У геріатричному відділенні Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні імені О.Ф. Мальцева вже протягом двох останніх років функціонують 12 ліжок для хворих, які потребують паліативної допомоги, ще 8 діють в інфекційному відділенні цієї ж лікарні.
— Якщо у розвинених країнах світу паліативна допомога існує вже кілька десятиліть, то ми лише торуємо цей шлях, — говорить головний лікар Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева доктор медичних наук Максим Денеко. — Палати паліативної допомоги створені в нашому закладі два роки тому. Сьогодні їх двадцять. Звичайно, це недостатньо, адже хворих, які потребують такої допомоги, набагато більше. Але ми і цього року збільшуватимемо кількість місць для даних пацієнтів. У перспективі маємо намір створити на базі лікарні відділення паліативної допомоги.
На жаль, нині зростає чисельність осіб похилого та старечого віку, хворих на онкологічні недуги, хворобу Альцгеймера, серцево- та церебросудинні захворювання, з ураженнями нервової системи та опорно-рухового апарату, які супроводжуються гострим больовим синдромом та вимагають догляду і симптоматичного лікування на фінальному етапі життя. Вони і є пацієнтами названого закладу, котрим необхідна паліативна допомога.
— Догляд за хворими здійснюють 19 медсестер, — продовжує Максим Олексійович. — У нас немає легкої роботи: персоналу важко і фізично, і психологічно. Але спеціалісти, що обрали цей шлях, самовіддано виконують свою справу. Це люди невипадкові, які усвідомлюють завдання й обов’язки, покладені на них. Шкода, що раніше в нас не прийнято було говорити про хворих, які приречені піти з життя. Сьогодні ми намагаємося створити для них усі умови, аби вони не доживали, а якісно прожили свої останні дні.
У відділеннях психіатричної лікарні, де функціонують ліжка паліативної допомоги, справді створені хороші умови для пацієнтів. Палати розраховані переважно на 2 ліжка, вони добре відремонтовані, оснащені побутовою технікою. Окрім медичної допомоги (введення знеболювальних препаратів, надання підтримуючої терапії), хворі отримують соціальну, духовну, психологічну допомогу. Професійні психологи працюють і з родичами пацієнтів. Надають підтримку таким хворим і волонтери з місцевих благодійних організацій «Світло надії», «Порятунок», «Турбота», «Стежиною добра».
Людмила Самолеліс, заступник головного лікаря Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні імені О.Ф. Мальцева, як головний позаштатний спеціаліст із паліативної та хоспісної допомоги Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації займається названими проблемами кілька років.
— Українці, як європейська нація, мають впроваджувати і європейські стандарти життя в нашій країні, зокрема і в медицині. На жаль, Полтавщина поки що відстає від західних областей України в організації паліативної та хоспісної допомоги, — зізнається Людмила Миколаївна. — Але ми намагаємося надолужити це відставання й добитися того, аби паліативна допомога стала доступною для тих, хто її потребує.
Єдине в області відділення паліативної допомоги, що діє на базі Лучанської дільничної лікарні вже два роки, тільки за минулий рік прийняло 650 пацієнтів, а в перший рік роботи — понад 200.
— У нас гостро стоїть проблема фінансування, — ділиться головний лікар Лохвицької центральної районної лікарні Віктор Бурлей, якому підпорядковане відділення. — Не вистачає каталок, підйомних механізмів, функціональних ліжок, протипролежневих матраців, побутової техніки. Все це лягло на плечі райдержадміністрації та райлікарні. Шкода, що меценати поки що не знайшли дороги до цього відділення, а саме милосердя, турбота про ближнього є мірилом моральності будь-якого суспільства…
На сьогодні, як повідомила Людмила Самолеліс, паліативної допомоги в області потребують понад
20 000 хворих. Якщо врахувати те, що всього на Полтавщині створено 170 ліжок паліативної допомоги, цього, звичайно ж, недостатньо. Потребує область і відповідних виїзних бригад, які б надавали таку допомогу вдома. Назріла необхідність і в створенні спеціального хоспісу.
— Ми активно працюємо в цьому напрямку, — продовжує Людмила Самолеліс. — Наші спеціалісти пройшли підготовку в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, навчання у тренінговому центрі Івано-Франківського хоспісу. Використовуємо й міжнародний досвід, зокрема, дуже допомогла участь у Першому національному конгресі з паліативної допомоги, який відбувся у вересні минулого року в Києві — запозичили звідти багато корисного.
Звичайно, аби покращити рівень паліативної допомоги в області, потрібна суттєва фінансова підтримка держави. Це добре, що сьогодні вона підтримує материнство й дитинство в країні, але й допомога невиліковним пацієнтам на останніх стадіях їхньої хвороби так само важлива, адже свідчить про гуманність держави. Не мають стояти осторонь цього суспільство, бізнес, громадські організації, що теж повинні розділити соціальну відповідальність за названу сферу медицини. Це думка всіх, хто займається паліативною допомогою на Полтавщині.
Ніна КОНДРАТЮК, власкор «ВЗ», Полтава
