Сонце, літо, море — що ще потрібно для відпочинку численним курортникам Криму? Найчастіше — знамените кримське вино, та ще іноді і в кількостях, що перевищують скромні можливості організму. Та й самі кримчани не проти випити алкогольний напій навіть у найсильнішу спеку. Підсумок: громадяни в стані тяжкого сп’яніння з розряду відпочиваючих переходять у розряд пацієнтів. От тільки запитання — пацієнтів яких відділень?
Де ж витвережувати людей?
Єдиний «спадкоємець» радянського витверезника (Центр детоксикації та реабілітації) у кримській столиці був розформований цього року. Хоча загроза його закриття існувала (вибачте за каламбур) прямо з моменту його відкриття! Противники витверезників стверджували, що направляти нетверезого і буйного п’яницю або громадянина, який «просто не розрахував свої сили», до подібних установ є насильством над особистістю.
Правда, насильство демонстрували якраз самі пацієнти і нерідко намагалися його застосувати відносно лікарів або середнього медперсоналу Центру. Адже серед постійних клієнтів колишнього медвитверезника (Центру детоксикації) більшість — бомжі, які й без того лагідною вдачею не відрізняються.
Втім, тепер Центру вже немає — розформований. Ініціатор розформування — заступник міського голови Сімферополя Ілля Глазков (лікар за освітою) стверджує, що такий метод «лікування» п’яних уже давно не практикують у великих містах України: «Таких центрів, як у нас, в принципі, в містах немає. Тобто, їх просто не існує. Ми взяли за основу ту модель, яка прийнята у великих містах України: спеціальні палати детоксикації, відкриті при лікарнях. Ми їх введемо, і все».
Поки ж ввели тільки своєрідний графік прийому п’яних, бомжів та алкоголіків, доставлених із вулиць бригадами швидкої допомоги, двома лікарнями Сімферополя: 15 днів їх приймає Міська лікарня № 7, а 15 днів — лікарня соматичного профілю від другої міської поліклініки. Тобто, медустанови змушені перекидати цей контингент один одному.
Звичайно ж, іншим пацієнтам, що проходять курс лікування в цих установах, це радості не додає — стаціонари спеціалізуються на лікуванні бронхо-легеневих, серцево-судинних захворювань, гіпертонії і діабету. Тобто до наркології ніякого відношення не мають. А тут раптом у загальні палати стали поміщати підібраних на вулицях алкоголіків, п’яних та бомжів, причому часто в стані афекту. До соціального вибуху конфлікт не дійшов — керівництво лікарні все ж примудрилося виділити для спецконтингенту окремі палати, але спокійніше від цього не стало: деякі «спецпацієнти» в безпам’ятстві намагаються трощити все навколо, від чого міліція тут частий гість.
На початку червня на одному із засідань Верховної Ради Криму директор Територіального центру екстреної медичної допомоги служби медицини катастроф Леонід Диро запропонував повернутися до практики існування витверезників, і пояснив необхідність такого кроку: «Мережа по СПЕЦПРОМ для осіб у наркотичному та алкогольному сп’янінні закрита, тепер швидка допомога вимушена збирати всіх цих людей по всьому Криму і везти до лікувальних установ, у прийомні відділення, де їх не приймають, якщо вони проявляють ознаки свідомості, і питання заходить у глухий кут».
У зв’язку з цим він вважає за доцільне створити витверезники в Криму, щоб розвантажити стаціонари від невластивих їм пацієнтів.
Головний лікар Кримської республіканської установи «Центр здоров’я» Віктор Бридко працював із подібними пацієнтами, і в своїх висновках однозначний: «На сьогодні відродження витверезників — це, мабуть, єдина можливість зберегти здоров’я, часом навіть і життя цієї категорії людей. Ми маємо статистику, згідно з якою щорічно швидка допомога «збирає» тільки по Сімферополю близько 450 громадян у стані важкого алкогольного сп’яніння, серед яких і ті, що знаходяться в неадекватному стані. Залишити їх на вулиці не можна, тож бригада привозить їх у приймальні відділення стаціонарів, де їх просто зобов’язані прийняти. А вони в стані афекту, як ми знаємо, нападають і на лікарів, поводячись часом дуже агресивно. Можна відкрити таке спецвідділення або в психіатричній лікарні, або у наркодиспансері. До речі, коли ще існував Центр детоксикації, інколи пацієнти приходили самі (за самозверненням) і просили, щоб їх «відкачали і відкапали». Сьогодні на це потрібні кошти, й чималі, адже будь-які ліки коштують грошей, навіть дистильована вода. І ще питання: п’яних, як правило, «швидка» привозить до приймальних відділень лікарень уночі, і тут черговому лікарю потрібно вирішити, в які
відділення їх покласти. Це буває, як ви розумієте, складно. Найчастіше їх госпіталізують у загальну терапію або кардіологію. Отже, думаю, що у нас є гостра необхідність у подібних спецвідділеннях або установах, оскільки останній Центр детоксикації вже закрито і це створює в стаціонарах серйозну проблему».
Світлана КАЧАЄВА, власкор «ВЗ», АР Крим, Сімферополь
