З метою збереження здоров’я нації, запобігання створенню умов для зростання кількості наркозалежних серед молоді Державна служба України з лікарських засобів знову пропонує внести зміни до відповідних нормативно-правових актів України та запровадити предметно-кількісний облік для лікарських засобів, що містять кодеїн.
За даними фахівців доказової медицини, кодеїновмісні препарати найчастіше використовуються для усунення симптомів захворювання, а не для лікування. Усунення ж лише симптомів хвороби призводить до подальшого погіршення її перебігу.
Стандартно обсяги реалізації звичайних засобів проти кашлю та застуди відповідають сезонності захворювань у нашій країні. Але в групі препаратів із вмістом кодеїну ситуація абсолютно протилежна.
Одним із чинників неадекватних обсягів продажів лікарських засобів, що містять кодеїн, є можливе використання цих препаратів для немедичного застосування.
Держлікслужба України стурбована ситуацією з приводу зростання продажів лікарських засобів, які містять кодеїн, та неодноразово зверталася до МОЗ України про внесення змін до нормативних актів і віднесення цієї групи препаратів до препаратів, що підлягають предметно-кількісному обліку. Однак, до цього часу зазначені зміни внесені не були.
Незважаючи на вжиті Міністерством охорони здоров’я України заходи стосовно запровадження рецептурного продажу лікарських засобів, що містять у своєму складі кодеїн, шляхом внесення змін до наказу МОЗ України від 14.05.2003 року № 210 «Про затвердження критеріїв віднесення лікарських засобів, що містять малу кількість наркотичних засобів або психотропних речовин і прекурсорів, до категорії лікарських засобів, які відпускаються без рецептів», встановлення рецептурної форми відпуску препаратів з вмістом кодеїну шляхом внесення зміни та доповнень до наказу від 19.07.2005 року № 360,обсяги реалізації кодеїновмісних лікарських засобів є стабільно високими. Ця ситуація нагадує історію з тропікамідом, коли цей рецептурний препарат широко використовувався наркозалежними. Знадобилося 5 років, щоб його поставили на предметно-кількісний облік.
Що стосується кодеїну… Сьогодні виробники тільки роблять вигляд, що ці препарати не завдають шкоди (хоча відомо, що кодеїн належить до тієї ж групи, що й героїн, метадон, морфін). І для них — це просто бізнес. А бізнес, як відомо, повинен приносити прибуток.
Де межа між тим, де закінчується бізнес і починається соціальна відповідальність?
Про небезпеку немедичного використання кодеїновмісних препаратів внаслідок їх неконтрольованого обігу
Деякі ліки, наприклад, кодеїновмісні препарати, синтетичні опіоїдні анальгетики, антидепресанти, по суті, є наркотичними засобами. До них також відносяться речовини, які можуть стати такими в результаті кількох нескладних хімічних перетворень.
Кодеїн (3-метилморфін) — алкалоїд опію. У фармакології класифікується як протикашльовий лікарський засіб центральної дії, що має незначний наркотичний ефект. За характером дії і за хімічною будовою кодеїн близький до морфіну. Комбіновані лікарські препарати на основі кодеїну в поєднанні з ненаркотичними анальгетиками (анальгін, амідопірин), кофеїном, фенобарбіталом також застосовуються в разі головного болю і невралгій. Анальгезуюча дія кодеїну обумовлена збудженням опіоїдних рецепторів у різних відділах центральної нервової системи і периферійних тканинах, що призводить до зміни емоційного сприйняття болю. Кодеїн меншою мірою, ніж морфін, пригнічує дихання, рідше спричиняє міоз, нудоту, блювоту і запори (активація опіоїдних рецепторів у кишечнику спричиняє розслаблення гладких м’язів, зниження перистальтики і спазм усіх сфінктерів), на деяких людей може справляти збудливу дію з сильно вираженим безсонням. Максимальний ефект досягається через 30-60 хвилин після внутрішньом’язового введення і через 1-2 години після перорального. Спричиняє синдром залежності, ейфорію, синдром відміни при відмові (так само, як і героїн).
Кодеїновмісні лікарські засоби діляться на дві групи: комбіновані анальгетики та протикашльові засоби.
Протикашльовими засобами є такі препарати на основі кодеїну, як «Кодтерпін®», «Кофекс» (призначаються при запальних захворюваннях органів дихання та інших захворюваннях, що супроводжуються сухим кашлем). При застосуванні великої кількості доз, подібно до інших опіатів, кодеїновмісні препарати можуть спричиняти ейфорію. При регулярному застосуванні кодеїну (лікарських засобів на його основі) спостерігається звикання (подібне до звикання до героїну та інших препаратів групи опіатів). У зв’язку з цим рекомендується не застосовувати кодеїновмісні лікарські засоби довше трьох тижнів, а по завершенні курсу лікування припиняти їх застосування поступово (в середньому кількість прийнятих препаратів зменшується на 10% на добу). В іншому випадку можлива поява синдрому відміни.
За даними відділення дитячої наркології НДІ наркології МОЗ Російської Федерації, нерідкими є клінічні випадки, коли наркоманія у дітей первинно формувалася тільки внаслідок прийому кодеїновмісних лікарських засобів (залежність може виникнути вже з першого застосування).
Дезоморфін (хімічна назва 4,5-альфа-епоксі-17-метилморфінан-3-ол) — синтетичний наркотик, що виготовляється кустарним способом у домашніх умовах.
Вперше дезоморфін отримали в США наприкінці 20-х років минулого сторіччя при спробі створити на основі морфіну нові лікарські засоби з потужнішим знеболювальним ефектом. Анальгетичний ефект дезоморфіну виявився сильнішим, ніж в інших подібних препаратів — його знеболювальна дія в десять разів перевищує силу морфію. Дезоморфін володіє більшим наркогенним потенціалом, ніж морфін. Мінімальна летальна доза — близько 200 мг, звичайна знеболювальна доза його становила 1 мг. Для порівняння: діючі дози морфіну становлять від 1 до 10 мг, кодеїну від 8 до 60-100 мг.
Нетривалий час дезоморфін застосовувався як знеболювальний засіб у післяопераційний період. Випускався в продаж у вигляді солі бромистоводневої кислоти під назвою «Permonid» (Roche). Однак дія цих ліків тривала не більше 3-4 годин і швидко призводила до наркотичної залежності, тому дезоморфін не знайшов практичного застосування в медицині.
Дезоморфін належить до синтетичних опіатів. Будучи однією з модифікацій структури морфіну, дезоморфін у 9 разів активніший і в 5 разів токсичніший за морфін, має таку ж сильну дію, як і героїн, але внаслідок нетривалості дії частота його застосування зростає порівняно з героїном, а наркотична залежність виникає вже після 2-3 доз. Виготовлений у кустарних умовах, з великою кількістю отруйних домішок, цей вид наркотику небезпечний ще й тим, що існує висока ймовірність його передозування, оскільки при внутрішньовенному введенні споживач не може зупинити процес всмоктування наркотику.
В осіб, які вживають дезоморфін, різко погіршується здоров’я: руйнуються імунна система, печінка, судини. Через 3-4 місяці з початку вживання тіло людини починає розкладатися, вени перестають функціонувати, тому таким хворим в результаті доводиться ампутувати кінцівки. У середовищі наркозалежних він отримав назву «крокодил». Якщо середня тривалість життя осіб, що вживають героїн, за даними медичної статистики, становить від 5 до 7 років, то осіб, які вживають дезоморфін, — від 1 до 2 років.
Соціальна небезпека дезоморфіну, в силу його порівняно дешевого та швидкого способу приготування і невисокої вартості, в тому, що він доступний і легко поширюється: особа, яка вживає дезоморфін, залучає до його вживання в середньому ще 12 осіб щорічно.
Вживання дезоморфіну викликає такі важкі ускладнення, як тромбофлебіти, флегмони, абсцеси в місцях введення (як наслідок, виникнення гангрени), ангіогенний сепсис, бактеріальний ендокардит, септичну пневмонію, поліорганну (дихальну, ниркову, серцеву) недостатність.
Самі по собі наслідки від вживання кодеїну досить важкі: починаючи від ністагму, підвищеного потовиділення, задухи, судом до епілептичних припадків і зупинки дихання.
В силу хімічних властивостей дезоморфіну у важких випадках залежність від нього виникає відразу після першої ін’єкції, а у наркоманів ремісія ніколи не настає. Половина таких хворих все одно повертається до споживання цих речовин або ж відновлює прийом тільки кодеїнових таблеток. Дезоморфін має близьку до морфіну фармакокінетику, виводиться з сечею у вигляді кон’югантів. Володіючи більшою активністю, дезоморфін має менші діючі концентрації. У зв’язку з цим виявити його в сечі набагато складніше, ніж сам кодеїн або морфін.
Прес-служба Держлікслужби України
