95% українців, згідно з даними соціологів, на сьогодні не задоволені якістю надання медичної допомоги — про це повідомила голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтеєва в ході виїзного засідання Комітету в Донецькій області. Його темою став досвід реалізації пілотного проекту реформування системи охорони здоров’я в регіоні, з усіма досягненнями і «больовими точками».
Тетяна Дмитрівна звернула увагу на те, що Донеччина обрана для виїзного засідання не випадково. Це найбільша за чисельністю населення область країни, де сконцентровані тисячі великих промислових і сільськогосподарських підприємств, розвинена транспортна інфраструктура.
— У поєднанні зі значною щільністю населення це створює найбільше в Україні та Європі навантаження на біосферу, — зазначила народний депутат. — Щороку валовий викид шкідливих речовин з усіх джерел забруднення в атмосферу становить близько чотирьох мільйонів тонн — по 500 кг на кожного жителя Донецької області. Всі ці фактори визначають високий рівень смертності, специфіку захворюваності в регіоні та завдання регіональної системи охорони здоров’я, яка повинна забезпечувати потреби населення з якісної і доступної медичної допомоги.
Статистика, озвучена главою Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, красномовно свідчить про те, що на плечі медиків регіону лягають надзвичайно складні завдання.
Так, рівень смертності на Донеччині становить 16,1 на тисячу осіб (при середньому показнику по країні 14,5). Сумну «пальму першості» тримають захворювання системи кровообігу, органів дихання, травлення і кістково-м’язової системи. Щорічно реєструється 16 тисяч нових випадків раку і 10 тисяч пацієнтів помирають від нього, що теж перевищує середній показник по Україні. Високими залишаються рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності (серед гірників, металургів і машинобудівників) — у цьому напрямку область теж беззастережно лідирує. Крім того, на Донеччині проживає велика кількість «чорнобильців» — близько 15 тисяч осіб, які потребують особливої уваги.
— Сьогодні ми мали можливість переконатися в тому, що реформа медичної галузі йде не тільки на папері, — повідомила Тетяна Дмитрівна.
Народний депутат і її колеги відвідали Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об’єднання (ДОКТМО), Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України, обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф і амбулаторію ЦПМСП № 3 Калінінського району Донецька.
Зокрема, ДОКТМО є одним із найсучасніших, високотехнологічних лікувальних установ, який за рік відвідує понад 600 тисяч пацієнтів. Об’єднання має базу, що дозволяє робити діагностику більш ніж за 700 методиками. 30 тисяч хворих отримують стаціонарну допомогу, проводиться близько 18 тисяч операцій, п’ята частина з них — в амбулаторно-поліклінічних умовах. Із кожним роком зростає кількість мікрохірургічних та ендоскопічних втручань.
Одним із важливих завдань є завершення будівництва Центру позитронно-емісійної томографії на території ДОКТМО, що дозволить діагностувати онкологічні захворювання на ранніх стадіях. Проект європейського значення реалізується в рамках програми державно-приватного партнерства за участю фонду Ріната Ахметова «Розвиток України». Вартість апарату, який буде встановлено в новому центрі, становить 12,5 млн доларів США.
Реформа торкнулася практично всіх сфер медичного обслуговування. Так, уже завершено реорганізацію первинної ланки, яка сьогодні включає 72 центри первинної медичної допомоги з розвиненою структурою підрозділів у вигляді 446 амбулаторій та 463 ФАПів. Деякі з них, такі як амбулаторія ЦПМСП № 3 Калінінського району Донецька, обслуговують близько 100 тисяч донеччан, із них 12 тисяч — діти. До медиків звертається до тисячі осіб на день.
Особливо Тетяна Бахтеєва відзначила той факт, що в області уважно поставилися до вирішення проблем екстреної медичної допомоги. У минулому році було покращене транспортне сполучення (завдяки організації маршрутів з урахуванням розміщення лікувальних установ), відремонтовано понад двісті кілометрів доріг, виділено з обласного бюджету 1,2 мільйона гривень для забезпечення служби екстреної медичної допомоги мастильно-паливними матеріалами і 9 мільйонів гривень — на ремонт автомобілів та забезпечення ЛШМД витратними матеріалами. Збільшено фінансування як служби (на 26%), так і одного виїзду медиків.
— Є багато того, що ми можемо взяти на озброєння і надалі, але є і недоліки, які потрібно усувати, — повідомила Тетяна Бахтеєва. — У Донецькій області, насамперед, нас насторожила інформація про збільшення малюкової смертності у 2012 році. Порівняно з 2011 р. вона зросла з 11,5 до 12,7 на тисячу народжених живими. За формулюванням Всесвітньої організації охорони здоров’я, цей показник є головним індикатором зрілості галузі в країні, і до цього питання треба повертатися.
На жаль, забезпечення транспортом у містах становить 42%, у сільських районах 35%, комп’ютерами — 70,6% і 23% відповідно. Засобами зв’язку медичні працівники забезпечені в місті на 70%, у сільській місцевості — на 52%. Водночас, у Дніпропетровській області ці показники набагато вищі — забезпеченість центрів первинної медичної допомоги транспортом становить 73% для сільської місцевості і 93,3% для міста, комп’ютерами 52% і 80% відповідно, а засобами зв’язку — скрізь на 100%.
У 2012 році, за словами Голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, в Донецькій області всього лише на 1% збільшилася кількість місць у денних стаціонарах. А, наприклад, у Вінницькій області цей показник виріс на 24%. Є проблеми і з введенням нових механізмів оплати праці медичних працівників первинної ланки. Якщо на Вінниччині заробітна плата лікарів і медсестер центру первинної медичної допомоги за минулий рік зросла в середньому на 30%, то в Донецькій області — тільки на 13,5%.
Найважливішою частиною повсякденної роботи медиків і представників влади у ході реформування охорони здоров’я Тетяна Дмитрівна вважає інформування українців:
— Не можу не сказати про важливий момент, що чинить серйозний вплив на сприйняття населенням процесів, які йдуть у галузі охорони здоров’я. Це проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи як із населенням, так і з медичними працівниками. Практично щодня до нас, народних депутатів, звертаються громадяни, представники медичної громадськості, скаржаться, обурюються, що лікарні закриваються, ніхто не бере до уваги потребу мешканців у доступній медичний допомозі, не веде роз’яснювальну роботу, всі рішення приймаються без урахування думки населення. Тільки за останні місяці наш комітет отримав величезну кількість листів від жителів міста Донецька, Кіровського, Зугреса, Шахтарська, Горлівки, Сніжного, Тореза, Костянтинівки, Ясинуватої та інших. Ми всі повинні розуміти, що в умовах обмеженої інфраструктури соціальних об’єктів у нашій країні, особливо в сільській місцевості, люди психологічно дуже важко сприймають закриття навіть одного з них. А в Донецькій області за два роки закрито 34 ФАПи, а із 43 лікарень залишилося 20!
— Так, на жаль, були закриті ФАПи, — каже заступник голови-директор Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олена Петряєва. — Але ми проаналізували, чому: скорочується чисельність населення та й лікувальні заклади в деяких селах були в аварійному стані, не мали роками, десятиліттями медичних працівників. Нині ФАПи трансформувалися в амбулаторії. Все це відбувалося з відома громади, рішенням селищних та сільських рад. Для кожної амбулаторії за кошти обласного бюджету закупили по автомобілю «Нива», на ФАПи — велосипеди. На сьогодні жодна амбулаторія не може сказати, що вона не забезпечена транспортом. Ми оснастили їх більш ніж чотирма тисячами одиниць лікувального обладнання на загальну суму 34 мільйони гривень. Проведено ремонти амбулаторій та ФАПів, і на це було витрачено близько 20 мільйонів гривень із місцевих бюджетів. Нам вдалося впровадити дистанційні форми діагностики та лікування, організовуються виїзні прийоми фахівцями амбулаторій. Особливу увагу ми приділяли поліпшенню умов праці медичних працівників.
Олена Петряєва повідомила, що в області активно проводиться формування єдиного реєстру пацієнтів, і результати цього процесу — кращі в країні (63%).
— Реєстр — не самоціль, а перехід до електронного управління галуззю, — зазначила заступник голови облдержадміністрації. — На підставі цього реєстру ми зможемо робити аналіз, проводити моніторинг, контроль, прогнозування та планування. Крім того, це крок у напрямку впровадження страхової медицини.
Олена Борисівна вважає, що реальних змін у системі охорони здоров’я можна очікувати тільки через три-чотири роки, але ряд індикаторів може свідчити про те, що вони будуть.
Ректор Донецького національного медичного університету
ім. М. Горького Юрій Думанський повідомив, що з 2004 року ВНЗ підготував 1100 лікарів за спеціальністю «Загальна практика-сімейна медицина». Кількість випускників, які отримали розподіл за цим профілем за останні чотири роки, збільшилася практично в сім разів і навчальний заклад виконує в повному обсязі всі взяті на себе зобов’язання з підготовки таких фахівців. Більше того, у найближчому майбутньому у ДонНМУ стартує підготовка менеджерів системи охорони здоров’я.
— На сьогодні загальний дефіцит лікарських кадрів у Донецькій області складає близько 4000 осіб, при цьому сімейних лікарів — близько 1500. Тому наші зусилля мають бути спрямовані на фахівців різних спеціальностей, здатних надавати високоефективну медичну допомогу на різних рівнях, — зауважив він.
Процесом системної модернізації охорони здоров’я називає реформу голова Донецької облдержадміністрації Андрій Шишацький.
— Спочатку, коли Президент дав старт медичній реформі, ми розробили систему переходу до нових стандартів медичного обслуговування, — каже він. — Реформування йде паралельно зі звичайним процесом діагностики та лікування і, безумовно, це створює певні незручності. Але вже сьогодні можна сказати, що ми рухаємося в правильному напрямку.
Керівник облдержадміністрації повідомив, що заплановано ряд ремонтів у підрозділах швидкої медичної допомоги, ремонт освітлення і доріг, а також пообіцяв взяти під жорсткий контроль норми доїзду.
Труднощі, що виникають на шляху реалізації пілотного проекту реформування, доводиться вирішувати при співпраці всіх гілок влади.
— Спільна робота дозволила вчасно вжити заходів для усунення виниклого дефіциту фінансування закладів охорони здоров’я вторинного рівня, — навів приклад глава Донецької обласної ради Андрій Федорук. — Затверджений завищений відсоток бюджетних коштів на фінансування первинної ланки в грошовому відношенні призвів до того, що вторинний рівень недоотримав 430 мільйонів гривень, а у первинного утворився надлишок близько 200 мільйонів гривень. Завдяки спільним зусиллям дефіцит коштів для фінансування вторинного рівня був компенсований: із державного бюджету надійшло 179 мільйонів гривень, з обласного — 53 мільйони, із бюджетів адміністративних територій — 139,5 мільйона гривень.
— Національний план реформи медичної галузі виконаний на червень на 86%, — зазначив заступник міністра охорони здоров’я України Роман Богачев. — Що це нам дає? Розуміння того, що змістом наступного етапу має стати зміцнення позитивних здобутків та напрацювань 2012 року, розширення цих напрацювань, їх якісний розвиток. Шляху назад уже немає. Проблем, безумовно, дуже багато. Від впорядкування штату, від переходу на нову систему фінансування до впровадження системи місцевих стимулів для молодих фахівців. Але, реформуючи галузь, ми завжди виходимо з одного — пріоритет потреби людини в охороні здоров’я!
Євгенія МАРТИНОВА, власкор «ВЗ», Донецьк
