«Лікарі та аптекарі часто співпрацюють із виробниками та імпортерами ліків і нав’язують пацієнтам дорогі препарати. Для розв’язання цієї проблеми необхідне введення системи референтного ціноутворення», — заявляє нардеп від БЮТ, член Тимчасової слідчої комісії ВР з питань розслідування фактів порушення законодавства при здійсненні державних закупівель Міністерством охорони здоров’я Павло Петренко.
«Рівень зарплат наших лікарів низький. Через це вони фактично перетворюються на рекламних агентів великих виробників та імпортерів ліків. Приміром, середня вартість упаковки препарату вітчизняного виробництва коштує до 10 грн. У той час як середня ціна імпортного препарату — від 40 до 100 грн. Отже, нашим пацієнтам нав’язують дорожчі препарати, вписуючи їх у рецепт. Аптеки також зацікавлені їх продавати, отримуючи більшу маржу (різниця між ціною і собівартістю — авт.)» , — сказав він.
На його думку, можливе введення практики зазначення в рецептах назви діючої речовини замість назв ліків також проблему не розв’яже: «Якщо зміни (вказувати в рецептах назви препаратів — авт.) набудуть чинності, де гарантія того, що фармацевт в аптеці запропонує пацієнтові весь спектр аналогів, у тому числі й дешевих? Залишиться та ж проблема: аптеки продаватимуть препарати, на яких більше заробляють. Як правило, більший дохід вони мають від продажу дорогих імпортних препаратів», — зазначив депутат.
Він вважає, що для розв’язання проблеми необхідно прийняти закон про референтне ціноутворення.
«Подібний закон працює в усіх країнах ЄС. Якщо його приймуть у нас, то імпортні препарати завозитимуться і лягатимуть на полиці за ціною не вище, ніж у п’яти так званих референтних країнах. Їх перелік затвердить Кабмін: п’ять референтних країн, які схожі за демографічними показниками, рівнем захворюваності і так далі. Болгарія, яка прийняла схожий документ, показала позитивні результати. Там вартість імпортних ліків впала в середньому на 50%. У той час як Україна — рекордсмен за цінами на імпортні препарати: націнка становить від 60 до 600%. Також потрібно стимулювати контрактне виробництво: випуск імпортних препаратів на базі національних виробників, що здешевить їх вартість» , — додав член Тимчасової слідчої комісії ВР.
Шукають вихід із ситуації і в Держпідприємництві. Голова цього відомства Михайло Бродський звернувся до МОЗ щодо внесення змін до наказу, яким передбачене виписування рецептів із зазначенням торговельної назви лікарського засобу: «На виконання доручення Президента України Держпідприємництво разом із вітчизняними виробниками ліків виявило одну з причин дороговартісного лікування хворих — через лобіювання лікарями дороговартісних препаратів конкретних виробників. Причина у недосконалому порядку виписування лікарями рецептів», — заявив Михайло Бродський.
Ще у 2005 році МОЗу дозволили виписувати рецепти із зазначенням торговельної назви лікарського засобу. Відтак, запроваджені штучні обмеження для профілактичних закладів, науково-дослідних установ на етапі оформлення замовлення на лікзасоби з аптек. Лікарські засоби різних торгівельних назв із однією і тією ж діючою речовиною суттєво відрізняються в ціні.
Так, препарат за непатентованою міжнародною назвою «Аміодарон» (таблетки по 200 мг., 30 шт. в упаковці) коштує: вітчизняний — від 21,71 грн «Здоров’я» (торгова назва — «Кардіодарон») і 21,75 грн виробництва «Лекхім» (торгова назва — «Аміодарон»), у той час як імпортний — до 38,08 грн компанії «КРКА» (торгова назва — «Амікордін») та 66,82 грн «Санофі Авентіс Груп» (торгова назва — «Кордарон®»). Тобто, одна діюча речовина у вітчизняних та імпортних ліках відрізняється за ціною більш ніж у 3 рази.
Виписуючи рецепти, обов’язково зазначають торговельну назву — зараз запропоновано виписувати рецепти за міжнародними непатентованими назвами, які включають декілька торгівельних назв. Відтак, лікар не зможе заробляти на хворих, а лікування коштуватиме в рази дешевше.
Держпідприємництво видало рішення «Про необхідність усунення Міністерством охорони здоров’я України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Відповідне рішення направлено до МОЗ. Якщо протягом двох місяців з дня прийняття зазначеного рішення міністерством не буде вжито заходів щодо його виконання, дія наказу від 19.07.2005 №360 «Про затвердження Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень» зупиняється.
Джерела: www.segodnya.ua та www.dkrp.gov.ua
