиття, приєднання, а тим більше ліквідація комунальних закладів охорони здоров’я, що по суті призводить до зменшення їх кількості, є прямим порушенням статті 49, яка гласить, що існуюча мережа державних та комунальних закладів охорони здоров’я не може бути скорочена. Виходить, що нинішні реформатори діють всупереч приписам Основного Закону країни.
Декорації великого театру
У суспільстві лунають різні оцінки таких дій медичних чиновників — від найкатегоричніших «геноцид» і «загроза» нації до найліберальнішого «професійна безпорадність» (хоча, чи не становить непрофесіоналізм біля керма реальної загрози?!). Втім, існує ще одна думка про те, що «промахи» реформ — навмисна тактика відволікання суспільства від того, що відбувається за лаштунками медичної сцени — розквіту корупції. І доки розгніваний народ буде боротися за виживання амбулаторій і лікарень, де окрім лікаря-пенсіонера і фонендоскопа годі чимось надати медичну допомогу, тіньові схеми і відвертий дерибан бюджетних коштів залишатимуться непоміченими, а відтак і безкарними.
Однак сховати шило в мішку вдається не завжди. Тим більше, що оборудки в медичній галузі вражають найуразливіший нерв суспільного життя. Дедалі частіше у ЗМІ з’являються шокуючі «медичні вісті».
Згадаймо бодай окремі з них.
• Як швидко заробити на «швидких». Згідно з висновками економічного і товарознавчого дослідження Київського НДІ судової експертизи Міністерства юстиції України, МОЗ переплатило за нові карети «швидких» Peugeot Boxer понад третину виділених на них грошей, чим завдало збитків бюджету на суму 56,6 мільйона гривень. За даними цього дослідження, за кожну машину МОЗ віддало ТОВ «КРАС» 649 тисяч гривень, тоді як експерти оцінили її вартість (разом з обладнанням) у 465 тисяч гривень.
У справі про закупівлю карет «швидкої» відкрито кримінальне провадження за статтею 191 частини 5 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). У даний час проводяться необхідні експертизи, дослідження, опитування свідків і підозрюваних по цій справі.
• Банкет під час чуми. У той час як на всіх рівнях говорять про необхідність докласти максимум зусиль для подолання епідемії туберкульозу в Україні, за даними аудиту Рахункової палати, МОЗ не забезпечило своєчасної закупівлі протитуберкульозних препаратів та виробів медичного призначення для його діагностики. Тому регіональні лікарні не були забезпечені необхідною кількістю ліків — у 2011 році вони отримали препаратів на рівні 8-24% від потреби, а у 2012 році — 60-75%. Більше того, через недостатній контроль із боку МОЗ було закуплено протитуберкульозний препарат у 6 разів дорожчий за ринкову ціну. Але і його не поставляли в лікарні понад 9 місяців — було порушено всі існуючі схеми лікування, від яких залежало життя сотень тисяч людей.
• І вашим, і нашим. Окрема розмова — чим лікують українців. У той час як на найвищому рівні було проголошено наступальну боротьбу за якість ліків в Україні і за рівні правила на фармринку країни для всіх його учасників, цинічними виглядали намагання відтермінувати (а можливо, і повністю скасувати) введення ліцензії на імпорт ліків, а також обов’язкову наявність сертифіката GMP в імпортерів ліків. Схоже, лише категорична заява Прем’єр-міністра України Миколи Азарова на засіданні Кабміну про те, що «спекуляції щодо можливого дефіциту, призупинення поставок ліків треба розцінювати як саботаж і безпідставні спекуляції, які до того ж аморальні стосовно стривожених пацієнтів та нашої громадськості» зупинила «гойдалку» таких спроб.
Ще одним свідченням безпрецедентної «турботи» про якість ліків стало Подання Генеральної Прокуратури України, яке вона направила на адресу МОЗ України 20 листопада минулого року і вказала на випадки порушення чинного законодавства під час реєстрації ліків та інші факти (недостатній контроль за надходженням інформації від лікувальних установ про небезпечні побічні реакції при застосуванні ліків; недотримання місячного терміну прийняття рішень про реєстрацію ЛЗ; допуск до реєстрації імпортних фармпрепаратів, не зареєстрованих у країні заявника чи виробника; порушення принципу «єдиного вікна», невиконання зауважень і вказівок інспекцій тощо). Здавалося б, МОЗ повинне бути зацікавлене у спростуванні цих звинувачень. Та ось уже пройшло понад півроку, а суспільство так їх і не дочекалося… До всього додалися звинувачення депутатів у тому, що МОЗ не забезпечило належного контролю за цінами на лікарські засоби і вироби медичного призначення, які закуповувалися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
• Недитячі випробування. Особливо резонансними стали звинувачення у протизаконних клінічних випробуваннях сумнівних лікарських засобів на дітях, про що також повідомила група народних депутатів. У їх поданні до ГПУ, СБУ та інших інстанцій відзначалося, що протягом останніх двох років посадові особи МОЗ України фактично покривали проведення таких випробувань (до того ж із порушеннями законодавства — без акредитаційного сертифікату установи охорони здоров’я, без згоди обох батьків тощо). З цього приводу відкрито кримінальну справу.
Вакцинальна вакханалія
Та, схоже, останнім днем Помпеї стали пристрасті, що розгорілися навколо сумнозвісних вакцин для профілактики гепатиту В виробництва ПАТ «Фармстандарт-Біолік». У той час, як всю країну охопила широка агітаційна кампанія «Щеплення — це порятунок», під час якої батькам докоряли у безпідставній відмові від вакцинації своїх дітей, переконували у безпечності щеплень, закликали відновити довіру до вакцинації, одним розчерком пера вдалося відкинути всі шанси на таку довіру на багато років уперед.
І сталося це після того, як Державна служба з лікарських засобів тимчасово заборонила реалізацію, зберігання та застосування всіх серій згаданої вакцини на підставі висновків позапланової перевірки ПАТ «Фармстандарт-Біолік». Усі ЗМІ в той час оприлюднили звернення народного депутата О. Сенченка до Генерального прокурора України від 17 грудня 2012 року. «Протягом 2012 року МОЗ провело тендери на загальну суму
1 млрд 653 млн гривень. Значну частину цих коштів витрачено на закупівлю вакцин виробництва ПАТ «Фармстандарт-Біолік», до складу акціонерів якого входить син Міністра Раїси Богатирьової» — йшлося у зверненні. Раніше фірму не раз позбавляли ліцензії на продаж небезпечних вакцин, однак «Фармстандарт-Біолік», мов Фенікс, знову і знову поставав серед лідерів державних закупівель. Цьогоріч таким феноменом зайнялася Генпрокуратура України, яка прийняла до розгляду постанову про проведення перевірки закупівлі вакцин «Фармстандарт-Біолік».
Резонансу цим подіям додали трагедії 11 родин, у яких померли малюки і ці випадки пов’язували зі щепленнями згаданими вакцинами. Генеральна Прокуратура України провела відповідну перевірку цих фактів і, за словами
Р. Богатирьової, не встановила жодного випадку зв’язку смерті дітей з вакцинацією. Але, як кажуть, гіркий присмак залишився у суспільстві надовго. Як і питання без відповіді. Адже згідно з висновками Держлікслужби під час перевірки ПАТ «Фармстандарт-Біолік» було виявлено 14 критичних і 22 істотних порушення Ліцензійних умов при виробництві цієї вакцини. Зокрема, було встановлено, що виробництво серій проведено з порушенням затвердженого технологічного регламенту. У всіх випадках порушені затверджені технологічні норми технологічних втрат нерозфасованої продукції in bulk, отримано завищену кількість ампул готового лікарського засобу, ніж передбачено в затвердженому документі. Розслідувань причини відхилень від встановлених норм не проведено. Як і валідація технологічного процесу отримання вакцини для профілактики гепатиту В. Тож підтвердження того, що технологічний процес її виробництва гарантує її якість, немає. До того ж в одному з інтерв’ю голова комітету ВР України Тетяна Бахтеєва сказала: «Ми також отримали інформацію, що дана вакцина виробляється на Кубі, після чого вона завозиться в 20-літрових бочках в Україну і доставляється на підприємство «Фармстандарт-Біолік».
Чи після цього українці повірять у безпечність вакцинації? І не дивно, що громадськість у штики сприймає заплановане МОЗ розширення календаря щеплень. Та й провідні експерти, науковці, практикуючі медики стверджують, що, приміром, вакцинація проти гепатиту В повинна проводитися тільки в групах ризику, а серед новонароджених — тільки дітям, які народилися від матерів, інфікованих вірусним гепатитом В. Ми не країна Південно-Східної Азії, де вірусний гепатит В є ендемічним захворюванням і вакцинація показана всім без винятку. Україна, згідно з даними ВООЗ, є країною з помірним поширенням вірусного гепатиту В.
Можливо, МОЗу варто ропочати кампанію за вакцинацію не з агітації, а із забезпечення суворого контролю якості закуповуваних вакцин та їх безпеки, адже саме МОЗ безпосередньо здійснює функції з реєстрації вакцин і з їх закупівлі.
Критична точка
Показово, що останнім часом на МОЗ України посипалися звинувачення не лише з боку ображеної громадськості, якій можна було б дорікнути у надмірній емоційності, вимаганні стандартів, що неможливо забезпечити (хоча, зрештою, чому громадяни повинні з розумінням ставитися до проблем держави, яка їх ігнорує і зневажає їхні інтереси?). Серія скандалів навколо МОЗ, що сталися впродовж останніх 2-х років, спричинила схід сніжної лавини із самих вершин. Незадоволення медичною політикою неодноразово висловлювали перші особи держави. І не без підстав.
За інформацією Генеральної прокуратури України, вітчизняна охорона здоров’я ввійшла у трійку лідерів серед галузей, які позначилися найбільшою кількістю осіб, притягнутих до відповідальності за одержання хабарів (на різних рівнях).
11 березня цього року група народних депутатів звернулася до Генерального прокурора України, голови СБУ, керівника МВС, віце-прем’єр-міністра, відповідального за сферу охорони здоров’я, з вимогою провести невідкладну перевірку численних фактів порушення посадовими особами МОЗ вимог чинного законодавства.
А вже наприкінці квітня МВС України офіційно повідомило про порушення кримінальних проваджень за численними фактами порушень Міністерством охорони здоров’я чинного законодавства, в тому числі і за фактами неефективного використання коштів держбюджету. Службовцям МОЗ інкримінують ст.364 Кримінального кодексу України — зловживання владою або службовим становищем.
Крім того, Солом’янське районне управління МВС України в місті Києві відкрило кримінальне провадження за фактом введення МОЗ в обіг медичних імунобіологічних препаратів, які не відповідають вимогам безпеки — винним у вказаному правопорушенні службовцям МОЗ інкримінують статтю 227 КК України — умисне введення в обіг на ринку України небезпечної продукції, а посадовим особам держпідприємств — статтю 140 КК України — неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником.
Врешті решт усі ниточки звилися в один клубок і ВР України таки створила тимчасову слідчу комісію, прийнявши 15 травня 2013 року Постанову «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів порушень законодавства при здійсненні державних закупівель, неефективного використання державних коштів та зловживань службовим становищем з боку посадових осіб Міністерства охорони здоров’я України, інших державних підприємств, установ і організацій у сфері охорони здоров’я та фармацевтичної галузі», за проект якої проголосували 205 народних депутатів. У постанові зазначається, що створення такої ТСК необхідно, «зважаючи на численні факти порушення Конституції та законів України, скорочення існуючої мережі закладів охорони здоров’я, яке призвело до масового звільнення медичного персоналу, неналежного виконання державних цільових програм та комплексних заходів з охорони здоров’я, незадовільного стану реалізації проекту впровадження екстреної медичної допомоги, збільшення обігу та застосування небезпечних та фальсифікованих лікарських засобів, також зважаючи на факти корупційних діянь при здійсненні державних закупівель, неефективного та нецільового використання державних коштів та майна, фактів зловживань службовим становищем, допущених посадовими особами Міністерства охорони здоров’я України, інших державних підприємств, установ та організацій у сфері охорони здоров’я та фармацевтичної галузі, які призводять до порушення невід’ємного права особи на охорону здоров’я і несуть реальну загрозу для генофонду нації та безпеки України».
Погодьмося, такий висновок щодо діяльності відомства, яке відповідає за найгуманнішу у світі місію порятунку людських життів, — більш ніж кричуще підтвердження того, що ми живемо в країні парадоксів. І головне, щоб це не стало нормою нашого життя.
