«Найголовніше — щоб ми самі чітко усвідомлювали, що таке медична реформа, на що вона спрямована, які її етапи, послідовність і яка наша (влади області, самих медпрацівників) роль у цій справі!» — сказав голова ОДА Сергій Миколайович Рижук про необхідність реалізації реформ системи охорони здоров’я.
Сергій Миколайович РИЖУК, голова Житомирської ОДА
— Ми вже маємо певний реформаторський досвід Так, ще в 2004 році в області був створений центр охорони здоров’я матері та дитини (нині перинатальний центр), згодом ми відкрили такі ж центри в Олевську, Бердичеві, Новограді-Волинському, Коростені — наразі маємо гарні показники: сьогодні робиться все, щоб майбутня мама народила повноцінну дитину. Завдяки таким реформаторським діям у системі охорони здоров’я ми пройшли певний шлях набуття відповідного досвіду й не просто забезпечили створеним центрам хорошу матеріально-технічну базу, а й надали змогу населенню області отримувати
якісну перинатальну допомогу. Для створення служби екстреної медичної допомоги ми виділили кошти з обласного бюджету й будемо продовжувати працювати за цим напрямком, аби
рухатись так само успішно, як і в перинатальній допомозі.
Михайло Іванович БОРЩІВСЬКИЙ, голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я, соціального захисту населення та у справах ветеранів, головний лікар обласної клінічної лікарні імені О.Ф. Гербачевського
— Реформування галузі — це дуже серйозне питання, яке нині хвилює всіх, адже ніхто не задоволений нинішнім станом системи охорони здоров’я. Тому влада на місцях, у тому числі й керівники районних, міських, сільських лікувальних закладів (і саме вони — в першу чергу!), повинна активно проводити роз’яснювальну роботу: чесно розповідати людям про процеси реформування, їх причини, результати, а не збирати чутки (щоб люди не вигадували про нібито закриття якихось медичних закладів, скорочення посад тощо). Треба людям пояснювати суть реформаторських кроків на конкретних прикладах: чи доцільно утримувати дільничну лікарню, в якій працюють 36 осіб медперсоналу, а хворих перебуває лише 6 і жодному з них не потрібна термінова допомога? Це абсолютно неправильно. Давайте не будемо вести або підтримувати якісь популістські розмови, щоб сподобатись людям — треба говорити їм правду.
От, наприклад, протягом досить тривалого часу ми детально на комісії розглядали ситуацію в Коростенському районі, де діють п’ять дільничних лікарень, потужна міська лікарня, діагностичний центр, залізнична лікарня. А чому не зробити — як було рекомендовано два роки тому — єдиний медичний простір? Адже через існування цих п’яти закладів відбувається дублювання функцій: хворий робить УЗД в районній поліклініці, потім — у міській поліклініці, а потім ще й у діагностичному центрі (мовляв, одному лікарському висновку він не довіряє) — це реальний випадок (і до того ж не єдиний). Ви мені скажіть: чи варто витрачати час, кошти, зусилля, аби зробити три УЗ-дослідження (така ж ситуація, до речі, і з різними аналізами тощо)? Сьогодні в медичних закладах повинна надаватись адекватна допомога — й до того ж тим, хто її потребує.
Стосовно дільничних лікарень — на мою думку, при їх реформуванні повинне працювати не тільки Міністерство охорони здоров’я України, а й інші структури, щоб у населених пунктах, де велика дільнична лікарня реформується в амбулаторію сімейного лікаря з денним стаціонаром, пунктом екстреної допомоги, вирішувати ще й соціальний аспект. Адже нині в сільській місцевості проживає велика кількість людей переважно глибоко похилого віку — а вони (до того ж часто одинокі) більше потребують соціального догляду.
Василь Миколайович БОРИС, головний лікар Новоград-Волинського міськрайонного ТМО
— Те, що в системі охорони здоров’я робити реформу необхідно, напевно, вже не треба доводити. Тому що в такому стані, як зараз, ця система просто не має права на подальше існування — фінансувати її в нинішньому вигляді достатньої кількості коштів немає, тому необхідно її реформувати з тим, щоб надалі фінансувати конкретні напрямки та заклади, які будуть ефективно діяти.
Ми в нашому районі почали реформувати галузь, не маючи достатніх підстав і законодавчої бази — у 2008 році на сесіях районної та міської рад прийняли рішення про створення центрів ПМСД, поліклініки ПМСД у місті. І, незважаючи на відсутність юридичної бази, ми вже мали прообраз того, що прагнемо зробити. Тому хочу з власного досвіду зазначити: в цій справі потрібно працювати з населенням, скеровувати його — щоб люди знали, до чого ми йдемо, що отримаємо в результаті реформи.
Хочу застерегти наших колег і владу від того, щоб не робили «крен» у плані реформування первинної медичної допомоги — не треба забувати про надання медичної допомоги на вторинному рівні, не потрібно бездумного «перекроювання» системи. Необхідно з розумінням підходити до розмежування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги — аби не сталося так, що, укомплектувавши в повному обсязі первинний рівень, для надання медичної допомоги на вторинному не залишилося ні фахівців, ні коштів.
Крім того, потрібно виважено підходити до створення госпітальних округів (що на часі), коли «вступлять у гру» ще й фінансові відносини між районами. Це теж буде досить складний процес, тому без роз’яснювальної роботи тут також не обійтись — детально його вивчити повинні перш за все самі ж керівники лікувальних закладів.
Наталія Омелянівна СИЧ, головний лікар Романівської районної центральної лікарні
— На прикладі Романівського району можу сказати одне: не треба чекати, поки хтось зробить, а ми, мовляв, подивимось і підемо чиїмось шляхом. Реформа дійсно необхідна і її потрібно проводити — сьогодні треба йти, в першу чергу, в ногу з законом. Я говорю про те, що в 2010 році, коли мережа сільських лікувально-профілактичних закладів передавалась на фінансування до районного бюджету, вже в бюджетному кодексі не передбачалось фінансування таких закладів, як дільничні лікарні. Тож у Романівському районі ми реорганізували дві дільничні лікарні в амбулаторії загальної практики-сімейної медицини, залишивши на базі однієї амбулаторії терапевтичне відділення (тому що не було приміщення та умов утримувати таке відділення на базі ЦРЛ). Наразі, завдяки керівництву області, депутатському корпусу, ми маємо терапевтичне відділення, яке сьогодні успішно працює. На базі ж даної амбулаторії за підтримки, в першу чергу, голів РДА, районної ради та депутатського корпусу створили (вперше в області!) лікарню сестринського догляду, яка частково фінансується з бюджету селищної ради. Повірте, людям все одно, з якого бюджету виділяються кошти для лікувального закладу — для них найголовніше, щоб вони отримали вчасну та кваліфіковану медичну допомогу. Тому я сьогодні прошу вас підтримати продовження реформи нашої галузі — я впевнена, що вона буде на користь і нашим пацієнтам, і, звісно, медичним працівникам.
Вікторія ПАЛАМАРЧУК, власкор «ВЗ», м.Житомир
