Про те, як в Україні уникнути епідемії уханського коронавірусу, що для цього потрібно зробити в першу чергу і як лікарям первинного рівня розпізнати захворювання, розповідає зав. лабораторії імунореабілітації Інституту мікробіології та імунології імені І. І. Мечникова НАМН України, зав. кафедри клінічної імунології ХМАПО, доктор медичних наук Андрій Волянський.
Сорокарічна історія родини коронавірусів
Протягом сорока років після відкриття вірусу вважали, що він не здатен спричиняти масові захворювання з тяжким перебігом і високою летальністю. Але після спалаху в Китаї у 2002 році атипової пневмонії, яку пізніше назвали тяжким гострим респіраторним синдромом (SARS), було встановлено етіологічну приналежність нового збудника до родини коронавірусів.
У середині 2003 року захворюваність на SARS різко знизилася, на той час перехворіло близько 8,5 тис. осіб, летальність становила 4%. Для лікування застосовували противірусні препарати з групи рибавірину, інтерферони, гормональні препарати й індуктори синтезу інтерферону. Антибактеріальну терапію призначали для профілактики бактеріальних ускладнень і проведення диференціальної діагностики.
Перші ознаки інфікування уханським коронавірусом неспецифічні: як не пропустити?
Клінічно найчастіше інфікування проявляється неспецифічною інтоксикацією (підвищення температури тіла, слабкість, головний біль) і ринітом (нежить). Рідше вірус опускається в нижні дихальні шляхи та спричиняє первинні бронхіт і пневмонію, які характеризуються кашлем, пришвидшеним і утрудненим диханням. Потенційно вірус може спричиняти в легенях дистрес-синдром, індукуючи апоптоз і подальший некроз тканин.
Ураження кишечнику зазвичай проявляється ентеритом або ентероколітом (біль у животі, рідкі випорожнення). Також вірус може уражувати макрофаги і пригнічувати імунну відповідь.
Під час лабораторного дослідження вірус виявляють у змивах із носоглотки. Характерні зміни з боку крові — лейко-, лімфо- і тромбоцитопенія. Рентгенологічно в легенях виявляють вогнища неправильної форми з тенденцією до злиття.
Уханський синдром
Наприкінці грудня 2019 року було оприлюднено інформацію про масові випадки захворюваності на вірусну пневмонію в китайському місті Ухань.
9 січня China CDC оголосив про розшифровку генома. Новий вірус належить до того ж кладу (гілки), що і SARS. Інкубаційний період коливається від 2 до 12 днів (у середньому — 7). Симптоми теж подібні: лихоманка, головний біль, кон’юнктивіт, сухий кашель, порушення дихання. Рентгенологічно виявляють двобічні інфільтрати в легенях.
З 23 січня в провінції Хубей оголошений 2-й рівень суспільної загрози. У Пекіні, а згодом і в усіх регіонах Китаю скасовані публічні заходи зі святкування Нового року за східним календарем 25 січня (зазвичай свята тривають 2 тижні, й традиційно велика кількість людей переміщається по країні) та подовжено шкільні канікули.
До 24 січня було зафіксовано 900 лабораторно підтверджених випадків, включаючи захворювання у 15 медичних працівників і 26 летальних наслідків. Усі випадки за межами материкового Китаю (Тайвань, Макао, Сингапур, Таїланд, В’єтнам, Південна Корея, Японія, США) мали безпосередній транспортний зв’язок з містом Ухань.
Але вже вранці 26 січня було повідомлено про 2058 хворих і 56 летальних наслідків. При цьому випадки захворювання зафіксовані вже в 32 із 34 адміністративних одиниць Китаю.
Походження китайського вірусу
Походження високопатогенного китайського вірусу поки не встановлено. Основна версія походження — мутація в організмі тварини (можливо, змії), що потрапила на ринок морепродуктів в Ухань, із подальшим поширенням штаму в людській популяції. Але є і припущення про штучне походження китайського вірусу, яке ґрунтується на тому, що в місті розташовані мікробіологічна лабораторія найвищого рівня безпеки (BSL-4) і потужне виробництво вакцин. У будь-якому разі — підтверджено передачу вірусу від людини до людини, тож першочерговим завданням є припинення циркуляції в суспільстві. Для цього необхідно вчасно виявляти й ізолювати хворих. У транспорті застосовують безпрецедентні заходи контролю та дезінфекції. У провінції Хубей обладнані загороджувальні кордони на виїзд жителів, екстрено зводять лікарняні корпуси. США, Японія, Франція намагаються терміново евакуювати своїх громадян з Ухань.
Завдання для медиків
Технологічно ризик глобальної епідемії поставив перед вченими і лікарями емерджентні завдання — швидке створення вакцин і пошук ефективних лікарських препаратів. Досі проти коронавірусів були тільки експериментальні вакцини, тому створити ефективний препарат за кілька місяців (як у 2009 році після виділення пандемічного вірусу грипу) вкрай складно. Для оптимізації терапії необхідно негайно випробувати на хворих існуючі противірусні препарати. А також потрібно оснастити стаціонари установками для гіпербаричної оксигенації й налагодити швидке виробництво ліків.
Китайський вірус наступає: що робити в Україні?
В Україні потрібна чітка координація всіх служб. Передусім необхідно розробити алгоритм сортування інфікованих осіб. На регіональному рівні слід розробити алгоритми швидкої ізоляції хворих у спеціалізовані стаціонари з негайною подальшою діагностикою та сортуванням. Фахівці, здатні вирішити ці завдання, як в академічному, так і в практичному медичному середовищі в нашій країні є. Вони готові діяти.
Уряду ж терміново необхідно передбачити виділення коштів на придбання наборів для ІФА- та ПЛР-діагностики.
Органам влади — швидко модернізувати санепідслужбу, яка протягом останніх років зазнавала необґрунтованих скорочень. Законодавчим органам, можливо, доведеться екстрено доопрацювати закони України «Про захист населення від інфекційних захворювань» і «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
Населення ж має не панікувати, а прищепити себе і рідних від грипу й пневмокока (якщо цього не було зроблено раніше), аби уникнути суперінфекції — одночасного нашарування декількох інфекційних процесів.
У разі отримання достовірної інформації про появу хворих в Україні необхідно за можливості обмежувати появу в громадських місцях, припинити масові та вводити карантинні заходи, а також застосовувати масковий режим із регулярною заміною масок.
Ольга Фалько, спеціально для «ВЗ»