Одна з найважливіших соціальних інновацій української медицини — Пілотний проект щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою. Проект розраховано на соціально незахищену частину населення, його мета — зниження захворюваності на гіпертонічну й ішемічну хвороби, судинні ураження мозку, а також зменшення смертності від ускладнень та підвищення тривалості і якості життя хворих на серцево-судинні захворювання. Про стан реалізації та результати Пілотного проекту «ВЗ» розмовляла з головним позаштатним терапевтом МОЗ України Василем НЕТЯЖЕНКОМ.
ВЗ Яка нині ситуація в Україні з гіпертонічною хворобою?
— Ми з лікарями та студентами провели своєрідний скринінг і виявили цікаву річ: про артеріальний тиск та його нормальні межі знає лише 60% дорослого населення України. Більша частина цих «обізнаних» людей просто колись мала можливість виміряти тиск і нічого не знає про загрозливі наслідки його підвищення. Згідно зі статистикою, близько 40-45% українців мають підвищений тиск, а хворих на артеріальну гіпертензію зареєстровано понад 12 млн осіб. У віковій групі від 70 років тиск підвищений майже у кожного, з них систематичне лікування отримують лише 14%, періодично приймають лікарські препарати 35%, усі інші звертаються до лікарів тільки для того, щоб угамувати біль. Щороку в Україні реєструється понад 110 тисяч хворих на інсульт і 50 тисяч — на гострий інфаркт міокарду. Якби вдалося знизити цим людям тиск хоча б на 10 мм рт. ст., ймовірність розвитку несприятливих подій знизилася б на 30%, і майже на 45% — при зниженні на 20 мм рт. ст. Це дуже простий критерій, який допомагає вирішити питання інсультів та інфарктів. Але на цьому простота закінчується і починаються самі складності, адже українці не поспішають приймати антигіпертензивні ліки.
ВЗ Вони взагалі не лікуються чи обирають якісь альтернативні методи?
— Є категорія людей, які впевнені, що їм ліки взагалі не потрібні — вони «регулюють» свій тиск за допомогою дієт чи різних трав. У сільській місцевості це дуже розповсюджене явище й переконати людей майже не можливо. Вони роками проводять антигіпертензивну терапію із застосуванням часнику чи настою горіхів. Інша категорія пацієнтів припиняє лікування через місяць від початку терапії, вважаючи себе видужалими — їх нічого за цей час не турбувало й вони почуваються комфортно. Інші пацієнти бояться протипоказів або не знайшли потрібного препарату в першій же аптеці. Близько 5% хворих припиняють лікування через те, що їм не подобається смак або запах ліків. Але 20% мешканців сільської місцевості і 15% міської змушені відмовлятися від регулярного лікування через ціну препарату. Саме цей факт і призвів до того, що вперше не тільки для України, а й для країн СНД було створено Проект по відшкодуванню вартості ліків від артеріальної гіпертензії за спільної ініціативи керівництва Держави і медичної громадськості. Ми обрали кілька препаратів, які найчастіше використовуються для лікування підвищеного тиску. У травні минулого року підготували Настанову і Протокол надання медичної допомоги хворим із АГ. Це офіційний документ на правових засадах, який включає весь перелік обстежень, усю групу препаратів та інформацію для особливих категорій пацієнтів (наприклад, вагітних, хворих на цукровий діабет тощо). Наразі кожний лікар має на своєму столі таку настанову.
ВЗ Які препарати входять до Пілотного проекту?
— Це сім міжнародних непатентованих назв лікарських засобів. По-перше, інгібітори ангіотензин-конвертуючого ферменту. Цим препаратам більш як 30 років і вони є найефективнішими й широко вживаними. Близько 60% українців отримують саме цю групу препаратів, 20% пацієнтів — антагоністи кальцію та 20% — бета-адреноблокатори. Перераховуючи молекули, це: еналаприл, лізиноприл, бісопролол, метопролол, небіволол, амлодипін, ніфедипін, які є генеричними, зареєстровані в Україні та виробляються з дотриманням вимог належної виробничої практики. У кожній із трьох груп молекул було виділено біля 250 препаратів, які мали певне відшкодування (від 10 до 60%). В основу цього відшкодування було покладено закордонний досвід і ту ціну препарату, яка має місце у європейських країнах. Тобто ціна препарату в Німеччині, Угорщині та Бельгії однакова і саме її встановлювали в Україні. Якщо ціна препарату в нашій країні перевищувала європейську, його до Проекту не включали. Вже це змусило фармакологічні компанії знизити ціни на ліки на 15-20%. Це автоматично на 15% збільшило кількість пацієнтів, які вперше прийшли до лікаря. Але виявилося, що цього недостатньо. Надходили пропозиції про включення до Пілотного проекту препаратів комбінованої дії. У червні 2013 року було розширено перелік лікарських засобів, на які поширюється дія Пілотного проекту, комбінованими лікарськими засобами та ацетилсаліциловою кислотою, що має збільшити коло пацієнтів із гіпертонічною хворобою, а також дозволить розпорядникам субвенцій за місцевими бюджетами самостійно визначати розпорядників районного рівня, що залучатиме ширше коло аптечних закладів для забезпечення ліками хворих на гіпертонію, особливо в сільській місцевості. Також із вересня цього року в межах груп препаратів виділені ті, на які відшкодування становить 90%. Тобто є такі ліки, за які хворий майже нічого не сплачує (від 50 к. за упаковку до 2-3 гривень).
ВЗ А чому не впровадили 100% відшкодування на ці препарати?
— Це також закордонний досвід, зокрема німецький. Там за будь-яку упаковку ліків німці платять 1 євро. Ця символічна плата змушує людей думати, що все ж таки ліки їм дісталися не безкоштовно, а така думка стимулює їх приймати. Це психологічний компонент.
ВЗ Що з тими ліками, на які компанії не згодилися зменшити вартість?
— Такі ліки автоматично потрапляють в окрему групу препаратів. Взяти участь у Проекті вони зможуть лише за умови зменшення їх вартості. Але компанії мають бути зацікавлені в цьому, адже кількість хворих, що прийматимуть ці ліки, автоматично зросте.
ВЗ Яка кількість коштів на сьогодні була виділена у рамках Проекту і яку її частину вже відшкодовано?
— У 2013 році на часткове відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб із гіпертонічною хворобою з Державного бюджету України було виділено субвенцію в розмірі 250 млн гривень. Пілотним проектом охоплено 6 622 544 особи. Станом на 15 листопада 2013 року на реалізацію Пілотного проекту використано 88 968 490 грн (54,57%) від отриманих коштів по субвенціях. Найактивнішими по використанню коштів стали Полтавська, Рівненська та Волинська області — вони використали майже всі кошти. Областями з найнижчими показниками використання коштів стали Львівська, Дніпропетровська, Одеська, Донецька, АР Крим та міста Київ і Севастополь.
ВЗ Як виділялися кошти по областях?
— Залежно від кількості пацієнтів і загальної кількості населення у регіоні. Приблизно на 1 млн населення виділялося 5 млн гривень.
ВЗ У тих областях, що вже майже використали кошти, фінансування припиняється?
— Ні! Вже підписано Наказ, згідно з яким із 1 січня 2014 року фінансування буде продовжено.
ВЗ А від чого залежала, на вашу думку, різниця у використанні коштів між областями України?
— Це виключно людський фактор!
ВЗ Яка кількість рецептів виписана за цей рік і скільки відшкодовано?
— Із 01.01.2013 р. по 15.11.2013 р. виписано 19 659 728 рецептів на часткове відшкодування вартості лікарських засобів, задіяних у Пілотному проекті. Кількість рецептів, за якими відшкодовано гроші, складає 7 913 976, що становить 40,25% від виписаних. 53,9% хворих на гіпертонічну хворобу з 01.01.2013 р. отримали лікарські засоби. У Пілотному проекті задіяно 11 891 аптечних закладів.
ВЗ На який час розраховано дію Проекту?
— Проект не має встановленої дати закінчення. Він продовжуватиметься до тих пір, поки в Україні не будуть введені елементи страхової медицини.
ВЗ Які результати Пілотного проекту ви вважаєте найвагомішими?
— Наразі близько 50% людей із підвищеним тиском прийшли до лікаря і почали лікуватися. Це величезний позитив — аналогічні середньоєвропейські показники складають лише 20%. Найкращі показники має Чехія, у якій 50% мешканців постійно лікують АГ. Окрім цього, намітилася тенденція до зменшення хворих із гіпертонічними кризами. У певних регіонах на 30% менше стало викликів швидкої допомоги із цього приводу. Результат можна проілюструвати на прикладі двох областей, що мають найкращі показники по відшкодуванню коштів. Так, у Полтавській області по субвенціях за 10 місяців 2013 року отримано 5335,4 тис. грн, відшкодовано — стовідсотково. За період із 01.06.2012 року по 18.10.2013 р. виписано 3 030 317 рецептів. Із початку дії Пілотного проекту зареєстровано 382 178 хворих на гіпертонічну хворобу. Кількість викликів з приводу гіпертонічних кризів у січні 2013 року становила 652, у червені — 383, а у жовтні — 479. У Рівненській області (станом на 25.10.2013р.) використано 2 316 125 грн (78,2%). Кількість же викликів швидкої медичної допомоги з приводу гіпертонічних кризів за січень-лютий 2013 р. становила 1740, а за вересень-жовтень 2013 р. — 1332 особи. Ми ще не маємо інформації стосовно того, як зменшилася кількість інсультів, але знаємо, що у деяких областях намітилася і така тенденція. Це найкращий результат!
ВЗ Яке наступне завдання у рамках Пілотного проекту?
— Нам уже вдалося змусити хворих прийти до лікаря. Тепер нашим завданням є «втримати» їх, щоб вони передчасно не припинили лікування. Для цього ми дозволили лікарю виписувати рецепти на 3 місяці. Зокрема, у віддаленій сільській місцевості виписувати такий рецепт дозволено вже після першої консультації лікаря.
Бесіду вела Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»
