Серію публікацій про сімейних лікарів — учасників нашого конкурсу «сімейний Лікар року — 2019» розпочинає Аліна Сохань з Полтавщини.
Чому саме сімейна медицина?
Хоча спершу я мріяла про педіатрію, в інтернатуру пішла за фахом «Загальна практика-сімейна медицина». Чому зупинилася саме на цій спеціальності? Мабуть, тому що вона дає більше можливостей охопити й пізнати всі галузі медицини, адже на первинному прийомі ти і кардіолог, і педіатр, і ортопед. А ще сімейний лікар має найтісніший контакт із пацієнтом, і це дає йому можливість реалізувати власні морально-етичні якості й вибудовувати міжособистісні стосунки з останнім, спираючись на принципи деонтології: чесність, повагу до пацієнта, розуміння, підтримку, здатність переконати в небхідності виконувати всі настанови лікаря тощо. Мені не раз траплялися пацієнти, які вперто відмовлялися лягати в стаціонар або лікувати ускладнення, що виникли після перенесеної хвороби. Згадую, як складно було вмовити молодика, котрий «заробив» гайморит унаслідок ГРВІ. «Немає часу», — відмахувався чоловік. Я довго розповідала про наслідки і ризики цього ускладнення, наводячи приклади з практики. Подіяло, коли сказала: «Я неодмінно перевірю, чи лягли ви у ЛОР-відділення лікарні…» Пацієнт відчув твердість мого слова, пролікувася й одужав.
Головна професійна мета і як її досягти?
Безумовно, охорона життя і здоров’я людини. І щоб її досягти, на мою думку, треба мати високий рівень знань, умінь, досвіду. Професія сімейного лікаря унікальна ще й тим, що саме до нього першого приходить по допомогу пацієнт. І дуже важливо, аби в серці цього лікаря жила любов до людини, уміння співпереживати, разом із нею долати хворобу. Тут необхідно бути щирим, щоб знайти «ключик» до хворого. Наприклад, можна похвалити його за оперативно здані аналізи, за те, що вчасно прийшов на прийом, звернутися до нього по імені й по батькові. І тоді останній відчує зацікавленість лікаря в собі, силу його «одужувального» впливу.
Буває, пацієнти телефонують і дякують за повернуте здоров’я. А одна жінка навіть написала вірші на листівці — я її зберігаю на згадку.
Найбільший ваш професійний успіх
Довіра пацієнтів. Я вже уклала 1800 декларацій. Однак це — лише перша сходинка до справжнього успіху, для досягнення якого маю постійно вчитися, рухатися вперед. Я вдячна керівництву ЦПМСД №1 за те, що мене рекомендували для навчання на тренера для своїх колег. Набуті знання і навички я радо передаю їм на групових заняттях у тренінговому класі нашого центру.
А ще, аби підвищити професійний рівень, долучаюся до онлайн-конференцій із різних напрямків медицини. Після однієї з таких успішно пройшла тестування й отримала запрошення від львівських науковців взяти участь у всеукраїнському медичному заході з проблем ВІЛ-інфекції. Минулого року побувала там, дізналася багато корисного. Нещодавно прийняла пропозицію головного лікаря нашого ЦПМСД пройти тренінг із вакцинації. Вважаю, що сімейний лікар має постійно розширювати професійний діапазон.
Пацієнт для вас — це…
Головний об’єкт моєї турботи. Саме задля нього я приходжу на роботу й саме за нього несу відповідальність. І не важливо, хто він і звідки. Моє завдання — бути для нього корисною, прийняти його проблеми як свої власні. Стався, наприклад, у практиці такий випадок. Якось під кінець робочого дня до мене в кабінет постукав чоловік і попросив прийняти його: він повертався з роботи й відчув сильний біль за грудниною. Попри те, що він не був моїм пацієнтом, я уважно оглянула його, направила на кардіограму, яка виявилася задовільною. Почала шукати причину хворобливого стану. А коли пропальпувала живіт, побачила, що м’язи напружені, а у хворого — болісні відчуття. «Чи не було у вас виразки шлунка?» — запитала. І справді, виявилося, була. Тож я призначила хворому лікування й наказала обов’язково звернутися до сімейного лікаря за місцем проживання.
Таких неординарних випадків у практиці кожного «сімейника», впевнена, — немало.
Що найскладніше в роботі сімейного лікаря?
Пацієнти не повинні залишатися поза увагою сімейного лікаря, а одне з його основних завдань — профілактична робота з населенням. Цього не можна досягти, не побувавши в родині. І якщо, скажімо, я виявляю цукровий діабет у когось із її членів, то наполягаю, аби вся сім’я дотримувалася відповідної дієти: так вона допомагатиме рідній людині вести правильний спосіб життя і вбереже себе від небезпечної хвороби. Мабуть, це і є найскладнішим у моїй роботі — знати всіх своїх пацієнтів, уміти не тільки розпізнати хворобу, а й запобігти їй. Головні ресурси для одужання закладені в самому хворому, лише треба вміти їх віднайти, розкрити й спрямувати на лікування. Це я й намагаюся осягнути у своїй щоденній практиці.
Дуже важко буває, коли встановлюєш діагноз онкологічного захворювання. Багато хто сприймає його як вирок. А треба намагатися вселити в хворого надію на одужання. Рідні пацієнта — велика опора лікаря в таких ситуаціях. Я проводжу з ними відповідну роботу, своєрідний «психологічний тренінг». І це допомагає. У мене на дільниці є приклади, коли людина успішно прооперувалася, пройшла хіміотерапію, відновилася й працює. Це, вважаю, спільне досягнення лікаря, сім’ї, котра підтримувала хворого, й пацієнта, який боровся за себе.
Правила
Учасником і переможцем конкурсу «Сімейний лікар року — 2019» може стати медик із будь-якого куточка України — фахівець, котрий обрав професію за покликанням! Не має значення, скільки вам років, працюєте ви в державній медицині чи приватній, на селі чи в місті. Важливо тільки те, яку професійну мету ставите перед собою, яких зусиль готові докладати для того, аби ваші пацієнти не хворіли, і як вони оцінюють ваш внесок у їх здоров’я.
Пишіть нам про себе і своїх колег, гідних взяти участь у нашому конкурсі, а ми обіцяємо в кожному випуску газети «Ваше здоров’я» знайомити вас із претендентами на високе звання «Сімейний лікар року — 2019». Переможець конкурсу визначатиметься за результатами голосування на сайті vz.kiev.ua, яке відкриється в листопаді 2019 року.
Чекаємо ваших листів із контактними даними і короткою історією успіху на адресу: [email protected], і не забудьте зробити помітку: «Сімейний лікар року — 2019». Або телефонуйте в редакцію за номером: (067) 238 41 63.
