Розлади в роботі статевої системи підлітків не завжди сприймаються серйозно. Деякі гінекологи навіть вважають, що їх не потрібно лікувати, — дитина врешті-решт усе «переросте». Але коли мова йде про вторинну аменорею, такий підхід може призвести до серйозних наслідків у дорослому житті й навіть стати причиною безпліддя. Тому чим ретельніше вивчаються особливості цього захворювання зараз, тим оптимістичнішим буде наше майбутнє.
Гормональні війни
За останні 20 років частота вторинної аменореї у дівчат збільшилася майже удвічі. З’ясовуючи причини цього явища, вчені особливу увагу звертають на гормональний статус, який, згідно з результатами останніх досліджень, під час захворювання показує значні відхилення від норми.
Зокрема, спираючись на дані аналізу кореляційних зв’язків між гормонально-метаболічними показниками у хворих, спеціалісти дійшли висновку, що має місце їх розрив між гонадотропними та статевими гормонами.
Олена Плехова, доктор медичних наук, професор, заступник директора з медичної роботи ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», заступник Голови проблемної комісії МОЗ та НАМН України «Охорона здоров’я дітей шкільного віку і підлітків»За її словами, у дівчат з означеною патологією дуже чітко простежуються зв’язки між лептином та індексом вільного естрадіолу і тестостерону. Дані регресійного аналізу також свідчили про те, що в паттерному забезпеченні естрадіолу велику роль відігравав лептин, а в забезпеченні вільного тестостерону —інсуліноподібний фактор росту.
«Таким чином, можна припустити, що у формуванні вторинної аменореї, яка настала після регулярного менструального циклу, важливу роль відіграє втрата маси тіла за короткий термін. Це призводить до гіполептиномії та спричиняє зниження рівня фолікулостимулюючого гормону, що веде до порушень стероїдогенезу. Додатково до цього може призвести зниження інсуліну до мінімально нормальних показників. Ця роль інсуліну в стероїдогенезі, а також підвищення рівня ССГ стають причинами зниження індексу вільного тестостерону та вільного естрадіолу», — розповіла О. Плехова.
Експерт підкреслила, що разом зі зниженням рівня інсуліноподібного фактора росту це може призводити до гіпоплазії матки, що також є важливим чинником у розвитку вторинної аменореї.
«Наші дані свідчать про важливість у формуванні вторинної аменореї не тільки зміни рівня гонадотропних і статевих гормонів, але й зниження лептину, інсуліноподібного фактора росту, інсуліну і підвищення рівня секс-стероїд-зв’язуючого глобуліну. Це вказує на необхідність визначення вказаних гормонально-метаболічних показників у дівчат-підлітків із вторинною аменореєю для уточнення механізму формування даного клінічного варіанту», — відзначила О. Плехова.
Частою причиною таких порушень є захоплення дівчат-підлітків дієтами з метою зниження маси тіла. Спеціалісти нагадують, що це досить поширена проблема і спроби відповідати глянцевим ідеалам у підлітковому віці нерідко спричиняють появу трагічних наслідків у майбутньому.
Тетяна Начьотова, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник відділу дитячої гінекології ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей і підлітків НАМН України»Вторинна аменорея: як розгадати загадку
Щоб розгадати загадку формування вторинної аменореї, спеціалісти всебічно аналізують її. Зокрема, через виявлення особливостей перебігу захворювання.
Про результати вітчизняного дослідження клінічних варіантів вторинної аменореї розповіла Тетяна Начьотова, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник відділу дитячої гінекології ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей і підлітків НАМН України».
«При обстеженні 200 дівчат у віці 13-17 років із цією патологією встановлено, що вторинна аменорея може виникати в будь-якому віці відносно менархе і при різному характері менструальної функції до його появи», — зазначила спеціаліст. Вона повідомила, що під час дослідження було проаналізовано дані менструального анамнезу, вираженість вторинних статевих ознак, частота шкірних проявів гіперандрогенії. Дівчатам визначали кістковий вік, ступінь естрогенної насиченості організму, проводили УЗД матки та яєчників.
У 37% обстежених спостерігалося відставання від нормативних показників розвитку вторинних статевих ознак, у 63% сума цих показників відповідала нормі. При цьому тільки 50% мали нормальну масу тіла, у 28% виявлено дефіцит маси тіла, 11,3% мали надмірну масу тіла, 10,5% — ожиріння. У 21% дівчат була відсутня гіпоплазія матки, у 31% спостерігалась помірна, у 48% — виражена гіпоплазія матки. Надмірна маса тіла частіше була в пацієнток 2 групи.
Майже у 60% хворих вторинна аменорея сформувалася у 15-16 років. Частка 17-річних пацієнток складала 30%, і дуже рідко хвороба починалася в 13-14 років (13% випадків).
У процесі дослідження пацієнток було виділено 3 клінічні варіанти вторинної аменореї:
- менструації не частіше ніж 1 раз на 6 місяців із початку менархе (45%);
- хворобі передували інші порушення менструального циклу (41,5%);
- вторинна аменорея виникла після встановлення регулярних менструацій (13%).
«За результатами дослідження виявлено, що у дівчат із першої клінічної групи в 13-14 років вторинна аменорея виникала частіше, ніж у другої групи, а в 17 років вона спостерігалася майже удвічі частіше в третій групі, ніж у першій. У 92% дівчат до виникнення захворювання цикл був регулярний, у них майже не спостерігалося відхилень, раннього менархе, дуже рідко зустрічалося пізнє менархе. Майже у 40% дівчат із захворюванням відзначили розвиток вторинних статевих ознак. Найчастіше — у 1 і 2 групах», — поділилася даними Т. Начьотова. За її словами, дослідження також розвіяло деякі міфи, які мають місце в професійному середовищі. Зокрема, досі традиційно вважали, що вторинна аменорея супроводжується зниженням естрогенної насиченості організму. Проте, за даними дослідження, у 43% дівчат відзначалася нормальна естрогенна насиченість.
Отже, отримані результати свідчать про неоднорідність клінічної картини вторинної аменореї в пубертатний період і ще раз підтверджують, що це захворювання формується за допомогою різноманітних патогенетичних механізмів. Таким чином, на думку Т. Начьотової, на перший план тут виходить необхідність диференційованого підходу до терапії.
Ніжний вік
На жаль, відсутність менструації протягом 6 місяців і більше без очевидних причин насторожує батьків не часто. Як показує гінекологічна практика, вони більше схильні тривожитися щодо епізодів первинної аменореї. Тому до лікаря хвора дівчина, зазвичай, потрапляє не раніше ніж через 12 місяців від початку розладів у роботі статевої системи. Важливо боротися з таким легковажним ставленням до проблеми. Вже доведено, що в основі вторинної аменореї здебільшого лежить психоемоційний компонент. Найчастіше це симптом, який свідчить про порушення харчової поведінки, схуднення, високі енергетичні витрати на тлі хронічного стресу і психосоматичні розлади, зокрема, порушення уявлення про своє тіло. У той самий час нерідко захворювання носить ендокринний, ятрогенний або анатомічний характер. Але, не акцентуючи уваги на природі вторинної аменореї в кожному конкретному випадку, слід пам’ятати, що вона є сигналом серйозних розладів в організмі підлітка і потребує від лікаря ретельної уваги.
Марина ЧІБІСОВА, «ВЗ»
