Будь-які зміни в суспільстві миттєво відображаються на стані здоров’я українців, особливо наочною в цьому аспекті є репродуктивна система. Проблеми з народжуваністю, яких сьогодні зазнає кожна п’ята пара, — це результат дії багатьох чинників, у тому числі соціально-економічних. Але якщо жіночому безпліддю присвячено левову частку всіх публікацій на цю тему, то проблеми з заплідненням у чоловіків традиційно залишаються «за лаштунками». Завідувач відділення патології статевих залоз ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України», доктор медичних наук, професор Володимир БОНДАРЕНКО погодився розповісти про сучасний стан репродуктології та андрології як її невід’ємної частини.
ВЗ Наскільки актуальною є проблема безпліддя для України?
— Вважається, що в усьому світі від 15 до 20% подружніх пар не мають дітей у шлюбі. В Україні таких людей близько 1 млн. Серед чинників найбільш суттєвими є соціально-економічні, екологічні, спосіб життя, деформація міжособистісних, у тому числі шлюбно-сімейних, стосунків. Окремо слід виділити такий чинник, як катастрофічне поширення інфекцій, що передаються статевим шляхом.
Враховуючи, що демографічна ситуація у нас достатньо складна (згідно з офіційною статистикою, щорічно населення України зменшується на 67 тис. осіб), проблема є вкрай актуальною. Проте вона існує і в розвинених країнах Заходу, і в Росії — тому ми в цьому плані не оригінальні.
ВЗ Чим пояснюється ситуація, що склалася: відсутністю статевого виховання чи профілактики й ранньої діагностики вроджених патологій репродуктивної системи?
— На сьогодні певний відсоток населення планети (за даними ВООЗ, близько 330 млн) має патологію, зумовлену інфекціями, що передаються статевим шляхом. До цього призводить ранній початок статевого життя, його невпорядкованість. Мова йде не лише про «популярні» діагнози на кшталт гонореї або сифілісу. Важливу роль у патологічному процесі відіграють хламідіоз, уреаплазмоз, мікоплазмоз, трихомоніаз тощо. Звичайно, ці інфекції дають високий відсоток захворюваності як у жінок, так і в чоловіків. Це проблема, в першу чергу, статевого виховання.
Що стосується вроджених патологій, то слід визнати — ми ніколи не знаємо, що буде з дитиною, яка народилася з пренатально детермінованою патологією. Звісно, кожна людина має право на життя, і якщо вона народилася хворою, ми повинні її виходжувати. Нехай це некрасиво звучить, але природний відбір, що існував раніше, давав більш життєздатне потомство. Уроджена патологія закономірно відображається на репродуктивній системі.
ВЗ Яку частку у структурі загального безпліддя посідають репродуктивні проблеми чоловіків?
— За останні 20 років кількість інфертильних чоловіків зросла з 30 до 50%. Серед усіх причин репродуктивної дисфункції частка чоловічого безпліддя становить 25-50%, тобто можна сказати, що у структурі безпліддя чоловіча й жіноча частка майже рівні. Звичайно, це дуже усереднені та розпливчасті дані, оскільки основою для статистики стає вивчення ситуації лише у великих містах. Щоб більш чітко її окреслити, потрібна масштабна скринінгова програма. Здебільшого до нас звертаються мешканці великих промислових центрів, а в сільській місцевості традиційно вважається, що у безплідді пари винна жінка. Серед причин вельми «почесне» місце посідає пивний алкоголізм. Компоненти, що містяться в пиві, можуть змінювати гормональний баланс у чоловіка, не говорячи про те, що вони чинять токсичний вплив на функцію печінки, яка має величезне значення у метаболізмі андрогенів, а відтак — і в нормалізації сперматогенезу. Часто запитуєш у чоловіка: «Як ти п’єш?», він каже: «Майже не п’ю, усього 1-1,5 л пива на день». Йому здається, що це небагато, оскільки він не п’яний, соціально адаптований, поводиться нормально, але пиво — чинник, який може негативно впливати на репродуктивну функцію. Середній рівень споживання алкоголю в Україні — 12-13 л абсолютного спирту. Це при тому, що вимираючою вважається нація, яка споживає 8 л алкоголю. Також на чоловіче здоров’я дуже негативно впливають куріння, наркотики. Необхідно наголосити і на хронічному простатиті, на який, за даними літератури, страждають 30-75% чоловіків молодого та середнього віку. Питома вага припадає на 20-40 років, тобто на період активного репродуктивного здоров’я, і призводить до втрати фертильності.
Ситуація ускладнюється, якщо брати до уваги поширення соматичної патології, в тому числі серед чоловіків працездатного віку. У цьому аспекті особливого значення набувають ендокринні захворювання, хвороби серцево-судинної системи. Важливе значення має й той факт, що у 24,6% хлопчиків спостерігаються аномалії розвитку сечостатевих органів, що було виявлено під час огляду 20 402 осіб (З.Б. Данилова та ін., 2011).
Одна з важливих проблем, які ми поки що не в змозі вирішити, — це ідіопатичне безпліддя, або безпліддя нез’ясованого ґенезу, коли немає наявних причин, які можуть призводити до труднощів у цьому питанні.
Нарешті, слід пам’ятати, що сучасного чоловіка переслідує депресія. За даними Ігоря Горпинченка, Президента асоціації сексологів і андрологів України, головного сексопатолога України, депресія спостерігається у 86% сексологічних хворих, причому у 67% з них виявлена уроджена психопатологічна обтяженість, що передує сексологічній патології.
ВЗ Чоловіки неохоче звертаються до лікаря?
— Сьогодні чоловіки інакше починають дивитися на проблему, зокрема, завдяки наявності Інтернету. Але це вносить і певні корективи у взаємовідносини «лікар—пацієнт». Бувають випадки, коли пацієнт, знайшовши інформацію невідомого походження на непрофесійних сайтах, починає нав’язувати лікарю свою думку. І в цій ситуації все залежить від того, наскільки спеціаліст володіє основами раціональної психотерапії. Адже, враховуючи специфіку нашої роботи, ми повинні вміти спілкуватися з будь-якою людиною. За радянських часів навіть існував наказ, який регламентував прийом сексопатолога: первинний візит тривав 1 годину, вторинний — 30 хв. Важливо дати час людині, аби вона розкрилася, розповіла всю інформацію, яка необхідна для адекватного лікування.
У випадку з «Інтернет-навчанням» я зазвичай прошу пацієнтів назвати джерело, видання, автора матеріалу. Коли з’ясовується, що це лише приватна думка на невідомому форумі, запитую, чи проводилися рандомізовані дослідження, які могли б її підтвердити. На цьому етапі людина, як правило, відступає, і ми переходимо до конструктивного діалогу.
Існує думка, що чоловіки не хочуть іти на прийом до андролога. З власного досвіду можу сказати, що у великих містах ця проблема не стоїть. Але, звісно, жінка більш охоче йде до лікаря і, зазвичай, вона приводить із собою чоловіка.
Стосовно змін у структурі захворюваності чоловіків, можу відмітити наступне: якщо раніше гіперпролактинемія проявлялася лише поодинокими випадками, то сьогодні вона стала досить поширеною проблемою. Чому і як це пояснити, ми не знаємо. Дослідження рівня пролактину ми проводили з початку 80-х рр. Раніше його підвищення свідчило про те, що у чоловіка є пухлина, але сьогодні — зовсім необов’язково. Тобто структура захворюваності змінюється через зміну способу життя або інші чинники. Так було завжди: одні хвороби виходили на перший план, інші зникали.
ВЗ Які репродуктивні патології у чоловіків лікуються найскладніше?
— Першим кроком до успішного лікування, звичайно, є чітко встановлена причина безпліддя. Велику проблему сьогодні становить ідіопатичне безпліддя, коли немає наявних порушень, але з невідомих науці причин запліднення не відбувається.
Проте навіть коли діагноз встановлено, він не завжди буває втішним. Наприклад, якщо у чоловіка спостерігається азооспермія, тобто відсутність сперматозоїдів у сім’яній рідині, ми навряд чи зможемо йому допомогти. Ендокринне безпліддя лікується залежно від форми. Існує багато патологій, за яких ми можемо вирішити питання дітонародження у подружній парі, але не нормалізувати репродуктивну функцію взагалі.
ВЗ Чи впливає на репродуктивну функцію чоловіків прийом лікарських засобів для підвищення потенції?
— Даних про негативний вплив цієї групи препаратів на здатність до запліднення в доступній науковій літературі немає, і у власній практиці я такі випадки також не зустрічав. Річ у тім, що у репродуктивному віці засоби для стимуляції потенції зазвичай застосовують короткочасно. І взагалі люди, які хочуть мати дитину, приймають їх дуже рідко. А в більш старшій віковій групі, коли застосування згаданих засобів буває тривалим, такі дослідження не проводилися. Основний механізм дії препаратів, що стимулюють потенцію, — це покращення кровоплину статевого члена та яєчок, що не є чинником для погіршення якості сперми або зниження рівня тестостерону. Навпаки, нормальний кровообіг може навіть сприяти покращенню репродуктивної функції. Звичайно, якщо мова йде про якісні лікарські засоби з доведеною ефективністю і безпекою.
ВЗ Вікова структура народжуваності сьогодні змінилася?
— В Україні є багато соціальних чинників (наприклад, відсутність власного житла, нормальної роботи), які створюють умови для пізнього вступу до шлюбу і, як наслідок, до зниження дітонародження.
Зазвичай дитину хочуть мати 30-річні та старші. Так, це репродуктивний вік, але 30 років — уже не 23. До 30 років чоловік намагається багато працювати, приділяти увагу навчанню, бізнесу, і за цей час він отримує масу проблем зі здоров’ям. Що більш напруженим є життя, то більше проблем у людини з заплідненням.
Згідно з класифікацією ВООЗ, вважається, що молодий вік триває до 44 років, із 45 до 50 — це вже середній вік. Але, вибачте мені, у царській Росії у 50 років уже не брали до ополчення — вважалося, що це літня людина. Звісно, спосіб життя змінюється, а тривалість життя у світі зростає.
Але передача генетичної інформації та відтворення собі подібного у розквіті репродуктивних здібностей дає більш життєздатне потомство. Із 30 років у чоловіка починає знижуватися рівень вільного тестостерону, у 40 років — загального.
Коли я починав працювати, нормою вважалася кількість сперматозоїдів у 1 мл — більше 60 млн, з них 80% повинні бути рухливими, 70% — активними. Надалі показники змінилися, нормою називали більше 20 млн сперматозоїдів, із них 50% — рухливих, більше 25% — активно-рухливих. Останні нормативи (2010 р.) такі: більше 15 млн сперматозоїдів у 1 мл, з них рухливих — 40% і більше, активно-рухливих — 32% і більше. Міжнародні нормативи базуються на результатах аналізу ретроспективних даних щодо того, в якому віці сьогодні чоловіки стають батьками. Звичайно, свій внесок у поняття «норма» роблять і екстракорпоральні методи запліднення. Людина намагається подовжувати репродуктивну функцію у різний спосіб, і вона має на це право.
ВЗ Чи достатньо в Україні закладів, що займаються проблемами безпліддя?
— На мій погляд, цілком достатньо. Єдиний складний момент — це те, що приватні заклади, які займаються питаннями репродуктології, часто оснащені набагато краще за державні дослідні інститути. Що ж до рівня кваліфікації спеціалістів, то у нас багато думаючих людей, які «мають голову» і вміють лікувати репродуктивні патології.
ВЗ На вашу думку, рівень наших спеціалістів відповідає вимогам розвинених країн?
— Західна медицина — це медицина стандартів. Це має свої переваги для пацієнта, але є у неї є й недоліки. Принаймні мене у Харківському медичному інституті вчили лікувати не хворобу, а хворого, не стандартно, а думати. І я вдячний своїм вчителям за високий рівень підготовки. З тих колег, яких я знаю, усі також думаючі люди. Тож, вважаю, що у дослідницьких, діагностичних аспектах наші спеціалісти не гірші, а в чомусь навіть кращі за європейських або американських лікарів. Усе інше залежить від інструментарію та обладнання.
ВЗ Чи є якісь позитивні тенденції, що дають надію на вирішення проблеми безпліддя у нашій країні?
— Факт поширення безпліддя набуває великого соціального значення, особливо враховуючи, що тільки за останні 5 років чоловіче населення зменшилося на 0,8%, у тому числі працездатне — на 2,2%. Але можна відзначити покращення у діагностиці та лікуванні репродуктивної патології, адже за той самий період кількість чоловіків, що вперше звернулися з проблемою, значно переважає приріст загальної чоловічої безплідності. Суттєве значення має інформаційно-методична робота, і вона вже проводиться під егідою Українського інституту андрології і сексопатології. Відомо, що останніми роками спостерігається зміна сексуального мислення: у поняття «здоровий» вкладають не тільки фізичний стан і сексуальну характеристику, а й можливість реалізувати свою дітородну функцію, тобто андрологічне здоров’я. Але безумовним пріоритетом при вирішенні проблеми безпліддя є профілактика — її результативність залежить від правильного наукового підходу, а також від нових рішень на основі загальних принципів.
Проте я вважаю, що немає сенсу втручатися у природні процеси і приймати якісь харчові добавки або препарати для профілактики, якщо у людини немає патології. Тим більше не слід проводити лікарську профілактику у дітей та підлітків. Хто може сказати, як той чи інший препарат вплине на розвиток організму хлопчика у період статевого дозрівання? Наші рекомендації — це здоровий спосіб життя, правильне харчування з повним набором вітамінів та мікроелементів, адекватні фізичні навантаження. І, звичайно, слід берегти здоров’я, оскільки будь-яке захворювання, наприклад, ГРВІ або ангіна, може моделювати репродуктивну патологію.
Мабуть, щоб донести ці прості речі до широкого кола людей, потрібне впровадження профілактичних програм на всеукраїнському рівні, але поки що кожен лікар вирішує це серйозне питання локально, наскільки це можливо.
Марина ЧІБІСОВА, «ВЗ»
