В Україні медична спільнота звикла не довіряти новинкам прогресу — мабуть тому, що від однієї фрази пацієнта: «А в Інтернеті написано не так» спеціалісту вже стає погано. Іноді хочеться поставити іронічне запитання: «Навіщо вам потрібні лікарі, коли є всесвітня мережа?» Проте воювати з провідними технологіями надалі немає сенсу. Навпаки, лікарю варто навчитися використовувати мобільну медицину на користь собі й пацієнтові.
Хвиля mHealth
У всьому світі мобільна медицина відома під назвою mHealth. Це поняття включає використання мобільного зв’язку та пристроїв для надання послуг як пацієнтам, так і лікарям. За прогнозами аналітичної компанії Research2guidance, до кінця 2017 р. mHealth об’єднає понад 3,4 млрд користувачів смартфонів і планшетів. Перспектива цілком реальна, про що свідчать цифри статистики: якщо в 2004 р. у США лише кожен четвертий лікар-практик використовував смартфон у професійних цілях, то через 6 років цей показник перевищив 50%.
На цьому тлі в Україні існують лише поодинокі приклади, більшість же лікарів вважають мобільну медицину просто модною іграшкою для молоді.
Крім складних взаємовідносин з Інтернетом, розвиток mHealth у нашій країні стримують і інші негативні чинники. Зокрема: брак фінансування галузі охорони здоров’я, низький рівень інформатизації лікувальних установ, недостатнє володіння ІТ-культурою серед медичних працівників, надмірна консервативність суспільства, нарешті, загальна байдужість людей до свого здоров’я.
Але давайте спробуємо подивитися на мобільні технології не як на сміховинну спробу замінити традиційну медицину, а як на вірного союзника, що може полегшити й оптимізувати роботу лікаря.
В ідеалі mHealth полегшує процес комунікацій між лікарями та пацієнтами, допомагає здійснювати дистанційний моніторинг хронічних або післяопераційних хворих і привчає користувачів піклуватися про своє здоров’я, отримувати своєчасні консультації спеціалістів, вчасно проходити профілактичні огляди.
За словами доктора медицини Бруно С. Олівейра (Bruno S. Oliveira), практикуючого ревматолога з міської клініки Біллінгса, США, стрімкий прогрес у сфері мобільних технологій може й повинен бути використаний лікарями для самонавчання, роботи з документацією та ведення обліку, а також підвищення ефективності роботи з пацієнтами.
І хоча в Україні інтерес до мобільних медичних систем лише зароджується, вони мають чималий потенціал: за даними компанії «Київстар», на сьогодні існують уже близько 8 млн смартфонів у мережах мобільних операторів, і їх кількість постійно зростає.
Користь уже сьогодні
Отже, як саме український лікар може використовувати смартфон у професійних цілях?
Уже не один рік існують додатки, що підтримуються операційною системою iOS (iPhone, iPod, iPad), а також системою Android і здебільшого доступні для безкоштовного використання. За їх допомогою можна:
1. читати медичні новини й журнали (системи Google Reader, NewsRob). Бути в курсі останніх досягнень і новин медицини — один із пріоритетів для лікаря. На сьогодні в Інтернеті існує чимало ресурсів (наприклад, Annals of Internal Medicine, JAMA, The New England Journal of Medicine, Archives of Internal Medicine, Medscape), що пропонують лікарю медичні подкасти — аудіо- чи відеоматеріали із записом виступів на певну тему. Для того, щоб прослухати та/або переглянути подкасти, можна використовувати додаток Downcast;
2. оцінити активність захворювання, провести підрахунок ризиків. Вимірювання цих показників за допомогою спеціальних онлайн-калькуляторів уже стало повсякденною необхідністю. Для потреб ревматології існує додаток DAS (Disease Activity Score) Calc, який передбачає підрахунок активності захворювання з урахуванням швидкості осідання еритроцитів, рівня С-реактивного білка в сироватці крові, а також загального стану пацієнта. Використовувати такий додаток набагато зручніше, ніж проводити підрахунки самому, визначаючи, чи досягнута ремісія у конкретного пацієнта. Подібні калькулятори існують також і в кардіології, зокрема, для підрахунку кардіоваскулярного ризику за шкалою SCORE (Systematic Coronary Risk Evaluation);
3. розшифрувати лабораторні дані. Додаток Lab Gear містить дані про граничні норми лабораторних показників, а також додаткову інформацію про вимірюваний показник та основні клінічні симптоми, що супроводжують захворювання, асоційовані зі зміною цього показника. Програмний додаток Medscape для смартфонів теж знадобиться лікарю-практику, оскільки містить зручний калькулятор для підрахунку близько 130 різних медичних формул;
4. вести облікові записи. Спеціальний додаток My Pain стане в нагоді спеціалістам, які спостерігають пацієнтів із хронічним больовим синдромом. Програма дозволяє записувати щоденні (а за необхідності — погодинні) дані щодо зміни рівня болю для складання графіка, а також враховувати супутні фактори, такі як тригери болю, причини його посилення або послаблення, характер і місце розташування болю;
5. отримати мобільний доступ до власних файлів. У лікаря часто виникає потреба зберегти файл великого обсягу або отримати доступ до матеріалів, що зберігаються на домашньому чи робочому комп’ютері, з мобільного пристрою. Для цієї мети підходить Dropbox — сервіс, який дозволяє створити на ПК спеціальну папку, синхронізовану з web-сервером і будь-яким мобільним пристроєм. Відповідно, до файлів, збережених в Dropbox, можна отримати дистанційний доступ зі смартфона або іншого пристрою, що позбавляє лікаря необхідності багаторазово пересилати файли по e-mail або навіть записувати матеріали великого обсягу (наприклад, презентації, відео, статті у форматі pdf) на флеш-накопичувачі. Dropbox розпізнає практично всі типи файлів, у тому числі pages, key, numbers, pdf, doc, xls тощо.
Істотно скоротити обсяг паперових записів допомагає оптимізований для текстів сервіс Evernote, у якому зручно зберігати, наприклад, рецепти, різні підтвердження та повідомлення, отримані по e-mail. Щоб зберегти багатосторінковий pdf-файл зі статтею з медичного журналу, зручно використовувати Genius Scan з Evernote, оскільки при отриманні зображень з багатосторінкового документа Evernote зберігає кожну сторінку у вигляді окремого файлу, а Genius Scan об’єднує їх у цілісний документ для подальшої відправки в Evernote або Dropbox;
6. оптимізувати тайм-менеджмент. Розклад прийому пацієнтів і зустрічей, нагадування про наради й обстеження — це великий обсяг інформації, який лікарю доводиться систематизувати щодня, аби дотримуватися робочого ритму. Існує безліч додатків, у тому числі безкоштовна програма Wunderlist, які дозволяють створювати нотатки, встановлювати ієрархію папок, визначаючи пріоритети, нагадування (у тому числі голосові) на необхідну дату.
Експерти відмічають, що використання описаних програмних додатків істотно полегшить роботу лікаря, позбавивши його великого обсягу паперової роботи.
Діагностика в кишені
Для багатьох країн мобільна медицина — це не примарне завтра, а цілком матеріальне сьогодення. Наприклад, у Великій Британії міністр охорони здоров’я Андрю Ленслі ще у березні 2012 р. підготував перелік 500 мобільних програм для громадського розгляду National Health Service. Причому, для згаданого списку було обрано найдешевші або безплатні програми, створені з метою надати населенню більше можливостей у самодіагностиці й самолікуванні та скоротити кількість візитів до лікаря.
Завдяки mHealth може відбутися справжня революція у плані здешевлення медичної техніки. Вже зараз смартфон або планшет можна використовувати як електронний фонендоскоп (причому, така програма коштує менше $1), електрокардіограф, отоскоп, вимірювач ЧСС. За його допомогою реально зробити запис ритмограми, огляд ротової порожнини, шкіри і слизових оболонок, перевірити зір. Крім того, сучасні мобільні пристрої «обростають» додатковими елементами — наприклад, з’явилися приставки для забору крові, спірометрії, а також програми, здатні перетворити телефон на портативний апарат УЗД. Існує також програма Uchec для лабораторної діагностики — достатньо занурити тест-смужку у сечу на 2 секунди, зробити знімок, розташувавши смужку на підкладці, й отримати визначення 25 параметрів.
Таким чином, завдяки мобільним технологіям лікар може отримувати колосальний об’єм інформації, якого досі був позбавлений.
Прекрасне далеко
Незважаючи на всі дива, мобільна медицина поки що не в змозі замінити реальну. І навряд чи насадка для «кишенькового» УЗД-апарату дасть таку точність, як спеціальна апаратура, не говорячи вже про спробу замінити справжнього лікаря. Проте успішні експерименти є: достатньо згадати робота-хірурга da Vinci, що може виконувати більш складні ендоскопічні операції, ніж будь-який лікар, хоча й не без втручання людини, яка керує апаратом за допомогою спеціальних джойстиків.
Сучасні роботи здатні посадити на туалетне сидіння знерухомленого хворого, частково замінити скелет людини, змусити ходити нерухому ногу.
Якщо врахувати, з якою швидкістю розвиваються технології, можна спрогнозувати, що очікує на світову медицину далі.
«На мій погляд, доктор майбутнього — це лікар-координатор, який з офісу через телефон (смартфон) робить «огляд» та надає поради. Також абсолютно очевидним є розвиток системи відповідального самолікування. Велику частину первинної допомоги буде передано від лікарів парамедикам і далі — пацієнтам. Нарешті, планка опуститься до синдромного і симптомного рівня надання допомоги. Скоріше за все, в широкий обіг увійдуть апарати видачі рецептурних лікарських засобів. І значне місце у лікуванні посядуть «електронні доктори». Але процес виходу медицини у мобільні «хмари» не може бути безконтрольним. Напевно, нова структура надання медичної допомоги потребуватиме нових правил і стандартів, а також продуманої системи логістики», — розповів Павло Воробйов, доктор медичних наук, професор, президент Російського відділення ISPOR, завідувач кафедри гематології та геріатрії ФППОЛ Першого МДМУ ім. І.М. Сеченова.
За словами спеціаліста, йому вже сьогодні часто доводиться консультувати хворих, використовуючи можливості сучасних мобільних додатків.
«Сутність хмарних технологій полягає в обміні даними в універсальному вигляді без кодувань і перекодувань, зберіганні власних даних на віддалених носіях — міцних і надійних серверах або на тисячах чужих комп’ютерах (саме за таким принципом функціонують програми Cloud, Торрент, Dropbox та ін.), а також в обробці складних задач за допомогою мобільних програм. Поступово в «хмари» уходять історія хвороби, різноманітні зображення організму (рентгенограмма, ЕКГ, тощо), лікарські консиліуми. І це відбувається не в майбутньому, а вже зараз, оскільки більшості програм, які використовуються в мобільній медицині, вже по 5-7 років», — висловив власну точку зору П. Воробйов.
Якщо це майбутнє дійсно настане, головними питаннями будуть уніфікація мобільного лікування та розробка методології оцінки й вибору технології. Але, можливо, таке «завтра» залишиться красивою фантазією. Хоча б тому, що віддавати майже всю охорону здоров’я у руки пацієнта, сподіваючись на те, що розібратися у власному стані йому допоможуть технології, — це те ж саме, що направити хворого у відділення діагностики і запропонувати йому самотужки встановити діагноз. Однак можна не сумніватися, що технології розвиватимуться й надалі, і лікар, який скоріше їх опанує, матиме більш широкі можливості, ніж його колеги, які продовжують бачити у mHealth несерйозну «цікавинку».
Марина ЧІБІСОВА, для «ВЗ»
