Численні спроби перезавантажити систему безперервного професійного розвитку лікарів в Україні набули реальних обрисів – нові правила й вимоги уже запроваджено наказом Міністерства охорони здоров’я. Як швидко вони запрацюють на повну силу і чи не містять у собі неприємних несподіванок для медичної спільноти?
Очевидний факт: лікар має навчатися все життя. Інша справа, як таке навчання проходить: на короткотривалих курсах чи практично постійно, задля чергового звіту атестаційній комісії чи з метою опанування найновіших знань і навичок, за власним вибором лікаря чи під «диктовку» чиновників? Дискусії з цього приводу в Україні тривають давно. Як і спроби знайти золоту середину між системою безперервного професійного розвитку, зорієнтованою на державну монополію в підготовці медичних кадрів та зарубіжним досвідом, де цим процесом опікуються органи самоврядування та лікарські асоціації, а не Міністерство охорони здоров’я.
У більшості країн лікарі вільно вибирають форму і місце навчання. До того ж там існує висока мотивація до самовдосконалення та професійного зростання медичних працівників. В Україні ж такому підходу протистояла система атестації, яка, на жаль, так і не стала вагомим стимулом. Доплати за кваліфікаційні категорії не дуже помітні, навіть на тлі низьких зарплат, тож цілком зрозуміло, що їх мають лише 70% українських лікарів.
Нарешті в Україні анонсували докорінні зміни системи медичної освіти, у тому числі і її складових: післядипломного навчання та безперервного професійного розвитку. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.03. 2018 р. №302 «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я» МОЗ України видало Наказ від 22.02. 2019 р. №446 «Деякі питання безперервного професійного розвитку лікарів», який набув чинності від дня його юстування — 5 квітня 2019 року. Зокрема, цим документом затверджено Порядок проведення атестації лікарів, Номенклатуру лікарських спеціальностей та внесено зміни до деяких попередніх наказів Міністерства, які стосуються згаданої сфери.
Що зміниться?
Нова система, яку запроваджуватимуть поступово, передбачає кілька принципових змін. По-перше, якщо раніше лікаря допускали до проходження атестації за умови попереднього навчання на передатестаційному циклі (упродовж 4 тижнів раз на 5 років), то надалі таку форму скасовують. Відтепер лікарі проходитимуть безперервне професійне навчання щорічно і так само звітуватимуть про всі освітні заходи, які вони відвідали впродовж року. Це можуть бути науково-практичні конференції, конгреси, симпозіуми, онлайн-курси, симуляційні тренінги, семінари, цикли тематичного вдосконалення на факультетах та в закладах післядипломної освіти, стажування в університеті чи закладі охорони здоров’я , публікації в журналах з імпакт-фактором.
По-друге, лікар отримає більше свободи у виборі тем, змісту та формату свого навчання. Якщо раніше відповідні курси пропонували лише визначені державою заклади (академії і факультети післядипломної освіти), то нині до них можуть долучатися й інші провайдери освітніх послуг. Лікарі самі обиратимуть теми та формати безперервного професійного розвитку — як в Україні, так і за її межами, у державному чи приватному секторі, дистанційну чи стаціонарну форму. За кожен вид навчання нараховуватимуть відповідну кількість балів, котру оцінюватимуть під час атестації. Бали безперервного професійного розвитку нараховуватимуть як за формальну, так і за не- та інформальну освіту.
По-третє, зазнає змін сама процедура атестації. Передусім зміни торкнуться оформлення документації. Тобто нині лікарю не потрібно подавати звіт за кілька років міжатестаційного періоду — усі його навчальні здобутки відображатимуться в щорічному індивідуальному освітньому портфоліо за результатами проходження безперервного професійного розвитку (його форму вже затверджено). Тобто необхідних для атестації паперів поменшає, однак періодичність їх подання збільшиться. Щорічна перевірка особистого освітнього портфоліо з балами безперервного професійного розвитку розпочнеться у 2021 році — його потрібно буде надіслати в атестаційну комісію до 1 березня.
Штурму не буде
Оскільки Наказ №446 набув чинності, механізм оновлення системи вже не зупинити. Однак панікувати не варто — передбачено певний перехідний період. Зокрема, у 2019-му заробляти бали безперервного професійного розвитку зобов’язані тільки ті лікарі, які в цьому році мають проходити планову атестацію. Тож і передатестаційні цикли в нинішньому році проводять саме для них.
Решті лікарів накопичувати бали поки що лише рекомендовано. Натомість упродовж наступного року всі без винятку лікарі зобов’язані набрати щонайменше 50 балів безперервного професійного розвитку (отримати їх можна у 2018 або 2019 році). Узагалі ж кількість балів, які може набрати лікар впродовж року, ніхто не обмежуватиме. Більше того, на «ударників», котрі перевищили встановлену наказом планку, чекають бонуси — можливість позачергового отримання вищої категорії. Зокрема, таке рішення атестаційна комісія може прийняти, якщо лікар має відповідний стаж роботи і впродовж року набрав втричі більше балів, ніж передбачено мінімумом. Утім, із кожним роком планка підвищуватиметься: лікарям, котрі проходитимуть атестацію у 2021 році, ще вистачить мінімальних 50 балів безперервного професійного розвитку. Однак у 2022 році необхідно буде накопичити щонайменше 100 балів, а в 2023 році — 150 (отриманих за попередні три роки). Спершу доведеться мати справу з паперовими документами, які підтверджують безперервний професійний розвиток лікаря, хоча в перспективі передбачено впровадження електронної процедури атестації.
Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»
