У галузі дитячої хірургії останніми роками спостерігають значний прогрес. Проте часто картину псують вітчизняні реалії: випадки затримки зарплати медикам, недостатнє матеріальне забезпечення закладів. Єдина надія — на ентузіазм рятівників маленьких пацієнтів?
ВЗ Ви є експертом МОЗ України в галузі дитячої хірургії. Як оцінюєте її стан?
Андрій КУЗИК, завідувач кафедри дитячої хірургії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, експерт МОЗ України зі спеціальності «Дитяча хірургія», віцепрезидент Всеукраїнської асоціації дитячих хірургів, кандидат медичних наук, доцент.— Нині ця сфера розвивається дуже добре, й останнім часом ми досягли неймовірних результатів. Освоїли велику кількість новітніх методик проведення оперативних втручань та здійснили стрімкий прорив у мініінвазивних методах хірургії. У Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі (далі — Західноукраїнський центр) успішно проведено 2 операції з трансплантації нирки дитині від родинних донорів, завершується будівництво Центру трансплантації кісткового мозку, який запрацює найближчим часом. Наші дитячі хірурги регулярно відвідують майстер-класи для підвищення кваліфікації та стажування в провідних закордонних клініках, де здобувають практичні навички та досвід проведення операцій найсучаснішими та найновішими світовими хірургічними методами. Однак я мушу констатувати, що весь цей поступ відбувається, як то кажуть, не завдяки, а всупереч обставинам. Попри свої зарплати й умови роботи наші медики на ентузіазмі роблять надзвичайні речі, рятують життя пацієнтів, навчаються новому і втілюють найкраще.
ВЗ З якими конкретно проблемами стикаєтеся?
— Найгострішою проблемою є брак державних коштів для оновлення елементарного набору хірургічних інструментів (голкотримачі, затискачі, ножиці тощо), які вже відслужили свій робочий термін. А також на придбання інструментарію для проведення лапароскопії, обладнання для електрохірургії, бажано було б отримати ультразвукові скальпелі. Я вже не кажу про спеціальне обладнання, яке є абсолютною нормою для лікарні за кордоном.
Нині наші лікарні мають статус комунальних некомерційних підприємств, тож повинні забезпечувати свою життєдіяльність самостійно, але коштів НСЗУ на те, щоб оновити інструментарій чи закупити нове обладнання, не вистачає.
ВЗ А подекуди й на зарплати медиків…
— Так. В одній із лікарень за серпень та вересень цього року були затримки зарплат усьому медичному персоналу. Також не в усіх лікарнях зарплати виплачують у повному обсязі, тобто без надбавок. Деякі заклади змушені звертатися до керівництва області чи міста за допомогою в кілька мільйонів гривень, бо їм не вистачить коштів до кінця року.
Наприклад, зарплата дитячого хірурга в одній із польських приватних клінік становить 20 тис. євро на місяць, тоді як в українських комунальних лікарнях — близько 5-6 тис. грн. Тож нікого не дивує катастрофічний відтік молодих медичних кадрів та й досвідчених професіоналів у закордонні клініки. І ця ситуація є загрозливою для нашої медичної системи.
А ті хірурги, які ще залишилися в Україні, змушені працювати на двох або й трьох роботах. Крім того, вони мають щодня вносити багато інформації в історії хвороб, у різні програми інформаційних систем, вводити різноманітні коди, робити виписки тощо. Як гадаєте, такий потік писанини може викликати позитивні емоції? Тому очевидним стає зростаюче професійне вигорання лікарів унаслідок надмірних навантажень і стрімке погіршення загального стану їхнього здоров’я. Фактор професійного вигорання хірургів вкрай високий. Мало хто говорить про нього, але, на мою думку, це дуже серйозно.
Найбільшою проблемою нашої галузі є дефіцит молодшого та середнього медперсоналу. Спостерігається несприятлива тенденція: одразу після закінчення медичних коледжів медсестри змінюють фах, ідуть працювати не в медичні заклади, а, наприклад, у сферу торгівлі. Це також відбувається через катастрофічно низький рівень їхніх зарплат — майже мінімальної. Тому на державному рівні потрібно ухвалювати радикальні рішення, які стимулювали б матеріальну зацікавленість медиків до виконання професійних обов’язків.
Дізнайтеся більше: Реформування вторинки: розчарувань багато, грошей мало
ВЗ Тоді як узагалі можна оцінити результати реформ в українській медицині?
— Реформа успішно працює на первинній ланці: понад 30 мільйонів українців мають свого сімейного лікаря, а самі сімейні лікарі отримують гідну зарплату. Але, на жаль, вторинна та третинна ланки в реформі ще не запрацювали на повну потужність. І в цьому не останню роль відіграє те, що держава перебуває в стані війни, обтяжена захистом своїх кордонів, а також ковідними викликами. Також в Україні є проблема великого обігу тіньових коштів, із яких, зрозуміло, податків у бюджет не надходить, а саме звідти держава виділяє кошти зокрема й на медицину, і на медичну освіту. Тому українські клініки досі не отримали всіх коштів, які були передбачені медичною реформою, а лікарі вторинної і третинної ланок не дочекалися обіцяного підвищення зарплат.
Іншим важливим аспектом є те, що комунальні медичні заклади нині вступають у жорстку конкуренцію із приватними клініками, кількість яких останнім часом різко збільшується. Також в Україні суттєво зменшилася чисельність населення — багато наших громадян виїздять за кордон на навчання та працевлаштування.
ВЗ Чи вдається відправити за кордон фахівців, аби навчилися новому?
— Наш центр активно співпрацює із турецьким пластичним хірургом, професором Хаканом Агіром і клінікою Аджибадем у Стамбулі. Найближчими днями в цьому місті має відбутися велика міжнародна хірургічна конференція, на яку плануємо відправити нашого хірурга для стажування та здобуття нового досвіду щодо проведення операцій з приводу розщелин піднебіння. Але участь у цій конференції коштує 970 доларів, а у двох майстер-класах — 500 доларів, плюс витрати на переліт, проживання та харчування. Тобто така поїздка обійдеться приблизно у 2 тис. доларів. Жоден наш хірург із зарплатою близько 6 тис. грн такого відрядження самостійно оплатити не зможе. Тому ми змушені звертатися до благодійників, партнерів, яких маємо по всьому світу, із проханням профінансувати поїздки наших лікарів на навчання.
Трапляються окремі випадки, коли деякі закордонні клініки чи університети виділяють стипендії для лікарів-стажерів. Західноукраїнський центр та інші лікарні налагодили тісну багаторічну співпрацю з клініками багатьох країн, передусім Польщі, Канади, США, Нідерландів, Бельгії, Туреччини. Тому деякі світові топові хірурги, добре знаючи про складний фінансовий стан української медицини, за власні кошти приїздять в Україну і безкоштовно проводять навчання для наших хірургів. Це такі всесвітньо відомі професори, як Даріуш Патковскі, Пьотр Чаудерна, Януш Богосєвіч, Джеймс Рутка (нейрохірург), Хакан Агір, Валід Фархад та багато інших. До речі, дехто з них приїжджає в Україну по 4-6 разів на рік, щоб безкоштовно вчити наших медиків. І прилітають вони із набором власних інструментів, а деякі з них ще й подарували інструментарій українським клінікам. Завдяки благодійним майстер-класам і конференціям, які провели ці лікарі, наші хірурги здійснили фантастичний прорив у галузі дитячої української хірургії.
Окрім того, що наші хірурги постійно їздять за кордон для здобуття нового хірургічного досвіду. У 2018 році при на нашій кафедрі за підтримки ректора університету було створено спеціальний навчальний курс, де фахівці всіх хірургічних спеціальностей, лікарі-інтерни та студенти старших курсів мають можливість впродовж тижня навчатися на тренажерах та стимуляторах, відпрацьовувати елементи мініінвазивних хірургічних втручань, а потім самостійно проводити такі операції на експериментальних тваринах.
ВЗ Які проєкти міжнародної співпраці плануєте здійснити найближчим часом?
— Особисто я хотів би найближчим часом втілити в життя задумані мною проєкти глобального розвитку співпраці українських хірургів із закордонними колегами, зокрема польськими дитячими хірургами.
За підтримки керівництва університету наша кафедра започаткувала конференцію «Українсько-польські дні дитячої хірургії», два заходи вже відбулися, третій у зв’язку з пандемією перенесено на 2022 рік.
Європейська асоціація дитячих хірургів довірила нам проведення у Львові спеціального курсу з дитячої хірургії для країн Центральної та Східної Європи, який відбувся у 2019 році на базі нашого університету. У співпраці з асоціацією плануємо проводити й інші заходи.
На листопад 2021 року у Львові запланована Всеукраїнська конференція дитячих хірургів, під час якої майстер-класи проведуть такі відомі хірурги, як професор Даріуш Патковскі, професор Пйотр Чаудерна, професор Хакан Агір. А в березні 2022 року на базі НДСЛ «ОХМАТДИТ» плануємо навчальний майстер-клас за участю провідного світового хірурга Марка Лєвіта із США. Тож я впевнено можу говорити про те, що українська дитяча хірургія зараз стоїть на порозі грандіозних змін і нових відкриттів.
Галина КОЗАР, спеціально для «ВЗ»
