Реформування первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики-сімейної медицини покликане вдосконалити систему медичної допомоги та наблизити її до кожної сім’ї. Чітко усвідомлюючи це завдання, медики Володимирецького району провадять системний і послідовний процес реорганізації «первинки», і йдуть сьогодні не до хворих, а до здорових людей із тим, щоб запобігти і попередити недуги.
Нещодавно перший заступник міністра охорони здоров’я Олександр Качур побував із робочим візитом на Рівненщині і, зокрема, у Володимирецькому районі, де зблизька «познайомився» із сільською медициною. У супроводі заступника голови облдержадміністрації Світлани Сад, начальника управління охорони здоров’я Віталія Бойка, його заступника Василя Височанського, голови Володимирецької райдержадміністрації Володимира Ткачука і головного лікаря Володимирецької ЦРЛ Івана Караїмчука він відвідав лікарські амбулаторії (ЛА) у селах Довговоля і Сопачів, а також ФАПи у селах Городець і Полиці, де поспілкувався з пацієнтами та медпрацівниками. Ходом медичної реформи у Володимирецькому районі Олександр Качур залишився задоволений, адже якісну та професійну меддопомогу тут вдалося наблизити до людей. Відтак урядовець побажав керівництву району продовжувати й надалі комплексну роботу в цьому напрямку, адже позитивні результати зробленого очевидні. Він також відзначив, що галузь охорони здоров’я Рівненщини значно вирізняється на фоні всієї країни, незважаючи на те, що не є пілотним регіоном із реформування медицини. Водночас Олександр Юрійович зауважив: досвід пілотних регіонів вказує на те, що населення і лікарі сьогодні з пересторогою сприймають зміни в медичній галузі, проте на Рівненщині, де ведеться чітка спланована робота, всі питання вдається розв’язати.
Як розповів головний лікар КЗ «Володимирецька ЦРЛ» Іван Караїмчук, реформування медичної галузі району розпочалося ще наприкінці 2011 року із затвердження Дорожньої карти інноваційного розвитку країни. Варто зауважити, що до поставлених завдань тутешні медпрацівники поставилися дуже виважено, і перш ніж вдатися до якихось змін, провели аудит усієї мережі, проаналізували наявні кадрові і матеріально-технічні ресурси та можливі потенціали. І лише тоді окреслили плани та взялися до роботи.
— Звісно, перейти до реформування було не просто, — розповідає Іван Васильович. — Люди, зазвичай, насторожено ставляться до всього нового, опираються змінам. Тож ми проводили активну роз’яснювальну роботу з населенням і медпрацівниками — разом із головою райдержадміністрації зустрічалися з кожним трудовим колективом, розповідали про мету і необхідність реформ.
Зрештою, у районі було здійснено оптимізацію в лікувальних закладах, внаслідок якої скорочено приблизно 115 посад (80 фізичних осіб), в основному — з числа обслуговуючого персоналу, не залученого до лікувального процесу, та пенсіонерів.
Ліжковий фонд лікарень також став менш чисельним. Ретельно дослідивши навантаження на стаціонарні ліжка та економічну доцільність їхнього функціонування, ми вирішили забрати стаціонарний компонент (45 ліжок) із двох дільничних лікарень у селах Більська Воля та Антонівка. Ці заклади реорганізовано в амбулаторії ЗПСМ, на базах яких було створено також цілодобові пости швидкої медичної допомоги, завдяки чому місцеві мешканці гарантовано забезпечені цілодобовою медичною допомогою.
Торкнулися зміни і районної лікарні в Рафалівці. Лишивши при ній терапевтичне відділення № 2, яке приєдналося до складу ЦРЛ, ми створили тут ще й амбулаторію ЗПСМ.
Крім цього, в ЦРЛ було також скорочено 20 ліжок отоларингологічного відділення і відкрито натомість 5 ліжок для ЛОР-хворих на базі хірургічного відділення. Тут хочу наголосити, що зменшення ліжкового фонду на 65 ліжок жодним чином не позначилося на доступності та рівні забезпеченості населення району госпітальною медичною допомогою. А між тим, завдяки всім цим заходам уже в 2011 році нам вдалося зекономити майже 3 мільйона гривень, які ми вклали у розвиток матеріально-технічної бази галузі. Зокрема, реконструювали приміщення колишньої контори СВК в с. Кідри під потреби лікарської амбулаторії ЗПСМ.
До слова, як повідомив Іван Караїмчук, у Володимирецькому районі щороку будують та ремонтують лікувальні заклади, використовуючи фінанси з державного і районного бюджетів, залучаючи кошти місцевих громад і благодійних проектів. Лише торік тут оновили 6 лікувальних закладів. Ще 6 ФАПів та амбулаторію у с. Озеро планують модернізувати цього року. Також медики збираються невдовзі реалізувати великий проект із реконструкції поліклініки ЦРЛ під лікувальний корпус, у якому розмістяться приймальне відділення та відділення АІТ. Наразі останні функціонують у пристосованих приміщеннях і не мають належної матеріально-технічної бази. На думку головного лікаря, реформуючи первинну ланку, треба водночас вдосконалювати і вторинну. Адже від цього залежить якість і наступність надання медичної допомоги пацієнтам.
Керівництво району та місцевої медичної галузі одностайно визнало пріоритетом розвиток «первинки», зокрема її матеріально-технічної бази, та кадрове забезпечення.
— Влада району, області йде нам назустріч, підтримуючи всі наші починання, — зазначив Іван Васильович. — Ми ж своєю чергою відчуваємо відповідальність і намагаємося виправдати її сподівання. Плани на майбутнє, за словами голови райдержадміністрації Володимира Ткачука, — до 2015 року на 100% забезпечити необхідним усі заклади первинної ланки відповідно до табеля оснащення. І я переконаний: завдяки спільним зусиллям нам це вдасться.
Сьогодні ж володимирецькі медики вже працюють над створенням у сільських лікувальних закладах автоматизованих лабораторій. Вони й тут зважили на економічну доцільність — підрахували, що вартість обстежень, виконаних на автоматичних аналізаторах, є вдвічі дешевшою. Спочатку сучасне лабораторне обладнання буде поставлено в АЗПСМ с. Довговоля. Згодом дійде черга й до інших закладів.
До речі, сьогодні районному Центру первинної медико-санітарної допомоги на розвиток первинної ланки виділяється 37% з бюджету місцевої галузі охорони здоров’я. Таким рівнем фінансування заклад може похвалитися перед іншими Центрами ПМСД області, адже ті наразі мають не більше 25-30%.
Володимирецький районний Центр ПМСД почав діяти рік тому одним із перших на Рівненщині. Щоправда, оскільки у районі немає відділу охорони здоров’я, а лише сектор в РДА, його було створено як відокремлений підрозділ у складі ЦРЛ, але з правом юридичної особи. Втім, сьогодні вже вирішується питання про його відокремлення та створення окремої юридичної особи.
Вбачаючи перспективу у запровадженні інституту сімейної медицини, володимирецькі медики водночас поставили собі за мету охопити всіх мешканців району (трохи більше ніж 62 тисячі осіб!) якісним медичним обслуговуванням. І їм це вдалося: сьогодні сімейні лікарі обслуговують тут 100% населення, і це — один із найкращих показників на Рівненщині. Як вдалося домогтися таких результатів?
— Від початку сімейних лікарів нам не вистачало, — ділиться Іван Караїмчук. — Тож, щоб заохотити фахівців працювати на селі, ми запровадили для них спеціальні стимули. Так, наші лікарі ЗПСМ додатково до своєї зарплатні отримують ще півставки та 50% доплати за інтенсивність. Випускників ВНЗ ми «приваблюємо» і службовим житлом — наразі маємо 4 таких квартири. Крім цього, зараз триває облаштування житла для лікаря у Кідрах, під яке місцева громада передала приміщення колишнього ФАПу.
Проте, лікарів ЗПСМ у нас сьогодні все одно ще не вистачає. Повністю охопити населення району сімейною медициною нам вдалося за рахунок розширення дільниць. Відтак, на кожного з 19 наших сімейних лікарів припадає в середньому 3000 осіб. Та розраховуємо на молодих спеціалістів. Зараз за цільовим направленням із Володимиреччини в медичних ВНЗ навчаються 38 інтернів. Уже в цьому році 13 із них мають повернутися у район, а 8 — працюватимуть на селі. Ще більше десятка лікарів ЗПСМ поповнять наш медколектив у 2014 році.
Підвищувати кваліфікацію сімейних лікарів не припиняють і після закінчення вузу. Тут навіть розробили локальні протоколи (на основі уніфікованих протоколів надання медичної допомоги) для кожного лікувального закладу, пристосовані до умов праці, наявної матеріально-технічної бази, потреб населення та кваліфікації спеціалістів. А ще — провели тренінги для фахівців, під час яких показали «маршрут» пацієнта у разі різних захворювань. Тож володимирецькі сімейні лікарі нині добре обізнані з головним принципом своєї роботи: вчасне виявлення недуг та постійний медичний супровід — запорука здоров’я населення. Як наслідок, кількість звернень пацієнтів на вторинний рівень порівняно з 2007 роком зменшилася вдвічі, а належна диспансеризація сприяє ранньому виявленню патологій та запобігає можливим загостренням і ускладненням хвороб. Для прикладу, в ЛА с. Сопачів починають і закінчують лікування 80% хворих. Отож тутешній сімейний лікар по праву користується заслуженою довірою. Це — той досвід, який варто взяти за приклад усім.
За словами Івана Караїмчука, медична галузь Володимирецького району і надалі збирається тримати «пальму першості». Задумано чимало справ, які в результаті позитивно вплинуть на якість, доступність та ефективність медичної допомоги мешканцям краю.
Дана РОМАНЮК, власкор «ВЗ», Рівне
