Луганщина: Коронарне шунтування тепер у протоколі!

1461

Із 2012 року луганські кардіологи лікують хворих з інфарктом міокарда за унікальним для України локальним протоколом. Лише з початку поточного року завдяки впровадженню нової технології стентування летальність від гострого інфаркту міокарда на Луганщині знизилася на 4% і наразі становить 10%, коли середньоукраїнський показник дорівнює 13,9%.

Ще три роки тому луганчани не могли і мріяти про якісне медичне обслуговування в кардіологічних відділеннях області. Доводилося виїжджати на лікування в інші регіони чи навіть за кордон. Донедавна навіть для самих лікарів надскладні операції на працюючому серці здавалися чимось недосяжним. Проте сьогодні 90% операцій коронарного шунтування в Луганській обласній клінічній лікарні проводяться саме за цією прогресивною та безпечною методикою.

VZ_49-50__Страница_08_Изображение_0003Як повідомив директор Луганського обласного Департаменту охорони здоров’я Павло Малиш, за період 2011-2013 рр. щорічно в стаціонарах регіону стало виживати на 140 хворих із гострим інфарктом міокарда більше.

Статистичні дані говорять самі за себе, але, на жаль, захворювання серцево-судинної системи все одно залишаються головною причиною смертності в регіоні: на кардіологічних хворих припадає 70% смертей. Більше того, гострі інфаркти молодшають. Такі показники змушують лікарів шукати нові шляхи порятунку хворих.

«Ми взяли за основу розробки зарубіжних колег та врахували специфіку регіону — велику протяжність території та нерівномірний розподіл кардіологічних центрів. Таким чином був розроблений унікальний локальний протокол надання екстреної допомоги хворим із гострим коронарним синдромом, що базується на інтервенційних технологіях», — розповів головний лікар Луганського обласного кардіологічного диспансеру Сергій Тиць.

VZ_49-50__Страница_08_Изображение_0004За його словами, обласні фахівці орієнтуються на термін доставки хворого — 120 хвилин, і працюють у системі «швидка допомога — стаціонар — інтервенційна лабораторія». Зав­дяки цьому скоротився час від появи симптомів гострого інфаркту міокарда до надання допомоги: 61% усіх пацієнтів з ГКС доставляється в стаціонар до трьох годин. У 2011 році кількість таких хворих не перевищувала 8%. Треба сказати, що перша ланка у цьому ланцюжку стала працювати дійсно ефективно завдяки закупленим протягом року 77 новим сертифікованим автомобілям швидкої медичної допомоги.
Отже, в чому криється секрет успіху?

VZ_49-50__Страница_08_Изображение_0001Луганщину умовно розділили на дві зони. Хворі, що знаходяться в 70 км від обласного центру, доставляються в ЛОКЛ протягом двох годин, де відразу ж проводиться стентування. Жителям більш віддалених районів на місці проводять тромболітичну терапію, тому час доставки збільшується до 5-6 годин. Далі в Центрі інтервенційної радіології відбувається хірургічне втручання на коронарних судинах.

Павло Малиш зазначив, що в медичних закладах області є достатня кількість медикаментів для тромболізису. А луганські фахівці напрацювали величезний досвід проведення складних операцій: 26 листопада 2013 року пройшла вже тисячна операція на коронарних судинах (ангіограф Allura SV 20 введений в експлуатацію у 2010 році).

«На сьогодні Луганська обллікарня посідає І місце в Україні з проведення термінових коронарних операційних втручань з показанням інфаркту міокарда. З початку поточного року вдалося врятувати понад 1100 хворих, — повідомив заві­дувач відділення інтервенційної радіології Микола Шаповалов. — Невідкладна допомога пацієнтам із гострим інфарктом міокарда проводиться в цілодобовому режимі, за принципом «7 днів/24 години», на рівні європейських стандартів».

VZ_49-50__Страница_08_Изображение_0002Луганські кардіологи також впровадили операції по закриттю дефектів міжпередсердної перегородки — імплантації окклюдерів — і поєднані операції: стентування коронарних артерій та обох клубових артерій. Наступного року обласні фахівці мають намір розширити свої професійні напрацювання: заплановане освоєння досвіду проведення операцій на серці через променеву артерію і аорту, а також операційні втручання по вик­люченню аневризм черевної аорти з кровотоку.
Наразі головною перепоною у праці медики вважають перевантаження ангіографа. Він використовується настільки активно, що виник­ла нагальна потреба в закупівлі ще одного апарату. Обласна влада пообіцяла вирішити це питання найближчим часом.

Марія ЖИДКОВА, спеціально для «ВЗ», м. Луганськ

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я