Проект «Пульс нового життя», спрямований на ранню діагностику кардіологічної патології у дітей та її ефективне лікування, стартував у Донбасі. Його ініціював Благодійний фонд «Дитячі серця» спільно з відділенням дитячої кардіохірургії та реабілітації ДУ «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України», Луганською та Донецькою обласними адміністраціями.
У рамках цього починання 73 пологових стаціонари в шахтарських регіонах отримають по два пульсоксиметри. Сучасне обладнання дозволить обстежити всіх новонароджених і з високою ймовірністю виявити тих, у кого є проблеми з серцем.
— Пульсоксиметрія дає змогу визначити насиченість киснем гемоглобіну крові в організмі дитини, — каже завідувач відділення кардіохірургії ІНВХ Ігор Мокрик. — Багато вроджених вад серця якраз і характеризуються зниженням цього показника. На підставі скринінгової пульсоксиметрії можна оцінити ступінь ризику. Якщо він є, то потрібні більш складні дослідження. Це простий, неінвазивний і менш витратний метод, що дозволяє досить швидко продіагностувати дитину.
Він рекомендований до застосування спільним клінічним протоколом Американської асоціації кардіологів та Американської академії педіатрів. Метод активно використовується в Європі і в Росії (з 2012 року) при проведенні діагностики новонароджених. У нашій країні використання скринінгу із застосуванням пульсоксиметра рекомендовано Указом Міністерства Охорони здоров’я від 01.10.2012 №764.
— Проблема вродженого пороку серця у дітей актуальна як для України, так і для всього світу, — зазначив Ігор Юрійович. — Досить сказати, що приблизно 1% усіх малюків, які народжуються живими, мають ті чи інші проблеми з серцем. Не всіх їх необхідно оперувати, але багато потребують оперативного втручання з перших років життя. В іншому випадку виникають ускладнення. І в розв’язанні цих проблем повинні брати участь не тільки медики, а й суспільство.
Щорічно в Донецькій і Луганській областях народжується близько 65 тисяч дітей. Відповідно, очікується поява на світ близько 600 малюків з ВВС, із яких 250 потребуватимуть невідкладної допомоги.
До неї підключаються і лікарі з-за кордону, які протягом тривалого часу співпрацюють із донецькими колегами. В ІНВХ вже шостий рік поспіль приїздять фахівці з клініки Children’s Mercy Hospital (Канзас-Сіті, штат Міссурі). Це потужний лікувальний заклад, де оперують усі існуючі вроджені патології. Регіон, у якому працюють медики, приблизно зіставлений з Донецькою областю, і тому досвід колег виявляється досить корисним.
У 2007 році американські фахівці вперше відвідали Донецьк. Ігор Мокрик ратував за те, щоб цей приїзд був не клінічним, а навчальним: для «штурму» нових вершин кардіохірургії співробітники мають бути належним чином підготовлені. На той момент бригади лікарів тільки формувалися, а кардіореанімації взагалі не було.
«Піонером» міжнародного співробітництва стала дитячий реаніматолог Патриція Вебстер, згодом до неї приєдналися колеги. Зараз інституту надають допомогу шестеро фахівців різного профілю з США, і організована ця поїздка за рахунок їх власних коштів та відпустки.
Американські лікарі консультують пацієнтів, дають рекомендації щодо тих чи інших втручань. Крім того, вони допомагають проводити наукові конференції для неонатологів, педіатрів, кардіологів. Також приїжджали в столицю Донбасу і медсестри з Канзас-Сіті, які на науково-практичних семінарах передавали досвід своїм українським колегам.
Дитячий кардіохірург Джеймс О’Брайон зазначив, що в клініці в Канзасі надають допомогу не тільки громадянам США, але й маленьким пацієнтам із країн Європи, з Мексики і Латинської Америки. А от українці ще не зустрічалися, і пояснює це високим рівнем професіоналізму донецьких і київських колег.
— Вроджені вади серця — найбільш поширена патологія, що буває у дітей, — каже Джеймс О’Брайон. — У даний момент є методики, які дозволяють таким малюкам жити повноцінним життям. Дуже добре, що в Донбасі існує кардіохірургічний центр, який користується підтримкою держави і суспільства, а також команда професіоналів, котрі мають досвід лікування найскладніших аномалій.
Мені дуже приємно, що у нас склалися не лише професійні, але й дружні стосунки. Ми не тільки ділимося своїми знаннями, а й отримуємо корисну інформацію від українських колег. Ми бачимо, наскільки якісно вони працюють в існуючих умовах. Це нас захоплює і надихає, і по поверненню додому наша команда працює зі ще більшим ентузіазмом. Операції, виконані на цьому тижні, були одними з найскладніших. Вони зроблені дітям із єдиним шлуночком серця. Цей вроджений порок не можна виправити одним радикальним втручанням — їх необхідно кілька протягом перших трьох-чотирьох років життя. Якщо згадати наші перші приїзди в Донецьк шість років тому, то тоді ми навіть не думали, що операції такого рівня тут виконуватимуться!
Торік у відділенні кардіохірургії ІНВХ провели 170 операцій з приводу вроджених вад серця у дітей не тільки з Донецької області, а й з усієї Східної України. 55% прооперованих малюків — у віці до року.
— Це говорить про те, що ми можемо цю «важку» категорію дітей з малою масою тіла (4-7 кг) прооперувати, вдаючись до штучного кровообігу, — вважає І. Мокрик. — Але нам є куди розвиватися і ми зараз готуємо персонал для нового кардіоцентру, щоб майбутні співробітники могли надавати допомогу на рівні світових стандартів.
— Вроджені вади серця у дітей посідають у Луганській області одне з провідних місць не тільки у структурі захворюваності, а й у структурі смертності дітей до року, — каже Ольга Шевченко, провідний спеціаліст-неонатолог департаменту охорони здоров’я Луганської облдержадміністрації. — Наше завдання — не просто впровадити існуючий клінічний протокол надання допомоги новонародженим дітям з вродженими вадами серця, а й створити такі умови, щоб усі етапи цього алгоритму для пацієнта проходили з дотриманням світових стандартів якості. Завдяки співпраці з кардіохірургами Києва та Донецька за останні п’ять років охоплення діток до року різнобічною допомогою — діагностичною, консультативною, лікувальною — значно збільшилося. За минулий рік було прооперовано більше 120 малюків.
За словами Ольги Юріївни, для Луганщини зараз дуже важливо розробити транспортний протокол для максимально ефективної взаємодії перинатальних центрів із кардіохірургічним відділенням, розташованим у Донецьку.
У разі потреби донецькі медики виїжджають до сусідньої області та проводять складні операції на місці, якщо дитина нетранспортабельна.
Можливості донецьких кардіохірургів обмежуються кількістю місць у реанімаційному відділенні — їх усього три. На жаль, маленьких пацієнтів, які потребують допомоги, досить багато і деяким доводиться чекати своєї черги, поки йде процес виходжування малюків, що пройшли серйозні втручання.
Але вже найближчим часом цю серйозну проблему буде розв’язано. Протягом декількох років на території ІНВХ ведеться будівництво сучасного кардіоцентру. Дев’ятиповерхова будівля готова вже на 75%, і при достатньому фінансуванні може відчинити двері вже через кілька місяців.
— Цей корпус — інструмент для надання якісної допомоги дітям із вродженими вадами серця, — коментує Джеймс О’Брайон. — За останні 20 років технології стрімко розвивалися, і новий кардіоцентр надасть можливість реалізувати досягнення на практиці.
Світлий і просторий корпус, як виявилося, має свою філософію.
— У сучасну лікарню людина повинна входити без страху. У людей, які туди потрапляють, уже достатньо проблем, і вони не повинні опинятися в приміщенні, де все сіре і біле, — зазначив Ігор Мокрик. — У лікарні пацієнт має перебувати в комфортних умовах, а співробітники — зустрічати його усмішками. У Біблії сказано: «Веселе серце добре лікує, а пригноблений дух сушить кістки». І цю філософію ми намагалися реалізувати.
У новому корпусі, до слова, кількість місць у реанімації буде значно більшою, у матерів з’явиться можливість перебувати разом з дітьми, покращиться комфортабельність палат.
У США пацієнти знаходяться в окремих боксах, і в кожному чергує медсестра. Це, насамперед, страхує від перехресної інфекції. Поки в донецькому відділенні боксів немає, медсестра — тільки одна на реанімацію, а потрібно їх мінімум чотири. Лімітують медиків директиви, чинні ще з 1962 року, що абсолютно не відповідають нинішнім реаліям.
Кардіохірургів у новому корпусі буде трудитися троє, і деякі з них ще в процесі навчання. До речі, в Америці підготовка такого лікаря займає 10 років, в Україні — 7. У США лікарі з ІНВХ вже проходили стажування протягом одного або двох місяців. Також відділення співпрацює з італійським кардіохірургічним фондом The Heart of Children, завдяки якому лікарі змогли навчатися в Італії.
Оперувати в новітньому кардіоцентрі планують дітей з усіх регіонів України і заздалегідь печуться про розширення штату.
— Ми відкриті для колег, які готові приїхати і допомогти нам, — акцентував увагу керівник відділення. — У нас є перспективи працевлаштування людей, які готові працювати багато і добре. Не можу сказати, що у мене на даний момент великий потік заяв, але вони є. Ми запрошуємо охочих на тестовий період, оцінюємо їх можливості, а вони — наші, і якщо вони збігаються, то медики залишаються допомагати нашим пацієнтам. Усіх, кого хотілося б, ми взяти не зможемо, оскільки обмежені кількістю ставок. Проблема й у тому, що лікарі та медсестри з інших регіонів, приїжджаючи до нас, не мають житла. Це питання стоїть досить гостро — і розв’язання його поки немає…
Євгенія МАРТИНОВА, власкор «ВЗ», м. Донецьк
Якщо вроджену ваду не виявлено вчасно, вона тягне за собою небезпечні для життя дитини наслідки. Яскравий приклад — Анастасія Семченко, яку прооперували у відділенні дитячої кардіохірургії півтора роки тому. Про свій діагноз школярка дізналася в 14 років.
— У неї була дуже складна патологія — коарктація серцевої аорти. Досить сказати, що з цим діагнозом тільки половина дітей може дожити до десяти років, інші помирають від тих чи інших ускладнень. У віці до місяця смертність становить близько 20, до року — 5%. Цю патологію треба виявляти якомога швидше й оперувати негайно. Настя потрапила в поле нашого зору, коли у неї вже були ускладнення. Замість відносно простої операції з виконання пластики аорти довелося зі штучним кровообігом виконувати протезування дуги аорти, лівої підключичної артерії, і все це з’єднувати разом, щоб серце нормально функціонувало.
Операція тривала 12 годин, а реабілітація у відділенні — місяць. Зате тепер Анастасія веде повноцінний спосіб життя, практично такий, як однолітки.
— Я хотів би акцентувати увагу на тому, що у випадку з Настею різні медичні установи об’єднали зусилля, — зазначив Ігор Мокрик. — Зокрема, діагностику проводили в ДОКТМО за допомогою магнітно-резонансного томографа. Це яскравий приклад того, що ми можемо зробити спільними зусиллями на рівні регіону. Однак, хотілося б виконувати операції тоді, коли вони показані, а не мати справу вже з ускладненнями. Все це зводиться до своєчасної діагностики, яка не може проводитися одним методом. Хороший результат лікування — процес багатокроковий. Саме тому існують клінічні протоколи обстеження новонароджених, що включають найсучасніші методи. Вони фінансово затратні, високотехнологічні, але весь світ розвивається в цьому напрямку.
