— Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я представлений народними депутатами від усіх п’яти політичних фракцій. У рішенні медичних питань ми відійшли від політики і наблизилися до тих проблем, які хвилюють наше населення.
В результаті того, що всі 22 роки незалежності країни ми мали недостатнє фінансування галузі, а також спостерігалася величезна кількість факторів, які впливають на структуру захворюваності, інвалідності та смертності, ми сьогодні маємо дуже сумну картину демографічної кризи. Щорічно в нашій країні помирає 780 тисяч осіб, народжується 520 тисяч. Середня тривалість життя українця на 12-14 років менша, ніж у розвинених країнах Європи. У нас рівно 1 мільйон українців перебуває на обліку з приводу онкологічних захворювань, а 65% хворіють, отримують інвалідність і, на жаль, помирають від серцево-судинних захворювань.
Ми з 1997 року не можемо перемогти епідемію туберкульозу — і це не жарт. Сьогодні на обліку перебуває 500 тисяч пацієнтів, від цієї хвороби ми щороку втрачаємо 40 тисяч українців. І це в той час, коли в багатьох країнах взагалі не існує цього діагнозу.
Дуже багато проблем, що стосуються дитинства — питань малюкової захворюваності та смертності. Інститут Горшеніна, проводячи соціологічні опитування, дає нам таку статистику: українські діти віком від 6 до 14 років мають від трьох і більше хронічних захворювань. Тобто, можна сказати, що у нас дуже маленький відсоток здорових дітей. Звичайно ж, впливають і екологічний фактор, і нераціональне харчування, відсутність занять спортом. Сьогодні ми бачимо школи, в яких басейни, спортивні майданчики перетворилися в сміттєві ями, де неможливо проводити спортивні заходи для школярів.
9 мільйонів українців офіційно перебувають на обліку з приводу тютюнопаління, 1,5 мільйона — хронічного алкоголізму. Звичайно ж, боротьба оголошена — я дуже вдячна народним депутатам шостого скликання. Адже ми тотально заборонили куріння в усіх громадських місцях, сприяли підвищенню акцизу на тютюнові вироби втричі і повній забороні реклами тютюну. Я сьогодні говорю з великою гордістю і відповідальністю як політик про те, що проведені дослідження даного закону, який вступив у силу 16 грудня 2012 року, свідчать, що він працює на 80%.
Звичайно ж, мені дуже приємно відзначити, що в сьомому скликанні ми утворили міжфракційну депутатську групу «За тверезе майбутнє», до якої увійшла рекордна кількість народних обранців — 105. Ця група оголосила боротьбу пивному алкоголізму, особливо серед дітей. Наша країна з усього пострадянського простору та країн Європи вживає найбільшу кількість пива на душу населення: 18 літрів на кожного українця, тоді як в інших країнах 3-6 літрів. ВООЗ охарактеризувала цю ситуацію як критичну, адже максимальний рівень становить 8 літрів.
Було підготовлено три важливих законопроекти. Перший — про підвищення втричі акцизу на пиво. Воно в нашій країні найдешевше після Чехії. Другий — зібрані за рахунок цього гроші (5-7 мільярдів гривень) потрібно направити на закінчення будівництва дитячої лікарні Охматдит — вона готова на 80%, але у зв’язку з важким фінансовим становищем у країні є затримка фінансування. І третій закон, згідно з яким зібрані кошти потрібно витрачати тільки за цільовим призначенням на потреби галузі охорони здоров’я, купівлю обладнання, проведення ремонтів, закупівлі для швидкої допомоги.
За роки незалежності України фінансування галузі надходило, в основному, на третинний рівень. У розвинених же країнах на первинну медичну допомогу йде до 50% коштів, на вторинну і третинну — до 30%. Ми забули, що таке профогляди і диспансеризація, повернення до них можливе тільки через центри первинної медичної допомоги. Так, сьогодні є недоліки, приміром: ми отримуємо величезну кількість листів і скарг, у тому числі з міст Донецької області з питанням, чому раптово закрилася лікарня? Це неприпустимо! У Верховній Раді Олегом Ляшком був зареєстрований законопроект, вже прийнятий у першому читанні, про мораторій на закриття будь-якого лікувального закладу. Адже це є в найголовнішому законі нашої країни — 49 статті Конституції. Не це сьогодні ініціював Президент і не цього очікуємо ми. Ми повинні ці лікарні перепрофілювати, дати можливість навчатися сімейним лікарям.
Найголовнішим є впровадження обов’язкового медичного страхування в Україні. У жодній країні світу немає бюджетного фінансування галузі, а є додаткове джерело за рахунок страхових внесків. Має бути створений держфонд при Міністерстві фінансів, який розподілятиме кошти по регіонах.
