Ще наприкінці минулого року в галузі охорони здоров’я Рівненщини було прийнято непопулярне рішення: депутати обласної ради проголосували за ліквідацію трьох лікувальних установ — Острозької, Вербської, Володимирецької протитуберкульозних лікарень як таких, що не відповідають сучасному рівню надання фтизіатричної допомоги в області. Такий крок влади, зроблений у рамках реформування фтизіатричної служби, викликав неабияку стурбованість медичних працівників цих установ щодо їх подальшої долі. А зважаючи на гостроту проблеми захворюваності на туберкульоз в Україні, він спричинив ще й значний резонанс серед громадськості. Тож наразі керівництву області довелося роз’яснити, навіщо нам потрібна реформа фтизіатричної служби.
Протягом останніх років у галузі охорони здоров’я Рівненщини неодноразово порушувалося питання щодо доцільності існування цих трьох лікувальних установ. Пристосовані приміщення, недостатня матеріально-технічна база, відсутність сучасного лікувально-діагностичного обладнання, невідповідність новим стандартам інфекційного контролю за туберкульозом, а також значні кошти, які щороку йдуть на утримання цих закладів, спонукали владу та організаторів охорони здоров’я всерйоз підійти до питання реформування фтизіатричної служби області.
Як розповів начальник обласного управління охорони здоров’я Віталій Бойко, ще в 2010 р. в області було проведено аудит діяльності лікувально-профілактичних установ. Він засвідчив, що протитуберкульозна служба має розгалужену мережу закладів із ліжками та штатами, які «з’їдають» майже весь бюджет фтизіатрії: на лікування хворого залишаються копійки. Генеральний директор ТМО «Фтизіатрія» Ростислав Рожанський повідомив, що сьогодні на утримання Острозької протитуберкульозної лікарні (50 ліжок) на рік виділяється
3 млн 152,9 тис. грн, із них тільки 224,1 тис. грн іде на лікування хворих. Аналогічна ситуація з Володимирецькою лікарнею — відповідно 3 млн 580,4 тис. грн, на лікування —
185,9 тис. грн; Вербська протитуберкульозна лікарня — 4 млн 629 тис. грн, на пацієнтів — 197,5 тис. грн.
Для порівняння: в обласному протитуберкульозному диспансері функціонує відділення легеневого туберкульозу № 2 на 80 ліжок, де хворі мають доступ до сучасних методів діагностики та лікування — рентгенографії, томографії, бронхоскопічного обстеження та ін. Його утримання (зарплата, комунальні платежі, медична допомога, харчування тощо) обходиться бюджету фтизіатрії в
750 тис. грн на рік. «Вивчаючи це питання, — каже Віталій Бойко, — ми побували у сусідів. Вони мали аналогічну проблему, але після реорганізації кількість ліжок, наприклад, на Житомирщині сьогодні становить 500, на Хмельниччині — 474, на Тернопільщині — 570. Рівненщина б’є рекорди — 710 ліжок».
Відтак в управлінні охорони здоров’я створили комісію по реформуванню служби і вона дійшла висновку, що потрібно оптимізувати ліжковий фонд служби до 560 ліжок.
Депутати обласної ради, взявши до уваги об’єктивні розрахунки, проголосували на сесії за реорганізацію фтизіатричної служби області шляхом приєднання цих трьох установ до обласного протитуберкульозного диспансеру. Вивільнені кошти будуть спрямовані на поліпшення матеріально-технічної бази служби, реконструкцію відділення мультирезистентного туберкульозу, яке відповідатиме всім нормам інфекційного контролю, відкриття боксованих палат.
Одним із важливих питань реорганізації фтизіатричної служби області є працевлаштування персоналу ліквідованих лікарень. Як пообіцяли в управлінні охорони здоров’я, люди будуть забезпечені роботою. Управління йде назустріч медикам, пропонуючи роботу поблизу місця проживання. Як повідомив Ростислав Рожанський, голова ліквідаційної комісії, деякі з них працюватимуть у районних лікарнях, деякі, щоб здобути професійний досвід, дали згоду на роботу в обласному протитуберкульозному диспансері. В декого з’явилися інші плани. Зрозуміло, людям нелегко призвичаїтися до думки, що чимало доведеться змінити в житті — колектив, режим роботи, зарплату, яка, можливо, буде нижчою, ніж та, яку вони мають нині. Адже сьогодні оплата праці лікарів-фтизіатрів, медсестер, які працюють у фтизіатричних закладах, набагато вища за ту, що отримують медики центральної районної лікарні. Крім того, управління охорони здоров’я звернулося до керівників місцевої влади цих районів із проханням допомогти працевлаштувати як медичних, так і немедичних працівників.
Водночас, як зауважив Віталій Бойко, сьогодні для охорони здоров’я на першому місці стоять питання вчасного виявлення хворих на туберкульоз та їхнього якісного лікування, як цього вимагають стандарти ВООЗ та МОЗ України. Тому об’єднані зусилля влади та медицини будуть спрямовані саме на організацію ефективної допомоги хворим.
Дана РОМАНЮК, власкор «ВЗ»,
Рівне
