Більше п’ятисот молодих науковців із Харкова та інших регіонів України взяли участь у роботі фестивалю молодіжної науки, що відбувся в Харківському національному медичному університеті. Ідея проведення молодіжного наукового форуму народилася кілька років тому — розповідає проректор ХНМУ з наукової роботи Валерій М’ясоєдов:
— У січні за традицією, якій уже не один десяток років, у медуніверситеті проходить наукова сесія — кафедральні колективи презентують свої наукові дослідження. Рада молодих учених університету вийшла з ініціативою проводити в рамках цієї наукової сесії ще й фестиваль молодіжної науки. Фестиваль триває три дні: молоді науковці беруть участь в олімпіаді «Земський лікар», відстоюють свою професійну підготовку та ерудованість на брейн-рингу «Медицина без кордонів», а студенти активно дискутують у дебатному клубі. Свої наукові роботи майбутні зірки медичної науки презентують у ході наукової конференції.
Сьогодні вже зрозуміло: для студентів, аспірантів і слухачів аспірантури — це чудовий досвід публічних виступів і в той же час можливість послухати як своїх ровесників, так і корифеїв медицини. Під час олімпіади учасникам потрібно розв’язувати тестові та ситуаційні завдання, демонструючи професійні навички. Лікар навіть вузької спеціалізації все одно залишається лікарем і повинен уміти робити все, що може допомогти хворому,— так пояснюють свій задум організатори фестивалю.
— Для обговорення в дебатному клубі ми намагаємося обирати гострі та цікаві теми. Минулого року говорили про проблему трансплантації. Цього року темою обговорення стало сурогатне материнство, — розповідає голова ради студентського наукового товариства, студентка 6 курсу Христина Потіхенська. — Це гостра проблема як психологічна, так і соціальна. Дискусія тривала три години — ми ніяк не могли заспокоїтися! В цьому й полягає мета дебатного клубу, щоб були яскраві обговорення. Нас в університеті з першого курсу вчать, що треба мати власну думку, а не зациклюватися на чужій точці зору. Бо нам жити самостійно, і самостійно приймати рішення.
Христина Потіхеньска активно займається науковою роботою. Бере участь у студентських наукових конференціях: університетських, всеукраїнських, міжнародних, досконало володіє англійською мовою. Паралельно з навчанням у медичному університеті отримує заочну освіту в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого. Проводить наукові дослідження в галузі педіатрії, мріє стати дитячим онкологом.
— У нас говорять: «Якщо ти о третій годині ночі бачиш світло у вікні, то там живе студент-медик». Працювати дійсно доводиться дуже багато. Бо я хочу максимально використати можливості, які дає навчання в університеті для особистого та професійного розвитку, — каже Христина Потіхеньска. — Коли береш участь у науковій роботі, постійно ростеш, розвиваєшся. З кожним роком твої доповіді стають яскравішими, наповнюються науковою та соціальною значимістю. Ти навіть не помічаєш, як наукове дослідження стає частиною твого життя. Професію лікаря я вважаю елітною, а щоб стати лікарем високого рівня, треба діяти вже сьогодні.
Наталія Куфтеріна, голова ради молодих учених ХНМУ, показує солідну збірку наукових робіт — це все роботи, подані на конференцію, що проходила за програмою фестивалю молодіжної науки. Дуже багато цікавих актуальних тем, наприклад: така малодосліджена проблема, як хвороба Вільсона-Коновалова, або досить актуальна сьогодні проблема діагностики та лікування розсіяного склерозу.
Анастасія Пискарьова, студентка четвертого курсу і майбутній ендокринолог, досліджувала синдром вегетативної дисфукнції у студентів медичного університету. Наукою займається ще зі школи, починала в Малій академії наук:
— Науку потрібно «розкуштувати», зрозуміти, що це твоє, і полюбити. Хоча я поки що в пошуку щодо теми, якою серйозно займатимуся в майбутньому. Знаю лише, що це буде ендокринологія. Сьогодні наукова робота для мене — це перш за все розширення світогляду.
— Ті студенти, які активно беруть участь в олімпіадах, отримають рекомендації в науку, мають право претендувати на вступ до магістратури. А магістратура — перший крок до викладацької діяльності, — розповідає голова ради молодих учених ХНМУ. — Я вважаю, що фестиваль молодіжної науки — ще й чудова школа життя. Майбутні медики повинні навчитися презентувати свої наукові роботи, триматися перед аудиторією. Наші студенти активно займаються наукою ще й тому, що розуміють: у медицині, особливо в клінічній, наука та практика не роздільні. Не можливо зробити наукову роботу без пацієнта, адже тільки працюючи з пацієнтом, ти бачиш, що не повністю досліджено в тій чи іншій проблемі.
Тема наукової роботи, яку Діана Таравнех, магістрант кафедри акушерства та гінекології, презентувала на науковій конференції: «Роль тромбофілії в ґенезі невдалих спроб екстракорпорального запліднення». Дівчина розповідає, що головним мотивом у виборі вишу, а потім у навчанні була любов до професії лікаря. Діана виросла у родині медиків і навіть не уявляла своє життя поза медициною:
— Лікар — це професія, яку потрібно не просто любити. Нею потрібно жити. Для мене медицина — це сенс життя. З першого курсу знала, що буду акушером-гінекологом. А коли вперше побачила народження дитини, просто закохалася в акушерство. Це справжнє диво і ти береш у ньому участь, допомагаєш маленькій людині з’явитися на світ. Наукою я займаюся з третього курсу: досліджую тромбози та їх вплив на безпліддя. Планую в майбутньому поєднати медичну практику та наукову роботу.
«Інфіковані вірусом врачування та науки» — так трохи іронічно, але з великою повагою висловилася про своїх студентів одна з викладачок медичного університету. Що цікаво: говорячи про мотиви у виборі професії і про те, що стимулює їх так напружено працювати, вивчаючи медицину, активно займатися науковою роботою, жоден студент не згадав, що роблять вони це заради того, аби мати в майбутньому престижну високооплачувану роботу. Думаю, не тому, що мої співрозмовники — альтруїсти. Студенти-медики добре розуміють: головна умова життєвого успіху, в тому числі фінансового, — займатися улюбленою справою та робити це високопрофесійно.
Фестиваль молодіжної науки планують проводити в Харківському національному медичному університеті кожного року. Географія учасників розширюватиметься — переконані організатори. І в недалекому майбутньому фестиваль збиратиме молодих науковців-медиків не лише з Харкова та України, а стане міжнародним молодіжним науковим форумом.
Інна САРІОГЛО, власкор «ВЗ», м. Харків
