Від медиків «швидкої» очікують роботи на рівні героїзму. Натомість вони часто залишаються наодинці з проблемами, котрі від них не залежать, але дуже перешкоджають роботі, вимоги до якої постійно зростають. Від кого чекати підтримки?
ВЗ Чи з’явився позитив у роботі служби за роки реформи?
Андрій ВАСЬКО, генеральний директор Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф— Безперечно. Покращилось фінансування служби. Наявна чітка державна стратегія розвитку екстренки. Наші працівники в повному обсязі отримують зарплату і всі належні їм доплати, маємо достатній парк автомобілів ЕМД. Найближчим часом плануємо отримати за програмою розподілу реанімобілі класу «С».
Та й в цілому протягом двох останніх років робота Львівської служби ЕМД значно покращилася, але є й проблеми, які зменшують радість від поліпшень. Їх потрібно негайно вирішувати, аби якість надання наших послуг населенню була значно вищою.
ВЗ Що найбільше заважає в роботі?
— Велика кількість непрофільних викликів, лише часткова готовність нашої медичної, фінансової та господарсько-технічної команд до роботи в нових умовах, а також внутрішні господарчі проблеми. Зокрема, йдеться про приміщення, які ми орендуємо в органів місцевого самоврядування в їхніх медичних закладах. До автономізації, коли наш центр ЕМД був комунальним закладом, це була символічна плата. Тепер, коли ми стали КНП, маємо віддавати значні суми.
Сьогодні у Львові функціонують тільки п’ять підстанцій ЕМД, але найближчим часом плануємо відкрити ще 7 у різних частинах міста, щоб наблизити службу до пацієнтів і надавати екстрену допомогу оперативніше. Адже Львів — старе місто з дуже вузькими вулицями, що вкрай утруднює вчасний доїзд на виклик через постійні затори.
Проте за оренду нових приміщень ми вимушені будемо платити вже за діючими ринковими цінами — у середньому 30-70 гривень за 1 кв. м.
Для перебування бригад у складі 15-20 осіб потрібно орендувати приміщення по 200- 300 кв. м. Тобто на один пункт базування доведеться витрачати 6000 грн. Оскільки на Львівщині таких пунктів 80, сума оренди може сягати майже 6 млн грн. на рік.
Це велике навантаження на бюджет нашої служби.
Тому потрібно змінити державну політику в цьому напрямку, щоб на законодавчому рівні звільнити ЕМД від сплати за оренду приміщень.
ВЗ Ця проблема стосується тільки Львова?
— Ні, вона актуальна для всіх регіонів України. Екстрена медична допомога — нині «у приймах», в орендованих приміщеннях. Тобто одним із виходів з цієї ситуації є загальнодержавна політика передачі частини приміщень, які використовує служба ЕМД, на її баланс або на баланс відповідного обласного бюджету. Тоді орендну плату з неї не стягуватимуть, а обласний бюджет виділятиме кошти на ремонт приміщень і покращення матеріально-технічної бази. Це відкриє нові можливості для поліпшення роботи служби.
Дізнайтеся більше: Швидка входитиме в центри безпеки: хто платитиме, той і керуватиме?
ВЗ А як можна вирішити проблему непрофільних викликів?
— Тут потрібна комунікація з населенням, щоб люди чітко розуміли, у яких випадках потрібно викликати «швидку». Доки ми міряємо температуру чи тиск пацієнту зі станом середнього ступеня тяжкості, в іншому місці хтось може помирати внаслідок травми, кровотечі, іншого критичного стану.
Сьогодні за добу на диспетчерську нашої служби надходить більше 3000 дзвінків, приблизно на 700 із них ми реагуємо виїздом бригад, решті пацієнтів надаємо консультацію телефоном.
Але із тих пацієнтів, до яких виїздять наші бригади, до лікарень госпіталізують приблизно половину. Це означає, що більшість цих викликів взагалі не потребували виїзду «швидкої», допомогу хворим могли надати сімейні лікарі.
Тому вирішення вказаної проблеми має бути комплексним. Роз’яснювальну роботу серед населення слід проводити і на загальнодержавному рівні, і на рівні місцевих адміністрацій та департаментів. Також до неї мають долучитися центри ЕМД і ЗМІ.
Потрібна чітка комунікаційна стратегія, яка включатиме, зокрема, й «виховання» водіїв, бо в нас на дорогах машини швидкої допомоги не завжди пропускають навіть за ввімкненої сирени.
Також на загальнодержавному рівні потрібно затвердити і впровадити спеціальні навчальні програми для населення (починаючи зі школярів і закінчуючи поліцейськими) з надання домедичної допомоги.
Зі свого боку, маємо намір провести практичні тренінги для школярів старших класів Львова та районів Львівщини з використанням манекенів, щоб підлітки вміли надавати першу домедичну допомогу.
ВЗ Чи достатній рівень підготовки медиків «швидкої»?
— Це болюча тема. Ми усвідомлюємо, що рівень організації практичних навчань потребує змін і нам потрібно більшу кількість державних та власних навчальних потужностей – програм, манекенів, симуляторів для навчальних курсів.
Нашим медикам потрібно регулярно проходити теоретичні та практичні навчання. На це все в державному бюджеті повинні бути закладені відповідні кошти і розроблені відповідні програми, аби із персоналом служби ЕМД регулярно працювали кваліфіковані тренери. Рівень навчання має бути на значно вищому рівні, аніж він зараз є. Для цього потрібно переглянути протоколи, а лікарям дати більше практики.
На Львівщині додаткового навчання вже зараз потребують 2000 медиків швидкої допомоги. Але для цього інструкторів потрібно також навчити та дати відповідне оснащення, аби й вони самі спочатку підвищили свою кваліфікацію. Тоді й рівень викладання матеріалу буде набагато вищим.
ВЗ Чи забезпечена служба радіозв’язком для посилення оперативності обслуговування викликів?
— Це також дуже гостре питання. Оскільки державне фінансування ЕМД недостатнє, наша служба послуговується мобільним зв’язком. Тобто всі працівники мають службові мобільні телефони, смартфони з відповідним програмним забезпеченням, але для оперативності нам необхідний швидкий радіозв’язок, особливо на випадок надзвичайних ситуацій, масштабних ДТП чи катастроф.
Зараз ми почали налагоджувати повноцінний радіозв’язок між бригадами. Виділені окремі радіочастоти для ЕМД, вже встановлено частину обладнання, у тому числі вмонтовано в карети швидкої допомоги. До кінця жовтня очікуємо на запуск усієї системи радіозв’язку у Львівському районі від Рави-Руської до Перемишлян.
Але гальмує нашу роботу відсутність не тільки такого зв’язку, а й, скажімо, ліфтів у будинках. Для того щоб знести хворого з верхнього поверху до карети швидкої, сил бригади часто не вистачає — кличемо на допомогу сусідів, випадкових перехожих. Доки шукаємо «підкріплення», спливає дорогоцінний час. Іноді нікого не знаходимо, тож доводиться викликати іншу бригаду, яка в цей час мала б займатися обслуговуванням зовсім іншого виклику.
ВЗ Скажіть кілька слів про аеромедичну евакуацію, яку нещодавно започаткували на Львівщині.
– З 1 жовтня проєкт аеромедичної евакуації знову працює. В розпорядження Центру ЕМД прибув гвинтокрил Нацполіції України. За один день 11 жовтня ми провели евакуацію 3-х пацієнтів – з різних регіонів області до Львова. Тобто ми робимо все, аби врятувати якнайбільшу кількість людських життів, бо це і є основним нашим завданням. Ми хочемо, щоб громада Львівської області пишалася своєю «екстреною» і відчувала себе в безпеці.
Галина КОЗАР, спеціально для «ВЗ»
