Перша в Україні телефтизіатрична мережа розпочала свою роботу в Донецькій області. Її основне завдання — боротьба з хіміорезистентним туберкульозом. Інноваційна технологія дозволяє скоротити час на встановлення або уточнення діагнозу і призначення правильної схеми терапії, що сприяє ефективнішому та якіснішому лікуванню хворих на туберкульоз.
Мережа створена й успішно функціонує завдяки науковим розробкам Донецького національного медичного університету ім. Горького та всебічній підтримці Благодійного Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» (в рамках програми «Зупинимо туберкульоз разом», яка реалізується з 2007 року).
На момент відкриття в проекті були задіяні п’ять установ: обласна клінічна туберкульозна лікарня Донецька, міські протитуберкульозні диспансери Краматорська, Горлівки, Шахтарська і Маріуполя. Загальна медико-організаційна ефективність мережі виявилася такою, що самостійно (поза бюджетом проекту, який склав 800 тисяч гривень) підключитися до неї вирішили лікувально-профілактичні установи Володарського, Єнакієвого і Дзержинська, де теж надають допомогу пацієнтам із мультирезистентним туберкульозом.
Донецька область багато років є флагманом у галузі впровадження інтернет-технологій в охороні здоров’я. У регіоні телемедицина активно розвивається з 2000 року, демонструючи досягнення в галузі телетравматології, телекардіології, а останні два роки пов’язані з розвитком опорної телеонкологічної мережі і телефтизіатрії. Розробкою методології, навчанням лікарів, що використовують інновацію, а також науковими дослідженнями ефективності її роботи займаються в Донецькому національному медичному університеті, на базі якого і розміщена серверна частина мережі.
Про те, чим можуть бути корисні сучасні ІТ-технології у фтизіатрії та інших галузях медицини, розповів керівник відділу інформатизації Центру телемедицини та електронної освіти ДонНМУ ім. Горького, доктор медичних наук, професор Антон Владзімірський.
ВЗ Що являє собою телефтизіатрична мережа і які вона надає переваги лікарям та пацієнтам?
— У регіоні п’ять тубдиспансерів було об’єднано в рамках проекту захищеною корпоративною мережею, для чого побудовано спеціальні канали зв’язку. Також використовується унікальна інноваційна електронна система документообігу з автоматизацією виробничих процесів і відеоконференцзв’язок. Тобто відбувається комплексне впровадження кількох телемедичних інструментів.
За два з половиною місяці роботи мережі проконсультовано понад 300 пацієнтів. Результат, перш за все, виражається в повному усуненні тимчасових затримок із надання медикаментозної терапії. Також практично зведені до нуля транспортування документації, поїздки лікарів, тому й економічний ефект вельми відчутний. Методологія телефтизіатричної мережі унікальна. Річ у тім, що для розвинених країн туберкульоз не є значущою клінічною проблемою, тому й спеціальних рішень у сфері телемедицини для неї немає — на відміну, наприклад, від лікування інсульту або гострої травми. А для країн, що розвиваються, телемедицина у сфері фтизіатрії зводилася, в основному, до поодиноких консультацій із фахівцями розвинених держав. Але це залишалося якимись локальними ініціативами.
Ми ж, по суті, за допомогою телемедицини модернізували саме систему надання допомоги. Річ у тім, що телефтизіатрична мережа націлена саме на лікування хіміорезистентного туберкульозу.
Пацієнт із таким захворюванням проходить певні стадії на шляху до одужання. Спершу його діагноз підтверджується лікарською комісією, після чого людина протягом двох років лікується, а потім кожні два-три місяці приходить на консиліум. Це дозволяє моніторувати якість лікування, продовжити призначення або внести необхідні зміни.
До впровадження телемедицини консиліум працював так само напружено, але величезна кількість медичної документації та рентген-архівів просто транспортувалася з міст області до Донецька. Виникала маса питань щодо безпеки документів та особистих даних, поїздок лікарів, витрат на відрядження і на транспорт. До того ж у кожну поїздку доводилося збирати кількох пацієнтів. Щойно ми перейшли до електронного документообігу та телемедицини — логістику було повністю оптимізовано. Телемедичний консиліум може відбутися і заради одного хворого. Хоча іноді доходило до 35-40 пацієнтів на день! Тепер консультацій проводиться стільки, скільки буде потрібно.
ВЗ У минулому році стартував проект і в галузі телеонкології?
— Зараз в Україні побудована опорна мережа між шістьма областями, де розташовані найкрупніші онкологічні центри: Київ, Львів, Донецьк, Івано-Франківськ, Рівне та Маріуполь. Основна мета дії мережі — дистанційне навчання. Проводиться велика кількість майстер-класів, наукових конференцій, клінічних телеконсультацій. Проект також реалізується в рамках програми «Рак виліковний» Благодійного Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України».
Будь-яка телемедична мережа являє собою піраміду — від рівня споживачів послуг, лікарів, установ, які потребують консультативної допомоги, до рівня експертів, які цю допомогу надають. І раніше ми стикалися з такою ситуацією, коли насичували обладнанням рівень споживачів, а рівень експертизи був відсутній або з якихось причин не міг працювати — і, природно, система не працювала. Завдяки тому, що створена опорна телеонкологічна мережа, в країні з’явилося ядро експертизи. Тепер до неї можуть підключатися установи вторинного та первинного рівня і вийде та сама ефективно працююча піраміда.
ВЗ Телемедицина розвивається і в галузі дерматології?
— Є новий проект, який тільки стартує. Це спеціальна платформа, розроблена нашими київськими колегами і призначена для асинхронних теледерматологічних консультацій. Один із напрямків нашої роботи передбачає телемедичну підтримку першого рівня медико-санітарної допомоги (тобто побудову та реалізацію європейської моделі взаємодії лікарів загальної практики і вузьких фахівців), а другий — консультування безпосередньо пацієнтів (перш за все, з метою не діагностики, а скринінгу).
ВЗ Яким чином медиків навчають інноваційним технологіям?
— Це абсолютна інновація нашого медуніверситету — циклу тематичного вдосконалення з питань телемедицини виповнилося вже три роки. Цей курс проводиться на базі кафедри організації вищої освіти, управління охороною здоров’я та епідеміології ФІПО. Його вже пройшли майже 300 медиків із різних областей України. Ми сконцентровані саме на вивченні теорії і практики телемедицини.
Лікарі у нас не просто слухають лекції і знайомляться з досвідом колег, але можуть і попрацювати з тим обладнанням, системами та програмами, які використовуються в реальних клінічних умовах. Тут є комплекс для навчання телекардіології, можливість працювати з електронним документообігом, відеоконференцзв’язком. Цього року нам вдалося завершити формування центру навчання практичним навичкам у сфері телемедицини, єдиного в країні. Тому до нас приїжджають колеги з усіх областей.
ВЗ З якими труднощами доводиться стикатися при впровадженні телемедицини?
— Єдина суттєва проблема на шляху розвитку телемедицини, втім, напевно, як і будь-якого нового починання, — це людський фактор. Усі фінансові питання так чи інакше вирішувані, побудувати інфраструктуру можна — було б тільки бажання це зробити. Коли ж людина не бажає робити крок у бік нового, то подолати це вкрай важко. Відкритість нового не залежить від віку лікаря, в чому я переконався за 15 років роботи в практичній телемедицині. І навіть, навпаки, часто спостерігається ситуація, коли людина з великим досвідом у практичній охороні здоров’я краще сприймає інновації. Це пов’язано з тим, що вона краще розуміє реальні плюси, можливість оптимізації праці, ніж більш молодий фахівець. При цьому навіть рівень комп’ютерної грамотності не завжди має значення. Головне — ставлення до самої ідеї!
Євгенія МАРТИНОВА, власкор «ВЗ», м. Донецьк
