Таке переконання висловив, відвідавши Житомирську обласну клінічну лікарню імені О.Ф. Гербачевського, де наразі формується кардіохірургічне відділення, головний кардіохірург Міністерства охорони здоров’я України, член-кореспондент НАМН України, директор Київського міського Центру серця, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України
Борис Тодуров.
— Із легкої руки голови Житомирської облдержадміністрації Сергія Рижука, а наша співпраця з ним триває вже третій рік, ми прийшли до спільної ідеї про створення в області добре функціонуючої системи надання допомоги для хворих із серцево-судинними захворюваннями, — сказав Борис Михайлович. — Це стосується і кардіологічної структури, і створення в обласній клінічній лікарні імені О.Ф. Гербачевського кардіохірургічного відділення.
Директор департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олександр Торбас своєю чергою подякував за активну співпрацю та повідомив, що зроблено вже багато: повноцінно працює ангіографічна служба, судинне відділення, на базі якого й формується нове, кардіохірургічне. Планується цього року закінчити ремонт, на який були виділені досить великі кошти. Вже придбано частину обладнання для кардіохірургічної служби, повністю підготовлено всі можливості для цілодобової роботи відділення гострої коронарної недостатності, де цілодобово працюватиме ангіограф, у планах — закупити ще й переносний ангіограф. Крім того, вже не одна група спеціалістів пройшла відповідне стажування в Центрі серця.
Борис Тодуров також додав:
— Сподіваюся, що вже цьогоріч ми зробимо в Житомирі перші операції на серці, великі серйозні операції на зупиненому серці (аортокоронарне шунтування, протезування клапанів, ургентні операції у разі гострих інфарктів, операції з приводу тромбоемболії). Тобто оперуватимуться ті хворі, котрих не завжди можна довезти, наприклад, до столичного Центру серця, в тому числі, діти з вадами серця, яких необхідно екстрено оперувати на місці. Тож така область, як Житомирська, не просто має право на створення даної служби — вона зобов’язана її мати! Тим паче, що на Житомирщині наявний хороший кадровий потенціал та розуміння ситуації (й бажання її виправити) не лише у кардіологів, керівництва департаменту охорони здоров’я Житомирської облдержадміністрації — таке розуміння є й у голови ОДА. Тобто, на мій погляд, сьогодні наявні всі складові успіху в цій царині. Тож відкриття нового рівня надання допомоги — лише питання часу. І Житомирщину сьогодні можна ставити за приклад — таких областей небагато, де, починаючи від влади регіону, галузі й завершуючи рядовими кардіологами, всі прагнуть створити щось нове, вийти на новий рівень, а в кінцевому результаті допомогти нашим пацієнтам — хворим, котрі загалом в Україні на сьогодні отримують допомогу відсотків, напевно, лише на 15-20 від необхідної. Адже за потреби, наприклад, 200 тисяч ендоваскулярних процедур у країні здійснюється лише 20 тисяч. Тобто чим більше з’явиться таких центрів, нових спеціалістів, тим більшим буде відсоток надання допомоги. А кінцева мета цього — зниження інвалідизації від серцево-судинних захворювань. Адже, на жаль, нині відзначається суттєве «помолодшання» інфарктів, серцево-судинних захворювань — часто в 40 років людина стає інвалідом через перенесений інфаркт і несвоєчасне лікування. І це вже лягає на плечі платників податків, котрі змушені утримувати інваліда, замість того, щоб один раз вчасно хворого прооперувати.
— У структурі загальної летальності смертність від серцево-судинних захворювань займає 66%, — повідомив Борис Тодуров. — У різних областях нині діє 24 центри. Із них в інституті Амосова минулоріч здійснено 5,5 тисячі операцій на серці, в Центрі серця — 3 тисячі, у дитячому центрі — 2,5 тисячі операцій. Усі інші центри, на жаль, роблять максимум по 300 операцій. У Львові в двох центрах разом проведено трохи більше 500 операцій на серці (зі штучним кровообігом). Навіть такі великі центри, які знаходяться в Дніпропетровську, Донецьку та Львові, забезпечують лише на 10-15% потребу свого регіону. Крім того, на жаль, такі великі міста, як Чернівці, Суми, Севастополь взагалі не мають допомоги й підтримки серцево-судинних центрів.
Борис Тодуров також повідомив, що в разі ішемічної хвороби серця за європейськими стандартами в Україні повинні робити щонайменше 25 700 операцій на рік, проте минулоріч усі центри разом зробили їх лише 2500. Потреба в коронарографії та стентуванні становить 200 тисяч на рік (приблизно стільки робить сусідня Польща) — виконано ж у всіх центрах 21 тисячу коронарографій і близько 7 тисяч стентувань. А це — «крапля в морі», яка не розв’язує соціальної проблеми. Крім того, існує потреба в близько 8 тисячах операцій з імплантації стимуляторів — зроблено ж трохи більше 2 тисяч. Загалом від гострого інфаркту в Україні гине 21 людина на 100 000 осіб населення, від ішемічної хвороби серця — 571 людина. «Основними причинами цього, зокрема, є застарілі стандарти, відсутність профілактики, співпраці кардіолога та кардіохірурга, матеріально-технічної бази, спеціалізованих кардіохірургічних центрів, підготовки кадрів, дефіцит законодавчої бази тощо, — констатував Борис Михайлович. — Тож сучасний кардіохірургічний центр, який незабаром відкриється в Житомирі, слугуватиме зниженню смертності та інвалідизації від серцево-судинних захворювань».
Із цією метою свого часу було укладено угоду про співпрацю й між Житомирським обласним перинатальним центром та Центром серця. Борис Тодуров, відвідавши заклад та ознайомившись із його роботою, відзначив, що фаховий рівень спеціалістів значно підвищився та й технічна база перинатального центру на висоті. «Центр серця співпрацює з відділенням інтенсивної терапії новонароджених перинатального центру — є діти з кардіологічними, серцево-судинними патологіями. Такі ж проблеми мають і вагітні. Тож сфери нашої діяльності — кардіохірургічної та перинатальної — взаємопов’язані, — сказав Борис Тодуров. — Сьогодні ми разом із головним лікарем Житомирського обласного перинатального центру вирішували питання надання допомоги новонародженим із вадами серця в дещо новому форматі — адже тут успішно виходжують маловагових дітей (до речі, побачене мене приємно здивувало — і стан закладу, і ті маленькі, масою тіла до 700 грамів, пацієнти, котрим тут надається надзвичайно кваліфікована допомога практично європейського рівня). Тож наша співпраця піде на користь хворим — спільно ми досягнемо зниження загальнодержавного показника смертності та інвалідизації від серцево-судинних захворювань».
Вікторія ПАЛАМАРЧУК, власкор ВЗ, Житомир
