Від самого початку перед усіма учасниками руху, спрямованого на налагодження доступу до знеболення в Україні, фактично стояло два завдання: реєстрація таблетованого морфіну (що відбулося в Україні 1 лютого 2013 року) і друге — створення чіткого і прозорого механізму доступу до медичних послуг, які б забезпечували гідну якість життя невиліковно хворим пацієнтам.
Отже нині виконано і друге завдання. 13 травня 2013 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про затвердження Порядку придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я».
Але крапку ставити ще зарано, адже попри те, що Постанова вступає в силу від дня опублікування, запрацює вона тільки тоді, коли буде чітко виписаний механізм її реалізації. Для цього МОЗ України та інші міністерства і відомства мають прийняти ряд підзаконних актів. Законом на це відводиться 3 місяці.
Тож можна сподіватися, що вже з середини серпня цього року кожен, хто через невиліковні хвороби потребує знеболення за допомогою опіоїдних анальгетиків, нарешті отримає медичну допомогу належної якості і без зайвих адміністративних перепон, якими до цього дня супроводжувався процес призначення нарковмісних препаратів.
За новими правилами працюватимуть і лікарі. Згідно з Постановою рішення про призначення пацієнту знеболення наркотичними речовинами прийматиме лікуючий лікар (раніше таке рішення приймала відповідна комісія).
Крім того, хронічно хворим пацієнтам цієї категорії буде забезпечено запас знеболювальних препаратів вдома, терміном на 15 діб, що особливо важливо для сільської місцевості.
Про значення цієї Постанови та інші аспекти говорили учасники прес-конференції в інформаційному агентстві «УНІАН», яка відбулася 15 травня 2013 року.
Володимир Тимошенко, Голова Державної служби України з контролю за наркотиками: «Історія появи цієї Постанови налічує не один рік кропіткої робити багатьох державних структур, громадських організацій. І ця робота, зрештою, увінчалася успіхом. Не перебільшу, якщо скажу: цей документ є для нашої країни революційним. Нарешті змінено сам підхід до розв’язання цієї проблеми: від заборони і здійснення контролю за обігом наркотичних препаратів у медичній сфері до сприяння забезпеченню рівного доступу всіх громадян до належної, якісної медичної допомоги, спроможної позбавити пацієнтів від непотрібних страждань від болю (а таких пацієнтів в Україні тисячі й тисячі).
Звичайно, працюючи над цим документом, ми мали врахувати багато чинників. Наприклад, щодо нашої служби, то потрібно було виписати положення цієї постанови таким чином, аби не втратити контролю за обігом психотропних та наркотичних речовин (запобігаючи витоку), але при цьому не перешкоджати вільному доступу пацієнтів до препаратів, які їм необхідні, і не чинити перешкод медичним працівникам забезпечувати громадянам таку медичну допомогу шляхом спрощення всіх процедур, що супроводжують призначення, використання, зберігання та знищення психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я.
По суті, наша служба нарешті отримала можливість здійснювати контроль за обігом наркотиків там, де це дійсно необхідно. Адже через помилкову думку про те, що препарати, які в усьому світі використовуються для знеболення, можуть бути використані не за призначенням і сприяти поширенню наркоманії в країні, лікарі не мали можливості позбавити своїх пацієнтів від страждань.
Отже тепер — слово за медиками. Вони повинні організувати так свою роботу, щоби скористатися всіма преференціями нових правил здійснення медичної діяльності в цій сфері.
І ще одне важливе зауваження щодо переваг, які надаються цією Постановою: ми не надаємо переваги, ми, власне, повертаємо ті права, яких певний час наші пацієнти були несправедливо позбавлені — право на гідне життя до останньої його хвилини і за будь-яких обставин».
Микола Хобзей, директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ України, також зауважив, що «Постанова погоджувалася не один рік, отже роботу проведено велику, проте зрештою було знайдено компроміс між двома завданнями — доступу та контролю за обігом наркотичних препаратів.
Нагадаю, що цій події передували ще декілька важливих кроків — у лютому цього року наказом МОЗ України зареєстровано таблетований морфін; також внесено певні зміни щодо строку дії рецептів.
Ця Постанова значною мірою покращить ситуацію з доступом до знеболення пацієнтів не тільки з онкологічною патологією, а й із ВІЛ-інфекцією, туберкульозом, гепатитом тощо.
Отже, без сумніву, цей документ — наш спільний успіх, значимий для всього українського суспільства.
Наразі Міністерство охорони здоров’я України має створити ряд підзаконних атів, які власне і дозволять успішно втілювати на практиці всі засади даної Постанови. Крім того, що це наш обов’язок як органу, котрий несе відповідальність за збереження здоров’я громадян, це ще й наш моральний обов’язок. Тож зволікань за цим не буде.
Крім того, попереду ще чимала робота з медичними кадрами. Адже людям потрібний час, аби зрозуміти і прийняти нововведення».
Олена Коваль, заступник начальника управління з боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС України, запевнила, що відомством уже зараз розпочато роботу з кадрами щодо роз’яснення положень Постанови та принципів нового підходу до виконання своїх службових обов’язків: «Вони повинні чітко знати, які заходи контролю відмінено, яким чином змінено (спрощено) процедуру використання таких препаратів у сфері надання медиками паліативної допомоги населенню тощо.
З цією метою ми організували спеціальні тренінги, на яких медики і правоохоронці опрацьовують алгоритм взаємодії у цій сфері. Зазначу, що вже з моменту опублікування постанови КМУ в офіційних виданнях кожен лікар, у якого на обліку є пацієнт, конче потребуючий знеболювання лікарськими засобами, повинен у повному обсязі дотримуватися норм зазначеної Постанови. І це означає, що лікарі можуть спокійно виписувати рецепти на необхідні ліки, не чекаючи на рішення комісії (як було раніше), що не вважатиметься порушенням законодавства, навіть у цей, перехідний, 3-місячний період».
Леся Брацюнь, голова Громадської ради при ДСКН України: «По-перше, це величезний крок, який наближає нас до загальносвітових стандартів надання медичної допомоги громадянам, якими користується весь цивілізований світ. По-друге, Постанова дуже проста для виконання, що важливо, адже питання використання наркотичних середників у медичній сфері лежить у площині державної політики з наркоконтролю. Тому, ясна річ, до створення цього документа крім медиків та громадських організацій, які представляють права пацієнтів, долучилися і правоохоронці, аби забезпечити запобіжні заходи щодо неправомірного використання цих засобів. Але врешті-решт нам вдалося досягти консенсусу і відтепер кожен пересічний українець не матиме проблем із доступом до знеболення».
Вікторія Тимошевська, директор Програми «Громадське здоров’я» МФ «Відродження», зауважила, що в Україні тепер є всі можливості забезпечити адекватне знеболення пацієнтам. Є Постанова, яка нарешті довірила лікареві функцію призначати опіоїдні анальгетики і гарантує пацієнтам право абсолютно легально отримувати препарати (їх можна придбати за рецептом лікаря в аптеках, що мають відповідну Ліцензію), а їх рідних та близьких позбавляє сумної долі щоденно шукати необхідні ліки.
Отже, без сумніву, Постанова — дуже важлива, довгоочікувана, вистраждана і необхідна, але перемогу можна буде святкувати тоді, коли запрацює механізм її виконання. Адже і медикам, і працівникам контролюючих органів потрібний час, аби усвідомити зміни (надто довго ми існували в інших реаліях). Крім того, потрібно подбати і про те, щоб у якийсь спосіб забезпечити достатню кількість аптек, де можна буде придбати необхідні ліки, бо чого варта доступність без наявності?
Тетяна СТАСЕНКО, «ВЗ»
